Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ЧЕТВЕР, 18 СІЧНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
16.09.2016

МАЙСТЕР ГАРМОНІЇ ТА УНІСОНУ

МАЙСТЕР ГАРМОНІЇ ТА УНІСОНУ

Слухаючи фортепіанну музику, ми рідко задумуємося над тим, що навіть найбільші старання талановитого музиканта можуть зійти нанівець - коли інструмент розстроєний. «Голос» фортепіано - це 220-250 струн, і коли бодай одна фальшує - музичний твір безнадійно зіпсовано.
Якщо у вашому домі фортепіано стоїть не просто як меблі, то, швидше за все, ви чудово знаєте нашого сьогоднішнього співрозмовника - найбільш досвідченого й відомого в місті настроювача фортепіано Віталія ГРІНЬОВА. Професія ця для нашого міста рідкісна - попри велику кількість навчальних закладів, де готують музикантів, настроювачів можна перелічити на пальцях однієї руки. Тож Віталій Олексійович обслуговує десятки інструментів і в музичній школі ім.Т.Ганицького, і у хоровій школі, і в НВК №9 ім.А.Трояна (де до того ж працює викладачем класу баяна), і в інших закладах. Саме Віталію Олексійовичу довіряють настроювання концертних роялів перед відповідальними заходами. А ще він є «сімейним лікарем» для домашніх інструментів багатьох кам’янчан.

І АБСОЛЮТНИЙ СЛУХ НЕ ДОПОМОЖЕ

Після літніх канікул Віталій Олексійович настроює фортепіано в мене вдома. Завжди дивувалася його здатності лаштувати струни і водночас підтримувати розмову.
- У мене змалку був дуже добрий слух, - не відриваючись від справи, пояснює Віталій Олексійович. - Особливо це в армії проявилось. Я був зв’язківцем. І от увімкнено десять радіостанцій, усі говорять одночасно - хвиля на хвилі, а мені яку скажуть, ту й пишу, без проблем. Тому, коли біля мене хтось «бу-бу-бу», то мені це ніяк не заважає, але якщо співучий, мелодійний голос - тоді вже напружуюсь, прошу помовчати.
- У вас абсолютний слух?
- Ні. Насправді «абсолютний слух» і «слух настроювача» - це різні речі. «Абсолютник» на слух назве будь-які ноти, які натиснеш, але не кожен здатний зробити темперацію. Тому й настроювачів дуже мало.
- То чим же відрізняється слух настроювача?
- Як би це пояснити? Фортепіано має рівномірно темперований стрій: октава (тобто, інтервал між нотами до-ре-мі-фа-соль-ля-сі й знову до) поділяється на 12 рівних ступенів з інтервалами у півтона. Як бачимо, між білими клавішами розміщені чорні. Так от завдання настроювача - не просто виставити кожну ноту, а так налаштувати співзвуччя нот між собою, щоб для вуха це звучало гармонійно. І тут є дуже багато професійних тонкощів, залежно від того, який інструмент, для кого і навіщо він налаштовується.
- Ви, на відміну від багатьох колег, не користуєтесь електронним тюнером для вимірювання висоти звуку. Більше довіряєте власним вухам?
- Треноване вухо і так дуже добре визначає висоту звуку, але річ не тільки в цьому. Для кращого співзвуччя точно за камертоном настроюється тільки «ля» першої октави, а в інших нотах спеціально робляться невеликі похибки. Наукою не доведено - чому, але так воно звучить краще.
А ще бувають різні варіанти настроювання, так само як з одних і тих же продуктів можна зварити різний борщ. Одну ноту - озвучують дві або три струни, і настроїти їх можна по-різному. Можна зробити абсолютний унісон - тобто, всі три звучатимуть в один голос, а можна одну точно по камертону, другу крапельку вище, а третю - трохи нижче, і звук тоді буде більш об’ємним, багатшим - це так званий оркестровий стрій.
І таких комбінацій може бути багато, кому як подобається, тому маститі піаністи скрізь возять із собою персональних настроювачів. Рахманінов, наприклад, любив, щоб інструмент звучав з великим «розливом».

АКОРДЕОН ДОВОДИТЬСЯ ПИЛЯТИ

Віталій Гріньов зізнається, що налаштовувати музичні інструменти мріяв ще з дитинства. Його змалку цікавила і механіка, і музика.
У рідній Шепетівці, де народився 17 вересня 1948 р., з подачі батька Віталій пішов до музичної школи вчитися грі на баяні. Це визначило весь його подальший життєвий шлях: навчання в Хмельницькому музучилищі, рік викладання у Шепетівській музичній школі, вступ на музпед Кам’янець-Подільського педінституту. В нашому місті Віталій Олексійович і залишився працювати: викладачем класу баяна, згодом - завучем у районній музичній школі, а з 1992 року - викладачем у НВК №9 ім.А.Трояна.
- То був непростий час, «перебудова», криза. І це підштовхнуло мене також «перебудуватися», - усміхається Віталій Олексійович. - Я завжди цікавився настроюванням інструментів і теоретично вже все знав, але поверхнево. Навчальних закладів, де навчають цієї спеціальності, немає, тому я просто їздив до майстрів у Хмельницький, Чернівці, Тернопіль, Київ, вчився біля них.
Та цього виявилось замало, тому я поїхав на Чернігівську фабрику музичних інструментів. Там пройшов стажування біля досвідчених майстрів і отримав офіційні документи, що дають мені право настроювати, ремонтувати і робити оцінювання піаніно і роялів.
А після цього було стажування на Житомирській фабриці. Мені пощастило працювати в цеху, де робили дорогі баяни «Україна» на замовлення. Таким чином, я отримав 4-й розряд, тому можу робити настроювання та всі види ремонту акордеонів і баянів.
- А що важче налаштовувати: фортепіано чи акордеон?
- Звичайно, акордеон складніше. У фортепіано спеціальним ключем підтягуються струни, у мене це займає близько години. В акордеона «язички» треба підпилювати, на це й декілька тижнів може піти.
До речі, сім’я у Віталія Гріньова також склалася музична: дружина Людмила Григорівна - викладач фортепіано в ДМШ ім.Т.Ганицького, а дочка Віталіна - сольфеджіо та музичної літератури в цій же школі. Тож гармонії йому вдається досягати не лише у довірених інструментах, але й у власному домі.

Є ТЕРАПІЯ, А ПОТРІБНА ХІРУРГІЯ

Настроювача недарма називають «сімейним лікарем» для фортепіано, адже навіть якщо фортепіано просто стоїть, воно все одно з часом розстроюється, тому що натяг кожної струни - понад 100 і більше кілограмів, сумарний натяг - понад 20 тонн! І це «живий» інструмент, який реагує на коливання температури й вологості.
- На жаль, нерідко мене викликають, коли половина клавіш уже зовсім перестають грати, - нарікає Віталій Олексійович. - Це погано в першу чергу для самого учня, бо він до цього звикає і перестає чути фальш - тоді про яку якість навчання можна говорити? І це згубно для інструмента.
Якщо фортепіано використовується в середньому 5-7 годин на день, як у музичних школах, то, згідно з ДСТУ, настроювати його потрібно кожні 22 дні. А крім того, всередині інструмента - дуже складний клавішно-молоточковий механізм, який потребує регулювання, а деколи й ремонту. За 15 років інтенсивного використання він зношується на 90%, а в наших навчальних закладах інструменти працюють і по 25-50 років! Їх давно пора замінити.
На жаль, стану музичних інструментів у місті не надають важливого значення - звичайно, вистачає й інших проблем. Але свого часу в Кам’янці взагалі скоротили настроювачів, мовляв, такої одиниці не потрібно. В музичній школі ім.Т.Ганицького - елітній школі, яка мала найкращі інструменти в області, за чотири роки багато інструментів під’їла міль (всередині у всіх механізмах - вовняні прокладки). Зекономили тисячу гривень на ставці - а десятки тисяч пішли на вітер, бо механіка «полетіла», вони тепер потребують капітального ремонту. Тут уже настроювач не зарадить, бо він лише «терапевт», а потрібне втручання кваліфікованих «хірургів».
P.S. На жаль, якщо сама галузь культури в нашій країні перебуває на периферії уваги й фінансування, то вже така «дрібниця», як стан музичних інструментів у навчальних закладах і закладах культури, опинилась узагалі на далеких задвірках. Тішить лише те, що, завдяки таким фахівцям і ентузіастам своєї справи, як Віталій Олексійович, у нас досі є можливість, хоч і на старих роялях, та все ж почути справжню музику - без фальші.


Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку