ПРОСТИЙ СЕКРЕТ УСПІШНОЇ КРАЇНИ

Скільки не кажи слово «цукор», у роті не посолодшає. Ця стара східна мудрість якнайкраще підказує нам: щоб відчути сутність будь-яких змін, їх принаймні потрібно спробувати розпочати. Змінити щось у власному житті, під’їзді, будинку, дворі, мікрорайоні, зрештою, в селі чи місті. Нагода для цього є – революційні зміни у вищих ешелонах влади в результаті великого київського Майдану та десятків сотень менших по всій країні. І перша з таких дій визначальна – реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Зміст її коротко і влучно сформулював віце-прем’єр-міністр нового уряду національної довіри, а ще вчора Вінницький міський голова Володимир Гройсман, який довгий час на практиці застосовував сучасні світові інструменти місцевої та регіональної демократії в своїй рідній громаді: «Нам треба знайти таку модель, за якої кожен громадянин міг би впливати на розвиток території, де він проживає. Це дасть поштовх економіці, розвине ініціативу, якісно змінить суспільне життя».

Спробуємо аргументувати, що правильні слова наших урядовців уперше за майже 23 роки незалежності не розходяться з ділом.

ПРОЦЕС ПІШОВ

1 квітня ц.р. Кабмін схвалив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Принагідно згадаємо, що десятки схожих документів, які час від часу з’являлися в період з 1998-го до 2013-го, активно презентувалися, пристрасно обговорювалися в центрі та на місцях, проте так і не позбавилися позначки «проект». Цього разу реформі дали старт.

У відповідному розпорядженні прем’єр Арсеній Яценюк доручив Мінрегіону координувати заходи щодо реалізації концепції. Концепція, з якою кожен українець може ознайомитися на сайті відомства, дає відповідь на найголовніші виклики нашого часу: за якими принципами реформуватиметься система місцевого самоврядування, які завдання має реформа, в які строки вона здійснюватиметься і які результати очікуються.

А вже 9 квітня Володимир Гройсман презентував Концепцію на засіданні Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Голова профільного комітету Давид Жванія небезпідставно зауважив, що згадана презентація – це міні-репетиція сприйняття Концепції всіма політичними силами. Тому дискусія довкола урядової Концепції певною мірою виявила кілька «полюсів».

Прихильники невідкладних змін з парламентської більшості переважно уточнювали в авторів подробиці очікуваних реформацій, цікавилися ймовірними ризиками, наголошували на необхідності враховувати особливості різних територій і навіть пропонували вдатися до експериментів для апробування тієї чи іншої моделі.

Представники нинішньої опозиції висловили в комітеті побоювання, що представництва держави, які мають замінити за формою і сутністю теперішні державні адміністрації, можуть у подальшому втручатися в регіональні справи. Тому вони подумають щодо своєї позиції на голосуванні.

Апологети лівої ідеології додали, що поспішати не треба, не той час, умови, і взагалі у держави сьогодні є багато інших нагальних проблем.

Щодо останнього зауваження, то, на нашу думку, найпереконливішим аргументом проти позиції охочих встромити палиці в колеса реформі стали слова одного з батьків польської реформи саможону (місцевого самоврядування), колишнього мера Варшави пана Марціна Свєнціцького:

– Польща на початку 90-х років минулого століття перебувала в набагато гірших умовах, ніж Україна нині. Падіння ВВП становило 10 відсотків, інфляція – 500 відсотків, країна не обслуговувала зовнішні борги, та ми розпочали з реформи місцевого самоврядування. Коли б цього тоді не зробили, не було б нинішньої квітучої Польщі.

До речі, Свєнціцький і його колеги як експерти активно працюють у створеній в Мінрегіоні робочій групі, яка об’єднує найкращих вітчизняних і європейських експертів, людей, які, за словами Володимира Гройсмана, душею і серцем віддані справі місцевого самоврядування. Результати їхньої плідної та наполегливої роботи вже очевидні.

ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ – ЯКРАЗ ДЛЯ УКРАЇНИ

Певна річ, для реформи маємо обрати найефективніші інструменти її проведення. Вибір – за нами. Водночас, цілком зрозуміло, нове українське місцеве самоврядування має відповідати всім стандартам сучасності. І тут доречно згадати про напрацювання колективного розуму 47 країн континенту – Ради Європи.

Принагідно зазначимо, що цьогоріч найбільш представницькій міжнародній організації, яка створювалася в зруйнованій війною Європі 1949-го заради забезпечення верховенства права, демократії та дотримання прав людини, виповнюється 65 років.

Так от, ідеологи Ради Європи, розуміючи, що однією з передумов мирного співіснування та атрибутом будь-якого демократичного суспільства є побудова належного місцевого самоврядування, багато десятиріч по крихтах збирали найкращий світовий досвід у цій сфері.

У жовтні 1985 р. Рада Європи ухвалила Європейську хартію місцевого самоврядування, яка відтоді стала своєрідним універсальним набором стандартів у цій сфері, без яких неможливе ефективне функціонування жодної сучасної країни.

Сутність Хартії полягає в тому, що держава має гарантувати правову, адміністративну і фінансову автономність територіальних громад та їхніх органів. Місцеве самоврядування означає не тільки право, а й реальну спроможність органів місцевого самоврядування в рамках закону здійснювати регулювання та управління істотною часткою публічних (державних і місцевих) справ, під власну відповідальність, в інтересах місцевого населення.

Ці базові засади Європейської хартії місцевого самоврядування – надійне підгрунтя успішного буття будь-якої демократичної країни. Західні європейці це зрозуміли шість десятиліть тому. Наші сусіди-поляки, інші держави Східної Європи, котрі, як і Україна, ратифікували цей міжнародний договір і зробили його частиною національного законодавства, реформували власну територіальну організацію влади відповідно до принципів Хартії ще на початку 90-х років минулого століття.

Тож час, зрештою, використати той потенціал, який разом зібрали країни всього континенту.

ПРО ДЕЛІКАТНІСТЬ, або ЯК НЕ НАЛАМАТИ ДРОВ 

– Ми розуміємо, які серйозні виклики стоять нині перед Україною, – сказала в ексклюзивному інтерв’ю Програмі РЄ «Посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування в Україні» пані Клаудіа Лучіані, керівник директорату з питань демократичного врядування Генерального директорату з питань демократії Генерального секретаріату РЄ, – і Рада Європи готова крокувати з Україною пліч-о-пліч, починаючи з реформи місцевого самоврядування, децентралізації, реформи правосуддя, тобто в усіх ключових моментах.

На думку світової спільноти, децентралізація вкрай важлива – без цього місцева влада не може реалізовувати свої можливості. В Україні поки більшість влади сконцентрована в центрі. Реформа має змінити це, саме місцеве самоврядування має відігравати в державі ключову роль.

Наша розмова з панною Лучіані відбулась під час конференції з питань децентралізації влади в Україні, яка 24 квітня ц.р. проходила в клубі Кабміну, на вулиці Інститутській. Там, де ще зовсім недавно в жорстокому двобої із колишнім злочинним олігархічним режимом найкращі сини українського народу з Небесної сотні поклали своє життя на вівтар нової демократичної держави. Країни, де гармонійно в єдиній унітарній системі розвиватимуться всі без винятку території, де пануватимуть єдині соціальні стандарти в місті та селі. І з’являться реальні стартові можливості для розвитку всіх без винятку громад. Де вже ніхто шляхом залякування і підкупу не зможе узурпувати владу та спільні ресурси громад.

Саме для цього ми повинні навіть у непомірно складних умовах зовнішньої агресії та внутрішніх фінансово-економічних проблем невідкладно провести довгоочікувану реформу місцевого самоврядування. Реформу масштабну, надзвичайно складну і водночас, як її влучно охрестила пані Лучіані, делікатну. Оскільки вона зачіпає надто багато чутливих сфер суспільного буття, зокрема ментальну, звичаєву, мовну, етнічну тощо.

При цьому, як небезпідставно зазначив експерт Ради Європи, професор Варшавського університету Павєл Свянєвіч, краще вчитися на чужих помилках. Тож наші сусіди і друзі, щиро допомагаючи українському урядові реформувати застарілу і неефективну територіальну організацію влади, чесно розповідають нам і про деякі власні прорахунки.

За словами Свянєвіча, йдеться про політично складну реформу, і не дивно, що вона може не вдатися з першої спроби, як це було в Україні 2004-го, коли головний кабінетний реформатор налякав усіх, намалювавши майбутні громади на мапі з допомогою… звичайного циркуля.

Водночас багато країн уже зреалізували реформу. Наприклад, Данія, Грузія, Греція, Македонія мають відчутні результати від реформи і не приховують, що до цього їх спонукала економічна криза. Інші, приміром, Велика Британія, і нині продовжують реформаторські зміни в територіальній організації влади.

Тож професор Свянєвич, до речі, радник польського Президента, рекомендує нам звернути прискіпливішу увагу на міжмуніципальне співробітництво, зміцнити районні центри, перетворивши їх на потужні осередки з надання багатьох адміністративних послуг, а за допомогою добровільного об’єднання дрібних громад створити економічно спроможні адміністративно-територіальні одиниці базового рівня.

2014-Й – ЧАС ПІДГОТОВКИ РІШЕНЬ

23 квітня цього року уряд на своєму засіданні вже схвалив проект закону «Про співробітництво територіальних громад», який дозволяє істотно розширити можливості громад для розв’язання ними спільних проблем соціально-політичного розвитку (як-от будівництво і утримання лікарень, вивезення сміття, забезпечення водопостачання тощо).

З-поміж імовірних форм співпраці невеликих населених пунктів, передбачених цим законопроектом, – делегування одній з громад виконання певних завдань з передачею ресурсів, реалізація спільних проектів, створення і утримання спільних комунальних підприємств чи установ, утворення спільного органу управління для реалізації відповідних повноважень. Дуже важливо, що проект визначає механізми такого співробітництва, його фінансування та контроль. До речі, для ухвалення цього закону не треба чекати конституційних змін.

А вже 24 квітня на згаданій вище конференції віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман презентував пропозиції щодо внесення змін до Конституції України, які пов’язані з проведенням реформи місцевого самоврядування. Їх підготували вітчизняні та міжнародні експерти після ухвалення Кабміном Концепції реформування місцевого самоврядування.

За його словами, ці зміни стануть правовою підставою для ухвалення низки законів, покликаних реформувати систему влади і перерозподілити владні повноваження на користь місцевих громад: міст, селищ і сіл.

Зокрема, йдеться про впровадження трирівневої системи самоврядування, побудованої на принципі субсидіарності, де базовим рівнем є громада, якій надаються максимально широкі компетенції з організації життєдіяльності в межах своєї території, а також широкий рівень фінансової спроможності.

Як зазначив урядовець, трирівнева система організації влади передбачає утворення власних виконавчих органів у районних і обласних радах. А замість місцевих державних адміністрацій з’являться державні представництва з обмеженою штатною кількістю працівників, які виконуватимуть виключно наглядові та координаційні функції в регіоні від імені держави, координуватимуть дії територіальних органів виконавчої влади під час надзвичайних ситуацій.

Гройсман оприлюднив також інформацію щодо законопроекту «Про внесення змін до Конституції України (децентралізації влади)». З-поміж цих змін – скасування повноважень Верховної Ради щодо створення та ліквідації районів і міст, перейменування населених пунктів, призначення виборів на місцях тощо.

Як зауважив віце-прем’єр-міністр, ці пропозиції уряд спрямує до Верховної Ради, і вже восени їх винесуть на розгляд парламентаріїв. Уся робота щодо законодавчих змін буде завершена до кінця 2014 р.

НЕ ВІДСТУПИТИ І НЕ СХИБИТИ 

Володимир Гройсман не втомлюється переконувати вітчизняне суспільство, що реформа місцевого самоврядування – це фундаментальні зміни, а не забаганка якоїсь політичної сили. Натомість федералізація, яку імпортують нам ззовні північні сусіди, – це, швидше, гірка цукерка, загорнута в яскраву обгортку.

Цікаво було почути думку з цього приводу представників Швейцарії, яка, на відміну від

унітарної України, є конфедерацією. В цій країні діють аж чотири державні мови (щоправда, її громадяни добре знають не менше трьох із них), оскільки тамтешні кантони – це історичні території кількох держав, які, обумовивши особливі правила, об’єдналися для співжиття.

Так-от, швейцарські експерти з федералізму, які співпрацюють з нашою країною, посилаючись на власний досвід, зауважили, що не рекомендують Україні вдаватися до федераційних процесів. Натомість, за їхніми словами, нам доцільніше зосередитися на діях з децентралізації влади, передати великий обсяг повноважень на місця з відповідною фінансовою основою, перетворити свої громади на самодостатні та забезпечені осередки.

Віце-прем’єр-міністр погодився з європейськими експертами, що федералізація абсолютно неприйнятна для унітарної України, оскільки призведе до розколу та зупинить подальший розвиток країни. Виправдана необхідність передачі влади від центру до регіонів має відбуватися виключно шляхом децентралізації, яку нині й реалізує уряд.

– Питання децентралізації влади, широких повноважень органів місцевого самоврядування і передача функцій на рівень громад – це ключ до розвитку України, – підсумував міжнародну дискусію Володимир Гройсман. – Я переконаний, що нам вдасться реалізувати ці зміни, і наша держава стане успішною європейською демократичною країною.

Погодьтеся, є підстави для певного оптимізму. Проте попереду на нас чекає важка і напружена робота. Магічною для українського суспільства стає цифра «300» – стільки голосів потрібно зібрати у Верховній Раді для ухвалення змін до чинної Конституції – моменту істини, який покаже всьому світові та передусім нам самим, що з дороги реформ ми не відступимо.

Віталій ОЛУЙКО, представник України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, депутат Хмельницької обласної ради. 

Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, заслужений журналіст України.