Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


ЧЕТВЕР, 18 ЖОВТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
30.08.2013

ДІТИ І МИСТЕЦТВО: КОГО ОПТИМІЗУЄМО?

Альона КУЗЕМАНовий навчальний рік на порозі, і нашу редакцію вже місяць штурмують кам’янчани, котрі переймаються долею мистецьких навчальних закладів. Ще б пак, адже ще навесні стало відомо про лист Міністерства фінансів до Міністерства культури із пропозиціями «оптимізації» закладів культури в Україні, зокрема, про переведення їх на самофінансування, що однозначно призвело б до повного занепаду.
І от наприкінці липня в Кам’янці побувала обласна комісія із тим, щоб показати міській владі, як ще більше зекономити кошти міського бюджету. В тому числі й на мистецьких школах. Зайве й казати, яке враження справляє в українських реаліях слово «оптимізація», тож, аби з’ясувати, чим воно обернеться для наших початкових мистецьких закладів освіти (а їх у місті є п’ять), звертаємося до директора департаменту гуманітарної політики міськради Альони КУЗЕМИ.
- Я одразу хочу заспокоїти батьків, що всі п’ять мистецьких шкіл у нашому місті й надалі будуть працювати, - поспішила запевнити Альона Леонідівна. - Справді, обласна комісія надіслала нашому департаменту пропозиції щодо оптимізації витрат (наголошую, що це саме пропозиції, а не накази!), які ми мали змогу обговорити й запропонувати власні варіанти.
Зокрема, область зробила розрахунки в порівнянні з показниками, які мають інші міста Хмельницької області. Так, для прикладу, в Кам’янці на одного викладача припадає 9,6 дітей, а в Славуті - 11,2, Нетішині - 14,8. Виходячи з цього, нам пропонують збільшити кількість учнів на одного викладача і, відповідно, зменшити кількість самих викладачів.
Також пропонується збільшити кількість класів, які будуть на самоокупності. В минулі два роки у місті були такі пілотні проекти в школі мистецтв, у музичній школі, почали у цьому напрямку працювати також художня і хорова школи. Фактично це групи раннього розвитку, в яких займаються діти дошкільного віку. Це нововведення досить непогано прижилося. Наприклад, у художній школі минулого року набрали одну таку групу, а за літо цього року вже прийняли заяви на дві групи. Оскільки вони користуються попитом серед батьків, то зрозуміло, що ми покладаємо на них надії, адже школам потрібні кошти на ремонти класів, придбання нових інструментів, меблів тощо.
Від комісії була також пропозиція об’єднати музичну школу ім.Ганицького та хорову школу, оскільки вони близькі за спрямуванням, багато дисциплін дублюються, і, крім того, ці школи близькі територіально. При цьому економія склала би в межах 147-150 тис.грн.
- А що пропонує департамент гуманітарної політики?
- Оскільки мова про оптимізацію йде ще від 1 січня, то ми випрацьовували власні варіанти. Насамперед, на думку міського голови Михайла Сімашкевича, в Кам’янці десятиліттями склалася мережа шкіл мистецтв, і що кожна зі шкіл, яка є нині в Кам’янці, має своє лице, свою історію, свої напрацювання і свій статус у місті та за його межами, ми відмовилися від того, аби
об’єднувати хорову і музичну школи. Кожна з них має функціонувати самостійно.
Але разом з тим, фінансова ситуація складна, тож ми мусимо вдатися до певних кроків. Сьогодні продовжуємо збирати пропозиції від керівників мистецьких шкіл, як вони бачать діяльність своїх шкіл у таких обставинах.
Вихід бачимо в декількох напрямках: збільшення батьківської плати і оптимізація в межах самого закладу. Ми хочемо почути від керівників, які дисципліни можна оптимізувати, скільки груп може бути набрано і, відповідно, який контингент учнів є адекватним у таких умовах. Виходячи з цих пропозицій, на вересень буде підготовлено проект рішення на виконавчий комітет.
Це один із варіантів соломонового рішення, бо вибір у нас невеликий: або скоротити кількість шкіл - або зменшити витрати і збільшити дохідну частину. Ось вам економіка, і це завдання ми повинні якось вирішити.
- Наскільки може бути підвищено батьківську плату, і як це торкнеться учнів пільгових категорій?
- Керівники закладів спільно з батьківськими комітетами вивчають, наскільки реально можна збільшити плату за навчання. Мова йде про підвищення в середньому на 5-15 гривень, залежно від напрямку.
А що стосується дітей пільгових категорій (багатодітні, малозабезпечені, інваліди, діти-сироти), то на їх навчання в мистецьких закладах з міського бюджету виділяється близько 200 тисяч гривень на рік. Це дуже велика сума, однак на цих дітях у жодному разі не будемо економити. Вони й надалі не платитимуть за навчання.
- Я чула й таку думку, що, можливо, варто не приймати до мистецьких шкіл усіх дітей підряд, а на конкурсній основі відбирати лише здібних. Інші ж при бажанні могли би вчитися на основі самоокупності...
- І такий варіант також не відкидаємо, адже є здібні, талановиті діти, котрі згодом вступають до профільних навчальних закладів і пов’язують життя з мистецтвом. Наприклад, минулого року до мистецьких вишів вступили 17 із 40 випускників художньої школи, 14 із 42 - школи мистецтв, що на мікрорайоні Жовтневому, 8 із 17 - хорової школи,
7 із 20 - музичної школи і 7 із 76 - НВК №9. Звісно, для таких здібних дітей мають бути створені всі умови. І завдання викладачів та дирекції школи - виявляти, підтримувати й розвивати таких дітей. А діти, які не мають виражених здібностей, але все одно матимуть бажання вчитися, також зможуть це робити, але вже на умовах самоокупності.
- У такому разі як оптимізація торкнеться школи-комплексу естетичного виховання №9? Якщо в інших мистецьких школах відбувається природний відсів учнів, то тут мистецькі дисципліни включені до основної навчальної програми, і дитина, хоче вона того чи ні, має здібності чи ні, навчається в школі мистецтв від першого до останнього класу. Наскільки це доцільно, коли йдеться про економію коштів?
- Школа мистецтв у складі НВК №9 перебуває в особливому становищі, оскільки вона фінансується і як заклад культури, і як освітній заклад - отже, це те телятко, яке від двох мам має молоко. Оскільки школа мистецтв, що входить до складу НВК №9, належить до мережі мистецьких шкіл, то на неї також поширюється позиція міського голови про її збереження. Але її так само торкнеться підвищення батьківської плати, оптимізація тощо.
Засновник цієї школи Алім Троян створив такий особливий навчальний заклад, де освітня частина невіддільна від мистецької, тому творчий розвиток дітей тут відбувається не стільки завдяки свідомому вибору самих дітей, скільки завдяки створеним тут особливим умовам. Звісно, відсоток випускників, що вступають до вишів мистецького спрямування, тут нижчий, ніж в інших мистецьких школах, бо батьки обирають НВК №9, перш за все, саме як школу, яка дає гарну освіту і розташована в центрі міста, і вже як додатковий плюс сприймають розвиток творчого потенціалу дітей. За цю школу батьки голосують своїм вибором, отже вона має й надалі існувати.
P.S. Хотілось би й надалі бути впевненими, що коли мова йде навіть про жорстку економію коштів, керівництво пам’ятає, що мистецькі заклади виховують наших дітей, допомагають відроджувати втрачений пласт української інтелігенції - людей з високим рівнем внутрішньої культури, з широким кругозором, людей, які здатні ставити перед собою цілі й власною працею їх досягати. Діти, які займаються мистецтвом, не вештаються вулицями і не поповнюють лав підопічних міліції. Натомість вони творять, беруть участь у конкурсах і фестивалях, подорожують, спілкуються із такими ж творчими ровесниками, ростуть повноцінними людьми. І ці результати роботи мистецьких закладів не обліковуються ні відсотками, ні гривнями.

Автор:  Наталія ЯРОВА

Повернення до списку