Четвер, 18 Квітня 2024 р.
6 Червня 2014

ЯК «HROMADSKE.TV» В УКРАЇНСЬКИЙ ПРОСТІР УВІРВАЛОСЯ

ЯК «HROMADSKE.TV» В УКРАЇНСЬКИЙ ПРОСТІР УВІРВАЛОСЯТелевізійні секрети законодавця потужного руху громадських медіа – телеканалу «Hromadske.tv» – нам відкривав відеоредактор проекту Костянтин БАЗІЧЕНКО. «ПОДОЛЯНИНУ» він відверто розповів, як і навіщо нині працює канал.

– Проект «Hromadske.tv» розроблявся протягом року, – розповідає Костя. – Спочатку формат каналу був зовсім іншим. Ми планували виходити лише в один вечірній ефір. Але, в зв’язку з тим, що поява телебачення співпала з Майданом, де події розвивалися дуже швидко, ми були змушені форсувати свою роботу і перейшли в режим марафону. Так склалося, що через політичну ситуацію почали висвітлювати виключно події цього спрямування. Але канал не суто політичний. У планах маємо проекти, які пов’язані й з іншими сферами життя, та поки не буду розкривати всі таємниці.

Донедавна журналісти тричі виходили в прямі ефіри: зранку, в обід та ввечері. Але менше як місяць тому «Hromadske.tv» знову змінило свій формат. Щодня журналісти виходять у ранковий ефір, з 10.00 до 12.00, а потім щогодини випускають короткі новини. Крім цього, нещодавно канал почав організовувати виїзні студії в інших містах, звідки транслюють реальну картинку ситуації в різних куточках України.

З-поміж інших телеканал вирізняється і тим, що працює команда без власника. Зареєстрований він як громадська організація, з відповідною назвою «Hromadske.tv», адже канал неабияк цінує свободу. Фінансує його не меценат чи спонсор, а звичайні глядачі, які перераховують благодійні внески на рахунок каналу. Виключно завдяки пожертвам журналісти громадського мають змогу доносити свою думку до глядачів уже більше як півроку. Від реклами працівники теж принципово відмовилися.

– Навіть якби була пропозиція спонсорства з чийогось боку, то, я впевнений, «Hromadske.tv» відмовилося б від грошей, – зазначає Костянтин.

Канал навіть зміг достукатися до телевізійників. Уже 26 лютого глядачі «Першого національного» змогли побачити прямі ефіри «Hromadske.tv» на своїх екранах. Така зміна зовсім не вплинула на роботу каналу – журналісти як висловлювали свою позицію, так і висловлюють її досі, не залежачи ні від кого.

– Співпрацю ініціював «Перший національний», – розповідає Костянтин Базіченко. – Олександр Пантелеймонов, який був керівником каналу, після зміни влади, щоб якось виправдати свою колишню пове-дінку, вирішив піти на такий крок і взяти наш сигнал. Ми – безкоштовний контент, і будь-хто може його використовувати. «Перший національний» вирішив цим скористатися. Також ми підтримуємо ініціативу відкриття громадського телебачення на місцях, і якщо люди до нас звертаються, то ми з радістю готові їм допомогти.

Костянтин Базіченко (праворуч) з Дмитром ЯрошемКолектив каналу – це журналісти, що вражають своєю професійністю. Роман СКРИПІН, який гостро і влучно витягує по ниточці найважливіше, Данило ЯНЕВСЬКИЙ, який мудро подає інформацію, Мустафа НАЄМ, котрому вдається дізнатися найбільш сокровенне і приховане, – ці люди стояли біля витоків «Hromadske.tv».

– На громадському працюють близько тридцяти осіб, – ділиться Костянтин. – У нас немає чіткого розмежування професій. Майже кожна людина мультифункціональна. Так, одна і та ж особа може одночасно виконувати функції і редактора, і журналіста, і оператора.

Багато людей прийшли працювати до нас уже після перших трансляцій. Так, звукооператор Олег, подивившись трансляцію на YouTube, прийшов до висновку, що в нас жахливий звук, і запропонував свої послуги.

Робота каналу надзвичайно насичена. Журналісти громадського потрапляють у різноманітні курйози. Для прикладу, замаскований Мустафа Наєм вирушив у Донецьк, аби висвітлити події, які там відбуваються. Одягнувши кепку, сонцезахисні окуляри, шкірянку і спортивні штани, Мустафа сів у потяг. Щойно він зайшов у вагон, як поряд вишикувалася черга охочих сфотографуватись. Добре, що хоч у Донецьку його ніхто не впізнав. Адже там було небезпечно. Хоча зовсім недавно журналіст Сергій ГРІШИН перебував у полоні сепаратистів. Тому, як бачите, нашим журналістам нелегко працюється, але це не головне.

Тетяна ХОПТЯР.