Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


П'ЯТНИЦЯ, 21 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
24.02.2012

СТРУНИ ПОМАЛУ ПРОБУДЖУЮТЬСЯ

"Веснянка" від Марії Омельчук. Акомпонує Світлана ЧайкаСвято бандурного мистецтва, яке відбулося 22 лютого в залі музичної школи ім.Ф.Ганицького, пройшло з аншлагом та викликало в публіки щирий захват і шквал позитивних емоцій, що, відверто кажучи, не так часто буває на академічних концертах.
У чому ж секрет такого успіху? Передусім - цікава і насичена програма, що включала здебільшого українську народну музику і твори українських композиторів-класиків у виконанні учнів та викладачів музичної школи ім.Ф.Ганицького, хорової школи, шко­-
ли мистецтв та НВК №9, студентів К-ПНУ ім.І.Огі­єнка, а також метрів - очільників міського осередку Національної спілки кобзарів Миколи і Світлани ЧАЙОК, котрі ще й розповіли присутнім про історію кобзарського мистецтва в Україні. Особливу атмосферу в школі створила виставка робіт учнів художньої школи, у котрих вони передали власні враження про цей древній інструмент.
А зіркою цього свята став найсправжнісінький мандрівний кобзар Віктор ПАШНИК, котрий зі своєю бандурою об’їздив автостопом цілу Україну, Середню Азію та частину Росії (детальніше про це - в інтерв’ю з Віктором в одному з наступних чисел газети). Щире й неповторне виконання народних та авторських пісень закохало в нього публіку буквально з перших акордів, вразило виконання під бандуру лірично-філософської пісні білоруською мовою. Здатність цього кобзаря (до речі, в минулому студента нашого університету) змусити слухачів за декілька хвилин пережити широкий спектр емоцій - від щирого сміху до таких же щирих сліз, та ще вміло розказані між піснями придибенції зі свого життя - насправді зробили свято бандурного мистецтва незабутнім.
Як не дивно, та впродовж 20 років незалежності України такий питомо український інструмент, як бандура, в нашому місті все ще не здобув того визнання і розвитку, на який, поза всяким сумнівом, заслуговує. В мистецьких школах працювали викладачі гри на бандурі, однак до останнього часу кількість дітей, які обирали такий інструмент, була дуже незначною.
Ця проблема стурбувала і міських очіль­ників галузі культури, і голову міського осередку Національної спілки кобзарів України Світлану ЧАЙКУ, і директора дитячої музичної школи ім.Ф.Ганицького Віолетту СИНИЦЮ, котрі об’єднали зусилля для відродження українських народних інструментів і бандури зокрема.
Дмитро Бачиньський і його ансамбль бандуристівМинулого року в музичній школі створено клас бандури, викладачем у який просто зі студентської лави було запрошено випускника К-ПНУ ім.Огієнка Дмитра БАЧИНСЬКОГО, котрий опанував бандурне мистецтво у Стрітівській вищій педагогічній школі кобзарського мистецтва. Щоб заохотити дітей до навчання, встановлено мінімальну платню - 20 грн. (сьогодні - 30 грн.).
Дмитро Петрович взявся за справу з ентузіазмом, і на сьогодні в нього є 13 учнів, які здобувають перші перемоги в конкурсах та все частіше мають виступи, зокрема під час Шевченківських днів вони гратимуть у навчальних закладах міста. Гордість музичної школи - ансамбль бандуристів, який нещодавно на обласному фестивалі в Хмельницькому посів ІІ місце, а на кінець березня вже має запрошення дати низку концертів у Варшаві (Польща).
- Специфіка бандури в тому, що вона передбачає і гру на інструменті, спів, - розповідає Дмитро БАЧИНСЬКИЙ. - Тому ми займаємося спершу грою на інструменті та співом окремо, а потім з’єднуємо. Виконуємо в основному народні пісні та обробки класичних творів. Але деколи граємо навіть естрадні - щоб дітям було ціка­віше займатися.
- Дмитре Петровичу, декотрі бандуристи виконують твори, не притаманні для бандури. Роман ГРИНЬКІВ, наприклад, виконує джазові та блюзові твори. Як Ви до цього ставитесь?
- Я вважаю, що бандура - це універсальний інструмент. Звичайно, важливо зберегти його як народний, але слід і розвивати та грати на ньому якомога більше різної сучасної музики. Я й сам часом граю таку музику, товаришую з кам’янецькими братами-бандуристами ШПАКАМИ, котрі якраз дуже люблять грати на бандурах популярну музику і навіть рок.
Музична школа ім.Ф.Ганицького підтримує стосунки з Київським кобзарським цехом, Стрітівською кобзарською школою, Національною спілкою кобзарів, і це додає оптимізму щодо перспектив бандурного мистецтва у Кам’янці. Однак, як і в кожній справі, крім ентузіазму, важливу роль відіграє фінансова сторона - інструменти коштують зовсім недешево. Вартість нової бандури - від 6 тис.грн. і вище. Нині школа користується тими інструментами, що були придбані ще в 90-х роках, батьки деяких учнів придбали інструменти власним коштом. Однак для подальшого розвитку цієї важливої для національного відродження справи потрібна і підтримка міської влади, і допомога меценатів.
- Ми мріємо про те, щоб наша музична школа стала центром відродження народних інструментів, - наголошує директор школи Віолетта СИНИЦЯ. - Надалі хочемо відродити цимбали, сопілку, колісну ліру і обов’язково кобзу.
- Щодо відродження народних інструментів, ми вже сьогодні маємо чим похвалитися, - зазначає начальник управління культури і туризму Ольга ЧОРНОБИЛЬ. - У школі мистецтв є колектив народних інструментів «Подільський дивограй», у музичній школі створився чудовий колектив «Князі України», у міському Будинку культури ми створили аматорський колектив народних інструментів «Терен», який буде акомпонувати і хорам, і танцювальним колективам. Тобто, ми працюємо, але для досягнення результату потрібні роки! Тому дуже важливо зацікавити дітей, щоб вони пішли займатись на народні інструменти.

Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку