П'ятница, 29 Березня 2024 р.
25 Вересня 2015

ЩО МАЄ В ЗАПАСІ КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ТУРИЗМ?

ЩО МАЄ В ЗАПАСІ КАМ’ЯНЕЦЬКИЙ ТУРИЗМ?Напередодні Міжнародного дня туризму, який відзначають 27 вересня, в Кам’янці активно й ретельно роздумують над новою стратегією його розвитку.

Про майбутнє галузі, що по праву носить звання однієї з найперспективніших у нашому місті, вже говорять у рамках формування її нової комплексної стратегії. Адже в новий рік, а отже й туристичний сезон, маємо увійти з абсолютно новим списком планів трансформації мальовничої перлини Поділля у туристичну Мекку України. Задля цього представники сфери вражень вже взялися розкладати по полицях туристичні досягнення й недопрацювання років минулих. Адже саме цьогоріч спливає термін реалізації амбітних планів, які було затверджено на аркушах чималої підшивки стратегії на 2005-2015 рр. Про успіхи й досі невикористаний потенціал невичерпних туристичних ресурсів Кам’янця поговоримо із натхненником активних кроків на шляху до його кращого туристичного майбутнього – директором департаменту гуманітарної політики міськради Альоною Куземою.

– Майбутнє туристичної галузі в Кам’янці-Подільському нині залежить насамперед від того, як ми зможемо скористатися її нереалізованим потенціалом, – каже Альона Леонідівна. – І першими це мають зробити представники бізнесу. Адже наразі забезпечити розвиток туризму на високому рівні зможуть лише приватні інвестиції. Влада ж зможе забезпечити лише грунт для співпраці та реалізації бізнес-ідей – решта залежить від ініціативи та бажання працювати в цій сфері.

– Який же досі невикористаний потенціал, на Вашу думку, має туристична галузь міста?

– Ресурсів для реалізації нових ідей і проектів у нас ще дуже багато. По-перше, особливість Кам’янця – це не лише значна кількість історичних архітектурних пам’яток, але і його природний ландшафт. Нашому неповторному Смотрицькому каньйону 22 мільйони років, його історія може переповісти нам про події геологічного періоду від силура до неогена. І як ми використовуємо це для приваблення туристів? Та ніяк… Чому там не створюються рекреаційні та відпочинкові зони? Чому ніхто досі не взявся будувати в каньйоні атракції на зразок Парку юрського періоду?

Ще один безцінний скарб нашого міста – археологічні знахідки. Кам’янець входить до вісімки найдревніших міст України. Наша історія лежить під ногами, то чому б не використати це для створення музеїв просто неба чи не зайнятися консервацією віднайдених археологами древніх поселень? Зайнятися цим може не тільки влада, але й приватний бізнес, який непогано зароблятиме не лише продажем китайських сувенірів, але й створенням власних туристичних об’єктів.

А чим не ресурс для турбізнесу подільська ментальність? На жаль, нині, приїхавши до культурної столиці Поділля, її неможливо відчути. Ніхто з підприємців досі не взявся за створення концептуального закладу з подільською кухнею, одягом, старожитностями, побутом.

У нас на слуху звання «Острова семи культур», але як ми його демонструємо? В місті немає закладів, які б відтворювали його полікультурність.

У готелях маємо помпезність для віп-класу, недешеві номери для середнього класу, але не маємо жодного хостелу, економ-пропозиції, кемпінгових містечок.

Ми нарікаємо на залізничне сполучення з Кам’янцем, але мало звертаємо уваги на вдосконалення сервісу з тим, щоб туристи їхали до нас, незважаючи ні на що.

– Згадуючи стратегію розвитку туристичної галузі Кам’янця на 2005-2015 роки, більшість його планів вдалося реалізувати?

– Комплексну програму стратегії розвитку туризму міста я вважаю однією з найкращих галузевих програм. Вона не була формально підготовленим документом, а розроблялася з урахуванням широкого аналізу туристичної галузі Кам’янця, із залученням авторитетних експертів. Власне сьогодні бачимо як плюси, так і мінуси у трьох основних напрямках реалізації програми: збереження пам’яток історії та архітектури, розвиток туристичної інфраструктури і маркетингова діяльність. З одного боку, бачимо, що програма дала результати, але з іншого – має й невикористані резерви. А правильно поставлений діагноз – це шлях до одужання.

Звісно, маємо чимало того, що не вдалося зробити, – реставрування пам’яток, вдосконалення логістики, популяризація міста. Але на це є об’єктивні причини – зокрема, відсутність фінансування з боку держави. Якщо ж говорити про кількість готелів, закладів харчування, прибутки музею, кількість зайнятих у туристичній галузі – тут нам вдалося перевиконати план у півтора, а то й два рази.

– Які пункти насамперед будете враховувати під час розробки нової стратегії розвитку туризму?

– Під час підготовки нової програми хочемо побачити Кам’янець очима не тільки його мешканців чи працівників галузі, але й клієнта турбізнесу. Бо тільки той, хто отримує послуги, має їх оцінювати. До нашого міста їдуть три основні категорії туристів: найбільше діти і студенти, друге місце – в людей середнього статку, брон-

за – в представників ділового та івент-туризму. Кожна потребує особливого набору послуг, тож цей пункт стане основою заходів нової концепції. Маємо пам’ятати, що наразі туристичні вектори змінилися, значно перебудувався внутрішній потік туристів. Тому ситуацію кризи нам потрібно використати для нарощування потенціалу. Аби згодом вийти на туристичний ринок сильними гравцями.

Мені дуже імпонує позиція міського голови Михайла Сімашкевича, який переконаний у тому, що туризм потрібно перестати асоціювати виключно з розвагами чи культурою, бо так ми робимо з великого слона – маленьку муху. Це сфера економіки, яка може приносити великі прибутки і буде розвиватися, незважаючи ні на що. Адже з моменту формування в людини свідомості вона прагне отримувати враження, подорожувати і пізнавати. І наше місто може це їй запропонувати.