• ДОПОМОЖІТЬ

Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


ЧЕТВЕР, 19 ЛИПНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
28.10.2016

В АРХЕОЛОГІВ - «ВІНОК»

Підходить до завершення археологічний сезон у Кам’янці, що виявився напрочуд багатим на знахідки й сенсації.

Протягом усього сезону «Подолянин» висвітлював найцікавіші знахідки: унікальний гончарний горн XV ст. разом із півтонною черепків керамічного посуду на вул.Троїцька; вежа-людвисарня XVII-VIII ст. на вул.Францисканська, 10; найдавніша в Україні трипільська ливарня 3800-3600 рр. до н.е. на Польському ринку; найдавніше в Україні кам’яне мощення вулиці VIII ст. на тому ж Польському ринку тощо. Всі ці публікації є на нашому сайті.
На сьогодні археологи Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції опрацьовують зібрані матеріали і вже встигли поділитися першими результатами своїх досліджень із колегами-науковцями, що приїжджали до Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника на VI Міжнародну науково-практичну конференцію «Археологія і Фортифікація».

ГАРМАТИ ВСЕ Ж ТАКИ ВІДЛИВАЛИ!

Завершилося майже детективне дослідження ділянки на Францисканській, 10, де влітку знайдено руїни людвисарні (майстерні з відливання гармат), і наостанку фортуна піднесла археологам давно очікуваний сюрприз - сліди ливарного виробництва.
Науковці вже давно на підставі давніх карт, планів та описів Кам’янця з’ясували, що на цій ділянці, на краю скелі, колись стояла оборонна вежа, яка використовувалася і як гарматна майстерня. Вже в перші дні розкопок було знайдено фундамент кам’яної прямокутної в плані вежі XVII - першої половини XVIII ст. З писемних джерел відомо, що на час штурму Кам’янця турками 1672 р. ця ділянка належала кам’янецькому каштелянові Габріелю Сільницькому, і що саме в цій вежі тримали оборону кам’янецькі міщани Казимеж Гумецький і Томаш Журомський зі своїми «сотнями».
Поряд із вежею невдовзі було знайдено величезних розмірів піч-кам’янку першої половини XVII ст., а також ділянку артилерійських батарей св. Яна першої половини XVIII ст. (названих пізніше батареями святого Міхала) і ділянку міського оборонного муру вздовж каньйону кінця XVII - першої половини XVIIІ ст. А от ознак ливарного виробництва виявлено до цього часу не було.
- Ми вже завершували розкопки й намагалися провести дослідження у східному напрямку, щоб визначити контур вежі, як наштовхнулися на залишки самої ливар-ні, - розповідає старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника, учасник експедиції Петро Болтанюк. - Ми знайшли трапецевидний постамент, що служив основою для доменної печі, а зі східного боку була вирита яма глибиною близько 3 м від поверхні, з двома заглибленнями на дні - для встановлення двох ливарних форм. У самій ямі знайдено багато уламків бронзи і кераміки сірого та чорного кольору зі слідами бронзи на ній.
Безпрецедентна кількість різноманітних люльок в одному розкопіІз писемних джерел відомо, що засновником цієї людвисарні був військовий інженер, майор коронної артилерії Анджей Гловер. Задокументовано, що за період із 1708 до 1736 року тут було відлито із бронзи 25 гармат. Одна з них зберігається тепер у Варшавському військово-історичному музеї Війська Польського. Загалом же за час існування людвисарні в ній відлито близько сотні гармат, а вже на 1773 рік вона була зруйнована. Нам пощастило, що бульвар, який було насипано над залишками вежі й оборонних мурів 1830 року, законсервував їх від подальших руйнувань.
На жаль, неможливо розширити дослідження на суміжні ділянки, оскільки в радянський період тут розміщувалися промислові підприємства, і культурні шари зруйновані перебудовами та підземними комунікаціями. Зате досягнуто домовленості з ініціатором і замовником археологічних досліджень Леонідом Новіцьким про музеєфікацію виявлених фундаментів.
Археолого-архітектурний комплекс на Францисканській, 10 є винятково цінною пам’яткою, що заслуговує на друге життя.

ХТО Ж ТАК СМАЛИВ НА МЕДІТУЛІЇ?

А тим часом усе ще в розпалі розкопки на Польському ринку. Археологи після знахідки на ринку трипільської ливарні розраховували продовжити екскурс до Трипілля, однак несподівано наштовхнулися на кам’яне мощення XVIII ст. - як виявилося, найдавніше в Україні. У той час, як у Києві, Львові та Чернівцях вулиці мостили дерев’яними настилами, в Кам’янці 1760 року червоногродський чашник Стефан Маковецький вкрив кам’яною бруківкою Польський ринок і встановив декілька ліхтарів.
У розкопі також виявили житло першої половини ХVIII ст., хоча досі вважалося, що посеред площі жодної забудови не було.
- На основі актових та історичних джерел історики архітектури встановили, що в першій половині ХVIII ст. внаслідок зубожіння, яке принесли цій землі польсько-турецькі війни і загалом період Руїни, забудова Кам’янця виглядала не надто привабливо, - коментує керівник архітектурно-археологічної експедиції, кандидат історичних наук Павло Нечитайло. - Багато будівель були поруйновані, а посеред ринку стояли довгі дерев’яні будинки, що виходили ганками на площу. Саме на один із них ми випадково натрапили. Цей квартал, у межах якого ми зараз перебуваємо, в описах та інвентарних актах називається «Медітулій» - красива назва, що в перекладі з латини означає «посередині», тобто, «середринковий квартал».
Але найбільша загадка цієї ділянки - люльки. Точніше безпрецедентна кількість різноманітних люльок в одному розкопі, що вже перевалила за дві сотні.
- Навіть на розкопках османських фортець, де традиційно знаходять багато люльок, не зустрічалося такої їх кількості в одному місці, - зазначає Павло Нечитайло. - І навіть якщо взяти до уваги, що керамічні або фаянсові чашечки люльок дуже крихкі й швидко ламалися, все одно ми поки що не можемо пояснити появи настільки великого звалища люльок.
Знайдені чашечки вражають різноманітністю форм і оздоблення, а також гарним збереженням, тож наш музей поповниться чудовою колекцією.

Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку