Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


П'ЯТНИЦЯ, 19 ЖОВТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.03.2013

УКРАЇНСЬКА ДУША СПІВАЄ ГОЛОСОМ БАНДУРИ

УКРАЇНСЬКА ДУША СПІВАЄ ГОЛОСОМ БАНДУРИІ знову в центрі уваги - українська бандура. Поціновувачі цього інструменту зібралися 22 лютого в концертній залі музичної школи ім.Ф.Ганицького на свято бандурного мистецтва «Дзвени, моя бандуро, стоголоссям!», яке вже стає гарною традицією. Тим паче, що учні недавно відродженого в міській музичній школі класу бандури (викладач Дмитро Бачинський) уже досягли певного рівня виконавської майстерності й готові потішити публіку не лише короткими творами, а й цілим театралізованим дійством.
На цьому святі юні бандуристи спільно зі студентами режисерського відділення коледжу культури і мистецтв (викладач Інна Семенків) представили літературно-музичну композицію, в якій прозвучали рідні
українському серцю пісні та вірші.
Не обминули цього вечора й імені найславетнішого українського Кобзаря - Тараса Шевченка, тим паче, що наближаються дні його пам’яті. Спеціальна гостя свята - професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужена артистка України Ольга Шлемко - поділилася власними роздумами про те, ким для нас є Шевченко сьогодні, зазначивши, що кожний час потребує свого Шевченка. Під супровід бандури Ольга Дмитрівна проникливо прочитала найліричніший, на її думку, вірш великого поета - «Тополя».
На завершення виступила директор департаменту гуманітарної політики Альона Кузема, котра зазначила, що міська влада зобов’язана підтримувати митців, які розвивають народне мистецтво. З привітальним словом виступили також заступник начальника управління культури і туризму Петро Гаврилюк і помічник народного депутата України Ігоря Сабія, голова районного осередку ВО «Свобода» Володимир Баранівський.
На жаль, свято бандурного мистецтва поки що не збирає такої широкої аудиторії, на яку справді заслуговує - хотілося б бачити повний зал Будинку культури. Однак це лише перші в нашому місті паростки важливої для відродження української культури справи, які, маємо надію, згодом принесуть гарні плоди.

Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку