Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


П'ЯТНИЦЯ, 14 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
18.03.2011

«ОЧЕРЕТЯНІ КОТИ» - НАШІ, ПОДІЛЬСЬКІ

Очеретяний кіт5 березня кам’янецькі шанувальники сучасної ук раїн ської музики отримали черговий подарунок - концерт вінницького гурту «Очеретяний кіт» у клубі «Комора.Ом».
Гурт було засновано 1995 р., а його назва походить від однойменної тварини, яка живе при болоті в очереті, де є все, що їй потрібно для існування, та вміє плавати. Учасники гурту дуже люблять мандрувати, але принципово хочуть жити в рідній Вінниці, де можуть спокійно займатися творчими експериментами. 
«Коти» приїхали у скороченому складі: Роман КРІЛЬ (вокал, гітара), Володимир ВОЙЧИШИН (бас, контрабас, перкусія, гітара), Микола ДОЛЯК (вокал, флейта, гітара), залишивши вдома скрипку та барабани, оскільки і приміщення клубу затісне, і концерт був, швидше, дружнім, ніж комерційним. 
В доробку «котів» 5 альбомів: «Бурса», «Манія», «Коломийки», «Мандрівка в Косаківку» та «Демидівський альбом». Крім того, учасники гурту мають і додаткові проекти  - «Пароми» (спільно з Павлом НЕЧИТАЙЛОМ) і «Подільські сурікати», а також виступають сольно. Вони є улюбленцями публіки на  відомих фестивалях: «Червона рута», «Тарас Бульба», «Рок-екзистенція», «Етноеволюція», «Країна мрій», «Шешори» та багатьох інших. Їхні виступи в клубах збирають повні зали у всій Україні.
Очеретяний кітНе став винятком і Кам’янець. Невелике приміщення «Комори» ледве змогло вмістити всіх бажаючих послухати гарну сучасну українську музику, публіка сиділа та стояла тісненько, немов у казковій рукавичці, але враження від концерту це анітрохи не зіпсувало. Навпаки, увесь вечір панувала невимушена, майже родинна атмосфера, а пісні перемежовувалися з дружнім спілкуванням.
Музика «Очеретяних котів» - це етно-джаз, дуже мелодійний і з перших нот рідний. Його хочеться слухати ще і ще. Їхні пісні дуже філософські. Вони і про подорожі, і про буденне життя, але щедро приправлені гумором - від легкої іронії до сарказму. І надзвичайно позитивні. Я не могла не запитати у лідера гурту Романа КРІЛЯ про філософію гурту.
- Філософія нашого гурту полягає в тому, що щастя - поруч, тому не треба шукати його десь далеко. Загалом, усе залежить від якості життя кожної людини зокрема. Якісне життя - це щирість із самим собою, із навколишнім світом. Недаремно епіграфом до альбому «Мандрівка в Косаківку» стали рядки вінницького поета Володимира ПРИЛИПКА: «Небагато треба світу, щоб любити білий світ». Тож ми так і намагаємося чинити, прагнемо донести до слухача любов, адже все, що робиться з любов’ю, потрібне. Робимо все щиро і не заради грошей. Ми ніколи не розставляли акцентів у зворотному напрямку, наш матеріал зав жди йшов попереду нас. Музика тримається не на грошах чи  наших зовнішніх даних, а завдяки тому, що вона сильна.
Між іншим, декілька своїх пісень подарував «Очеретяним котам» наш земляк Павло НЕЧИТАЙЛО («Пропала грамота», «Запаска») та під час концерту він заспівав їх разом із хлопцями. Особливо дзвінко бренькнула по струнах душі кам’янецької публіки пісня «Хазяїн» - про наші рідні Жванець, Окопи, Ісаківці, Брагу, де багато в кого є дачі. А після концерту Роман КРІЛЬ поділився своїми враженнями про наше місто:
Очеретяний кіт- Ми побували тут вперше кілька років тому на запрошення нашого друга Павла НЕЧИТАЙЛА. І були просто вражені! Ви тут живете і, мабуть, до всього звикли. Ну, каньйон, ну, фортеця... А для нас це було: «Уххх, ніччого собі! Каньйон!!! Ніччого собі! Фортеця!!!» І давно мріяли коли-небудь виступити у Кам’янці, бо ж такого просто не може бути, щоб таке велике, красиве місто, столиця Поділля, і було «темною плямою» на мапі гастрольних турів сучасних українських гуртів. Та впевнений, ми це непорозуміння, нарешті, виправимо. Звісно, хотілося б, щоб талановиті гурти в місті підтримувала місцева адміністрація або хоча б один меценат, щоб вони могли розвиватися та гастролювати. 
- А у Вінниці багато клубів?
- У нас клубів як таких немає. Ми найчастіше виступаємо в Театрі ляльок, тому що там чудова акустика, та й досить камерна зала. Як на мене, завжди краще, коли зала трохи замала та заповнена, ніж велика, але напівпорожня. У кожному місті «тусовка» не така вже й чисельна, та сподіваюсь, що і наша музика невдовзі збиратиме великі зали.
P.S. У «Коморі» за півтора місяця з моменту відкриття відбулося вже 4 концерти, кількість публіки щоразу зростає. І організатори концертів знову опинилися перед тією самою проблемою, з якої починали: де у місті знайти більшу залу, беручи до уваги, що концерти поки що не є прибутковими? Крім того, щоб надалі запрошувати гурти з інших міст, потрібно подбати про дорогу, про їхнє проживання та харчування. Отож, схвалюється будь-яка підтримка з боку меценатів-меломанів, котрі прагнуть зробити внесок у розвиток культури рідного міста.


Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку