Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


НЕДІЛЯ, 23 ВЕРЕСНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
07.11.2014

А ЧИ НЕ ПОСЛУХАЛИ Б ВИ ПОЕЗІЇ?

Не дивуйтеся, якщо прямісінько на вулиці до вас підійдуть двоє хлопців і запропонують послухати декілька віршів. Це молоді поети Олександр Войнарський і Максим Лісовський - автори нового проекту «Поезія з-за спини».
Максим Лісовський, Олександр ВойнарськийОб’їздивши Хмельницький, Вінницю, Київ і Львів, 5 листопада вони виступили у Кам’янці-Подільському, рідному місті Максима, у рамках літературного вечора у спорт-пабі «Команда».
Емоційні, щирі, талановиті поети в одну мить вирішили, що звичайні заплановані виступи перед публікою особливого задоволення не приносять, а тому вигадали новий формат читання поезій. У трамваях, пабах, на вулиці вони дарують свої вірші випадковим зустрічним. За це отримують не лише овації, але й частенько матеріальну винагороду. Кажуть, що, приїхавши до чужого міста, на дорогу, ночівлю та їжу заробляють виключно поезіями.
Ідея проекту народилася спонтанно. Олександр після закінчення університету не знав, куди податися, Макс теж не міг спрямувати свого потенціалу в потрібне русло. Першу спробу декламації у громадських місцях хлопці зробили у сквері «Гунські криниці».
- Ми підійшли до чоловіків, старших від нас на добрий десяток років, і почали читати свої вірші, - розповідає Олександр. - У відповідь вони зачитали «Фауста» німецькою. Тоді ми зрозуміли, що людям таке подобається, і вирішили повторити це в інших містах. Коли подорожуємо, не знаємо, що нас чекає, але зазвичай усе складається добре.
Насправді проект «Поезія з-за спини» - це не просто читання віршів. Як розповідають поети, вони спілкуються зі слухачем про життя, літературу, вислуховують своїх співрозмовників. Кажуть, що читають і молодим дівчатам, готовим слухати тільки про любов, й інтелектуалам, котрі полюбляють соціальну тематику, і навіть пенсіонерам, які просто дивуються креативним хлопцям. Поети ніколи не зосереджуються на тому, скільки триватиме виступ. Якщо людина поспішає, швиденько зачитують 2-3 вірші, якщо ж готова слухати, відіграють цілу програму.
- Якось у Києві на площі зустріли дуже засмучену жінку, - ділиться Максим Лісовський. - Підійшли до неї й кажемо: «Ми читаємо поезію. Це наш 5-й день подорожі. Чи не послухали б ви декілька віршів?». Вона погодилася. Продекламували їй свої творіння, а у відповідь почули: «Ви не розумієте, який у мене зараз період життя. Я дуже рада, що вас зустріла, ви дуже покращили мій настрій!».
Митці розповідають, що після того, як прибрали Майдан у серпні, біля розфарбованого у національні кольори піаніно перестала збиратися творча молодь. І саме наші поети першими порушили тимчасову тишу, зачитавши тут поезії.
Побачити виступи хлопців можна в Інтернеті. Крім цього, вони планують записати й аудіозбірку. Поети вважають, що хоча проект новий, однак доволі перспективний. І відверто мріють про те, аби до нього долучалися й інші.
- Наразі дуже багато людей приходять до нас і просять, щоб ми брали їх у поїздки із собою, самостійно ніхто не наважується подорожувати, - розповідає Олександр Войнарський. - Хоча наша мета якраз і полягає в тому, аби люди переймали нашу ідею. Сподіваємося, що «Поезія з-за спини» із часом переросте у всеукраїнський проект, а ми залишимося лише людьми, які його створили.

Тетяна ХОПТЯР.

Повернення до списку