Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


СУБОТА, 25 ТРАВНЯ 2019 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
19.04.2019

ГУЦУЛЬСЬКА РАПСОДІЯ

У понеділок, 15 квітня, в кам’янецький МБК знову завітали гості з Хмельницької філармонії. Нам привезли свіжу виставу хмельничан - оперету Ярослава Барнича «Гуцулка Ксеня».

ГУЦУЛЬСЬКА РАПСОДІЯЦієї весни в українському прокаті був однойменний музичний фільм, але кам’янецькі кінотеатри проігнорували стрічку. Шкода, можна було б порівняти кіноверсію та оперету від обласної філармонії. Це вже не перша спроба хмельничан замахнутися на великий формат - і, здається, найвдаліша з усіх. Майже три години якісної музики з гуцульським акцентом - справжній музичний подарунок нашим меломанам.

Люди, які зростали в радянські часи, пам’ятають, як часто тоді по телебаченню демонстрували оперети «Принцеса цирку» чи «Летюча миша». Поєднання ви­-сокої виконавської майстерності з гумором та легким сюжетом і справді було надзвичайно популярним усю першу половину ХХ століття. І в золоту колекцію най­кращих світових оперет могла б увійти і написана у 1930-х рр. «Гуцулка Ксеня», та не судилося. Гостромодна у міжвоєнний час Гуцулія стала тлом для донесення до слухачів простої ідеї: нехай в Америці «доляри», та серцю добре лише на Батьківщині. Через це в радянський час оперету забороняли - бо ж бачили в ній прояв українського буржуазного націоналізму. В люди пішла хіба головна тема твору - танго «Гуцулка Ксеня» з дещо іншими, ніж в оригінальній версії, словами.

На сцені МБК знову діамантом сяяла зірка філармо­-нії - сопрано Ольга Абакумова. Коштовною оправою для її унікального тембру був голос партнера (тенор Андрій Юрченко). Вкотре смішив публіку і керівник ансамблю «Козаки Поділля» баритон Степан Дробіт у ролі бізнесмена Майка Деделюка. Режисерці Богдані Латчук вдалося зробити легку і красиву виставу, яку хочеться побачити знову.

Для диригента-постановника Олек­сандра Драгана «Гуцулка Ксеня» не черговий прохідний твір. Бо ж голов­на героїня - дівчина з села Балинці на Снятинщині. 
З нього походив і автор оперети, композитор і скрипаль Ярослав Барнич (1896-1967), котрому довелося емігрувати від жахів радянської влади у США. Сам пан Олександр (а він не лише диригент, а й директор Хмельницької обласної філармонії) - теж із села Балинці. Барнича перед Другою світовою музична преса в Галичині називала «українським Легаром», тож є сподівання, що хмельничани звернуть ува­гу і на інші оперети цього несправедливо забутого автора. Нам, сьогоднішнім, як ніколи, потрібна наша патріотична культура, щоб у темні часи кварталізації не забути, ким ми є.

Ірина ПУСТИННІКОВА. 


Повернення до списку