Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


НЕДІЛЯ, 16 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
17.09.2010

ШЕДЕВРИ ЗI СТАРОГО ГАМАНЦЯ

Кожна людина має талант. Хтось танцює чи спiває, хтось займається спортом, хтось шиє чи в’яже. А от Людмила КОКУШ захопилася створенням картин зi шкiри.

Людмила КОКУШЇї давно приваблювали мистецькi вироби зi шкiри, але вона нiяк не спромагалася розпочати. У дев’ятнадцять сiла за швейну машинку, бо в радянськi часи речi були в дефіцитi, тому сама шила собi одяг. Згодом, коли з’явилися дiти, почала шити i їм.

Коли дiтлахи пiдросли, Людмила КОКУШ пiшла працювати вишивальницею у весiльний салон. Але чим би вона не займалася, її все одно вабила робота зi шкiрою. Чому саме шкiра? Вiдповiдь знайшлася випадково. За словами бабусi, до вiйни її дiд був шевцем, шив взуття, паски, сумки зi шкiри та був досить гарним майстром.

Щоб творити «шкiряний iмпресiонiзм», як Людмила називає свої роботи, їй доводиться «потрошити» сумки, старi куртки та плащi. Головне, щоб необхiдний матерiал був якiсним, - шкiра була тонкою, як цигарковий папiр, та ще й необхiдних кольорiв i вiдтiнкiв. Рiзнобарвнi шкiрянi клаптики для Людмили вiдiграють роль фарби. Правда, фарби можна змiшувати, щоб отримати необхiдний вiдтiнок, а зi шкiрою такий номер не пройде. Проте цей матерiал дозволяє створювати об’ємнi живi композицiї, якi хочеться зняти зi стiни та погладити.

- Шкiра сама пiдказує, який малюнок потрiбно з неї зробити, - усмiхається майстриня.

Людмила серйозно ставиться до свого захоплення. Поки що у неї ще не багато робiт, але кожна зроблена з любов’ю та натхенням. Першою її роботою стала картина з трояндами, яка прикрасила центральну кiмнату будинку. Потiм у кiмнатах з’явилися картини «Фламiнго», «Поцiлунок», велика шкiряна ваза та iншi вироби. Задумiв досить багато, а нинi працює над величезною картиною, на якiй зображено православний храм.

Окрiм багатої уяви, Людмила має чисто жiночу рису характеру, яка називається «хочу i крапка». Вона й сама це визнає та змушує її працювати на себе. До того ж Людмила має ще одне захоплення - пише вiршi. Про життя друзiв, людськi стосунки та, звичайно, про природу, яку з такою любов’ю змальовує не лише у римах, а й у своїх картинах.


Автор: 

Повернення до списку