Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ЧЕТВЕР, 18 СІЧНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
03.06.2016

«…А МОЖЕ, Й БЕЗ КЕПКИ»

7 червня докторові історичних наук, членові Національної спілки письменників України Віталієві Нечитайлу виповнюється 75 років.
Він відомий не тільки змістовними історичними й політологічними працями, але й ліричними віршами, дотепними гуморесками, історичними повістями й оповіданнями на сучасні теми. Пропонуємо увазі читачів кілька свіжих гуморесок Віталія Васильовича.

ДІАМАНТОВІ ПРОКУРОРИ

Віталій НечитайлоЄ усякі прокурори:
вчені й дилетанти,
і такі, що замість грошей
беруть діаманти.
Сипнуть здирнику Феміди
камінчиків жменю -
і престижна іномарка
у нього в кишені.
Хоч коштовності дрібненькі,
та ціна - висока.
Тож тримають їх подалі
від чужого ока.
Два столичні прокурори
у своїй конторі
у акваріум ховали
камінці прозорі.
Міркували: німа риба,
сліпа від природи,
про схованку не розкаже,
не наробить шкоди.
Але риба розказала
про їх «ноу-хау»
головному прокурору -
оруднику права.
Той новацію узявся
тримати в секреті
і акваріум поставив
в себе в кабінеті.
Тепер сам він його миє
і міняє воду,
із офшорів риб завозить,
що пішли у моду.
А щоб заздрісних службистів
не обсіли зваби,
помістив побіля рибок
дві кам’яні баби.
Поруч свій портрет повісив:
«Лицар у кольчузі».
В руках - шабля, меч двосічний,
булава - на пузі.
Під ним кінь пряде вухами,
дивиться сердито
і погрожує злодіям
золотим копитом.

ПРИКМЕТИ

У відділку поліцейськім
пані небайдужа
заявила про пропажу
собаки і мужа.
Два дні тому погуляли
оба до обіду
і де ділись - невідомо,
не лишили й сліду.
Офіцер взяв до уваги
заяву та й каже:
- Назвіть, жіночко, прикмети
суб’єктів пропажі!
- Мій собака, - мовить пані, -
австралійський келлі.
Не у кожного знайдеться
такий пес в оселі.
Екстер’єр його - розкішний,
реакція - гарна,
шерсть - подвійного покриву,
підшерстя - шикарне,
колір носа - золотавий,
очі - мигдалеві,
хода - рідкісна, неначе
в молодого лева,
хвіст донизу - означає
гратись не бажає,
а захоче - то угору
хвоста підіймає.
- Годі, пані! - в офіцера
сіпнулась повіка. -
Пригадайте ще прикмети
свого чоловіка.
- Та які в нього прикмети!
Ніби всі мав клепки.
Був у капцях і у кепці.
А може, й без кепки.

ЗВАРКА

Повернулася додому
із лікарні Рая
і - до праці: бараболя
в бур’яні чекає.
Гриць забрав у жінки сапу,
став її корити:
«Це ж як треба дурній бабі
себе не любити!
Не втече твоя робота,
наберися сили».
Рая слухає й не чує,
несе з хліва вила.
Грицько вила забирає,
ховає за хату.
Жінка бігцем - у причепу,
хапає лопату.
Коли їхня переверза
перейшла у сварку,
Грицько бачить: пусте діло.
І згадав про зварку.
Поскладав докупи сапу,
лопату і вила
і зварив, щоб від роботи
дружина спочила.
Одним духом для корови
накосив пирійки
і на вузол, для страховки,
зав’язав їй дійки.

Віталій НЕЧИТАЙЛО.

Повернення до списку