Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


НЕДІЛЯ, 27 ТРАВНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
14.01.2011

ДЖОН ЛЕННОН - СТІНА ТА МОСТИ

Джон ЛЕННОНГенії рідко доживають до старості. Їм просто стає тісно на Землі. Але Джон ЛЕННОН пішов від нас не по своїй волі. Йому було всього 40 років.
Сумну дату - 30 років від дня смерті Джона ЛЕННОНА - відзначили шанувальники гурту THE BEATLES місяць тому, 8 грудня. 
Того вечірнього понеділка 8 грудня 1980 р. Джон ЛЕННОН разом з дружиною Йоко ОНО повертався до готелю «Dakota House». День виявився напрочуд продуктивним: зранку відбулася фотосесія для журналу «Rolling Stone», потім було інтерв’ю для відомої радіостанції, а решту дня подружжя провело у студії звукозапису, де вони закінчували запис пісні «Walkin On Thin Ice» для майбутнього альбому. В другій половині дня ЛЕННОН отримав хорошу звістку з Лондона: їхній спільний з дружиною альбом «Double Fantasy» став лідером продажу у Великобританії.
Коли водій довіз стомлених, але в чудовому настрої Джона і Йоко до готелю, була вже майже 23.00. Дружина вийшла першою та відразу рушила до входу. ЛЕННОН йшов на відстані декількох кроків за нею, коли пролунали п’ять пострілів, зроблених одним з тих, кому Джон того дня залишив свій автограф. Його вбивця Марк ЧЕПМЕН на одній з фотографій навіть потрапив у кадр з ЛЕННОНОМ (на фото)... З п’ятьма кулями в тілі Джон зумів дістатися до вестибюля, де останніми його словами були: «У мене стріляли». Музикант, не доїхавши до лікарні, помер на задньому сидінні поліцейського авто. 
...Вдова Джона ЛЕННОНА Йоко Оно відмовилася хоронити чоловіка. Урна з його прахом і тепер знаходиться в її квартирі. Місцем паломництва, куди щорічно з’їжджаються сотні шанувальників засновника гурту THE BEATLES, є меморіал Strawberry Fields Forever у Нью-Йоркському Централ-парку, навпроти будинку «Дакота», в якому жив і біля якого загинув ЛЕННОН.
За іронією долі у день вбивства, кількома годинами раніше, в інтерв’ю для радіо Джон сказав: «Я беру до уваги той факт, що, можливо, не зможу зробити всього, що планую, бо смерть не вибирає. Але я не втрачаю надії, що маю перед собою ще багато часу...» Тоді годинник  його життя відлічував останні хвилини. Таким був останній день життя великого музиканта, який назавжди поховав надії шанувальників The Beatles про можливе відродження гурту.
Зараз можна лише здогадуватися, скільки пісень міг би подарувати світу цей талановитий музикант, адже він пішов від нас у розквіті творчих сил. Альбом  «Double Fantasy» - останній, що вийшов за життя Джона, вражає своєю свіжістю та життєрадісністю, він переповнений хітами. Артист п’ять років мовчав, зосереджений на своїй сім’ї, адже 9 жовтня 1975 р. дружина подарувала йому довгоочікуваного сина Шона. Тоді він привселюдно заявив, що найближчі п’ять років присвятить лише йому. В серпні 1980-го газети подали інформацію, що ЛЕННОН  разом із Йоко приступив до запису чергового альбому, а вже в листопаді зголоднілі шанувальники могли придбати довгоочікувану платівку. Без перерви музикант приступає до праці над створенням нових пісень, правда, закінчувати альбом довелося Йоко ОНО самій. Платівка побачила світ 1984 р.
Та ЛЕННОН - це не лише співак, композитор чи «один із легендарної четвірки», Джон - великий бунтівник і громадський діяч. 
Ні для кого не є таємницею, що своєю антивійськовою та антирасистською діяльністю він дуже дратував керівництво США. За ним постійно велося спостереження агентами ЦРУ, а його ім’я було внесено до секретних списків цієї організації. Пісня «Imagine» («Уява») стала світовим гімном пацифістів.
«Стіни та мости» - таку назву носить один із альбомів Джона ЛЕННОНА. В цих словах - весь співак. Він зводив мости взаєморозуміння та любові, захищав слабших стіною громадянського опору. В той же час ці слова можна застосувати і до сімейних  цінностей, коли ми часом відгороджуємося один від одного стіною, а згодом важко відбудовуємо мости. 
Ось уже тридцять років зберігається у мене маленька замітка про його смерть, пожовклий газетний папір, сухо подана інформація. І навіть 30 років по тому нітрохи не віриться, що його вже немає. Але він усе одно з нами, він нікуди не зникав. Включіть «Вечір важкого дня» та переконайтесь у цьому самі...
Стас ТОВСТИЙ, спец. для «ПОДОЛЯНИНА».

Повернення до списку