Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


НЕДІЛЯ, 16 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
20.08.2010

ВСIМ ШОУ, ШОУ...

ac-dcКоли мова йде про шоу, то відразу пригадується гурт AC/DC, який, як ніхто інший, знайшов ту золоту середину, коли форма та зміст йдуть нога в ногу.
З виходом чергового альбому додається якийсь новий елемент шоу, що є своєрідним продовженням попереднього. Хоча гітарист Ангус ЯНГ, коли розмова заходить про візуалізацію їх пісень, відповідає: «Музика допомогла нам стати тим, ким ми є, і ніколи не забуваємо, що, в першу чергу, над усім має панувати музика. На ній ми концентруємось, а решта - тільки додаток». Такий собі десерт, без якого навіть уявити не можна виступу цих музикантів.

Уже із самого початку існування AC/DC музиканти, а особливо гітарист Ангус ЯНГ, любив перетворювати свої виступи в шоу. Хлопець міг вийти на сцену в одязі Супермена чи Зорро або переодягтися в горилу.
Хлопці «дуріли» на сцені, як тільки хотіли. Та перший візерунок до портрета AC/DC за-пропонувала сестра Ангуса, яка порадила гітаристові одягнути шкільну форму та рюкзачок. Йому це надзвичайно сподобалося. Ви-гляд підлітка-рокера, який, замість того, щоб добре вчитися, весь час проводить із гітарою, був наче із нього взятий.
Говорячи про імідж Ангуса, не можна не згадати його дивної «качиної» ходи. Музикант не приховував, що запозичив її у свого кумира Чука БЕРРI, просто трохи вдосконалив її, додавши більшого драйву та клоунади. Ще один концертний трюк гітарист придумав до AC/DC. Так, виступаючи на шкільному вечорі, Ангус заплутався в гітарних шнурах і впав на спину, проте грати не перестав, а для більшого ефекту почав крутитися на сцені та голосно кричати.
Iншим елементом шоу став стриптиз у виконанні того ж Ангуса, коли гітарні програші чергуються зі зніманням шортів, а в кульмінаційний момент глядачі бачать оголені сідниці свого кумира, правда, згодом їх стали прикривати труси із логотипом гурту або прапором тієї країни, в якій AC/DC виступає.
Зі смертю вокаліста Бона СКОТТА на початку 1980 р. закінчився період музичного дозрівання, скінчилась ера простоти та аскетизму. Від періоду виходу їхнього найвідомішого альбому «Back іn Black» гурт став виступати лише на стадіонах, де велике значення надавалося візуальному оформленню концертів.
Першим таким елементом гігантоманії став дзвін. Його удари і розпочинали вже згаданий альбом, записаний з новим вокалістом Брайаном ДЖОНСОНОМ. Ці звуки символізували скорботу за передчасно померлим Боном СКОТТОМ, півторатонний справжнісінький дзвін із логотипом гурту вперше з’явився на сцені 30 липня 1980 р. Для того, щоб він міг безпечно висіти над сценою, було зроблено спеціальне обладнання. З виходом наступного альбому музиканти доповнили своє шоу пострілами з гармат.
Задум використання артилерійських залпів виник цілком випадково. Коли гурт записував у студії новий матеріал, у сусідньому приміщенні проходила шлюбна церемонія, під час якої постійно використовувались артилерійські залпи.
Спочатку на сцену викочували лише дві гармати, згодом їхня кількість збільшувалася, до того ж постійно змінювався їхній зовнішній ви-гляд: від сучасних - до середньовічних. Від того часу візуальні елементи AC/DC стали не тільки нормою, але від них щоразу вже чекали чогось новенького.
Так 1988 р. з виходом альбому «Blow Up Yor Vіdeo» музиканти вирішили піти трохи в іншому напрямку. Перед приїздом до міста, в якому гурт мав виступати, за допомогою спеціальних фірм-посередників розшукувалися декілька людей, схожих на Ангуса, і коли розпочиналася пісня «Who Made Who», силует у голубій шкільній формі з гітарою в руках з’являвся то в одній частині стадіону, то за якусь мить - в іншій, і лише коли ейфорія серед глядачів досягала епогею, з-за барабанів висувалася величезна платформа, яка підіймалася високо над сценою, і на неї своєю «качиною» ходою вибігав уже справжній Ангус.
Через два роки гітарист знову повторив елемент несподіваності, тільки цього разу він з’являвся із космічної ракети, яка підіймалася на сцену з отвору. 90-ті рр. лише зміцнили зірковий статус гурту. Щоб краще бачити музикантів, по обидва боки сцени розміщувалися два великі екрани, над сценою підіймалися гігантські надувні фігури. Однією була голова гітариста у шапочці з рогами, другою - пані Росі, персонаж пісні «Whole Lotta Rosіe», яка своїми надформами завжди доливала масла в без того гарячий натовп глядачів. А під час виконання пісні «Moneytalks» на голови фанів сипалися доларові банкноти із зображенням Ангуса.
Такі тури тривали роками, тому зрозуміло, що наступного приїзду гурту треба було трохи почекати, оскільки музиканти після таких гастролей трохи відпочивали. Отже, з виходом нового матеріалу виникали затримки. Та, незважаючи на це, AC/DC ніколи не підводив своїх фанів. Новий альбом, а за ним - завжди нове шоу.
1996 р. новим елементом стала гігантська куля, яка спочатку розбивала стіну, а потім служила вокалісту Брайанові гойдалкою. Ключовим елементом останньої траси гурту, яка триває ось уже 18 місяців, є локомотив. Він має натуральний розмір, корпус його зроблено із міцного склоблоку вагою три з половиною тонни, що виїжджає на спеціальній півторатонній підставці. Перед початком пісні «Rockіn Roll Traіn» на великому екрані глядачам пропонується маленький фільм, де показано членів гурту, що на локомотиві тікають від дівчат, які їх хочуть наздогнати. Екран розсувається і локомотив із гуркотом виїжджає на сцену. А ось щоб дізнатися, що далі... треба відвідати концерт або починати читати все спочатку.
Стас ТОВСТИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».


Повернення до списку