Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


ВІВТОРОК, 25 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
07.09.2018

МИСТЕЦЬКА ГРОМАДА - ТАЛАНОВИТА ЕСТРАДА

МИСТЕЦЬКА ГРОМАДА - ТАЛАНОВИТА ЕСТРАДАМабуть, кожен земляк знає, що тут, на Кам’янеччині, поблизу славнозвісного цементного заводу і «тещиного язика» вздовж річки Мукші розкинулося мальовниче дивовижне село Гуменці. Все тут чітко і немов розкладене в алфавітному порядку, за кольорами та по полицях: рівненька відремонтована дорога, рядками висаджені стрункі деревцята, «товсті» й ошатні будиночки, а головне - привітні люди. Проходячи повз Гуменецький сільський Будинок культури, важко не заслухатися: ліричне і лагідне жіноче сопрано м’яко переплітається із терпким чоловічим альтом, ство­рюючи мелодійну чарівну справжню українську пісню.

На порозі нас люб’язно й усміхнено зустрічає директор СБК Тетяна Богданова і проводить у тамтешню святиню - студію звукозапису. Тут серед сучасної модерної апаратури щодня невтомно записує найрізноманітніші мелодії звукорежисер Гуменецького СБК Ігор Чупрун, котрий не просто розповів про тонкощі своєї професії, а й на­очно продемонстрував процес запису нового хіта.

- Ось, дивіться (показує на апаратуру), за допомогою цієї штуки я вдосконалюю людські голоси (сміється). Хто тут тільки не записувався... Бувало, навіть місцеві селяни співали пісні-привітання на дні народження і весілля. Це моя обитель, де проводжу більшу частину життя. Всю техніку сюди закупили за рахунок Гуменецької ОТГ, тому тепер можемо хизуватися ледь не столичним рівнем, - каже Ігор Миколайович.

Не встигши оговтатися від вра­жень, які справила на нас студія, заходимо у головний зал СБК: ошатні шовкові куліси велично струменіють зі сцени, насичені зелені тони вдало компонуються із золотими облямівками, а в повітрі пахне свіжою деревиною, з якої виготовлені меблі.
Ця сцена бачила і чула чимало талантів. Що там казати, адже тільки творчих колективів, яким присвоєно почесне звання «на­родного», серед закладів культу­ри відділу освіти, спорту і туризму Гуменецької сільської ради аж п’ять. Зокрема, ансамбль народних інструментів «Вербівчани» (Вербківський сільський клуб, керівник Павло Якимчук), фольклорний колектив «Криниченька» (Супрунковецький СБК, керівник Галина Кшемінська), вокальний гурт «Мальви» (Пудловецький СБК, керівник Георгій Любчик), вокальний колектив «Заграва» (Нігинський СБК, керівник Людмила Ківерчук) і народний жіночий вокальний колектив «Подолянки» (Гуменецький СБК, керівник Тетяна Богданова). Про історію, мистецький шлях і перемоги кожного із колективів читайте у рубриці «Сільські перли» в цьому і наступних номерах «Подолянина».

«ПОДОЛЯНИН» ПРО «ПОДОЛЯНОК»

МИСТЕЦЬКА ГРОМАДА - ТАЛАНОВИТА ЕСТРАДАЗахопленість, працьовитість, запал, ентузіазм і бажання вдосконалюватися - такими якостями наділений народний жіночий колектив «Подолянки». Їхній керівник Тетяна Богданова соро­м’яз­ливо гортає альбом, де на кожній сторінці та кожнісінькому фото - значна подія села.

- Тетяно Антонівно, що привело до мікрофона?

- Колектив створили 2002 року за моєї ініціативи та підтримки Гуменецького сільського голови Інни Абдулкадирової. Всі учасники були абсолютно різні й за віком, і за професіями (вчителі, вихователі, пен­сіонери тощо), але нас об’єднала українська пісня. Через чотири роки нашого творчого шляху ми наважилися піти на присвоєння звання «Народний колектив», і нам це вдалося. Пам’ятаю, коли стояли на сцені «Розмаю», нас охоплювали дво­-які почуття: страшенне хвилювання і водночас впевненість у власних здібностях.

Iз того часу склад колективу частенько змінювався. Сьогодні нас 13 жінок, звання «народного» ми підтвердили цьогоріч уже вчетверте (2009, 2012, 2015 та 2018 р.). Серед учасників: Ольга Юрчук, Людмила Ківерчук, Руслана Онуфрієва, Тетяна Богданова, Леся Кісляк, Неля Гужальська, Валентина Балицька, Вікторія Колісник, Оксана Стефанюк, Валентина Зюбрицька, Іванна Пазюк, Людмила Островська, Наталія Намок та Наталія Фалендиш.

МИСТЕЦЬКА ГРОМАДА - ТАЛАНОВИТА ЕСТРАДА- Яку пісню «Подолянок» вима­гають на біс?

- У репертуарі колективу - пе­реважно дво-, триголосні, часто a cappella, складні з технічного, художнього і вокального погляду твори. Найпопулярнішими у слухачів є українські пісні «Закувала зозуленька» в обробці Миколи Леонтовича, «Ой, ти, ніченько-чарівниченько» та народні жартівливі «Українські галушечки» та «Ой, кум, кумочок!». За період творчої діяльності колектив активно концертує як у громаді, так і за її межами, неодноразово брав участь в обласних і районних фестивалях. Жодне свято в громаді не обходиться без запальних і мелодійних виступів «Подолянок».

- Хоч учасники колективу музичної освіти не мають, це не стає їм на заваді. У чому секрет?

- Стараємося заповнити цю порожнечу талантом і щирою любов’ю до Батьківщини. Двічі на тиждень збираємося на репетиції, відшлі­фовуємо кожну нотку. Співаємо і
сучасні, й українські народні пісні, але найбільше ті, що маловідомі загалу. Матеріали шукаємо будь-де:
у бабусиних записниках і пісенниках, в Iнтернеті, по телевізору... Буває, десь на концерті западе в душу чиясь пісня, ти швиденько занотовуєш ледь не на долоні декілька слів, потім шукаєш і добираєш. А як не знаходиться безкоштовна фотограма, купуємо, бо, якщо пісня сподобалася, мусимо її виконати. Є й твори, яких не знайдеш в Інтернеті, бо їх переспівували ще прабабусі,
а тепер ми їх із гордістю несемо до людей.

ПІСНЯ-РОДЗИНКА ПО СЕКРЕТУ

1 куплет

На дорозі крик і шум,
Бо до мене їде кум.
Кумчик їде на коні,
Везе свіжі окуні.
Їде кум - земля дрижить.
Мед-горілку будем пить,
Будем їсти окуні.
Ой, позаздріть ви мені.

Приспів

На дорозі - шум, шум,
Бо до мене кум, кум
Їде на коні, везе окуні.

2 куплет

Кумчик, коня розпрягай
Та до хати поспішай,
Зачекалися на нас і наливочка, і квас.
Їде кум - земля дрижить.
Будуть люди говорить,
Та не варто і зважать,
Людям аби побрехать.

Приспів (1х)

3 куплет

Вже горнятко на вогні,
Закипіли окуні.
Ой, пора його знімать, -
Я не можу з лави встать.
Сидить кум, душа тремтить,
Мене серденько болить.
Ой, сховати я боюсь
Своє личко в його вус.

Приспів (1х)

4 куплет

На дорозі - крик і шум,
Бо у хаті в мене кум.
Людям спокою нема,
Що кума про те не зна.
Мед-горілку з кумом п’ю,
Біди-горя не знаю,
А як вип’ю на коня,
Ой, яка щаслива я!

Приспів (Зх).

Ольга БАНАХ, 
Вікторія БОЯРШИНОВА.


Повернення до списку