Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА


ВІВТОРОК, 19 ЧЕРВНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
16.01.2015

І ВЗИМКУ НА БАТЬКІВЩИНІ НЕ СУМНО

8 січня Україна відзначала 80-річчя з дня народження поета Василя Симоненка (1935-1963), якого Олесь Гончар назвав витязем молодої української поезії. За традицією, в Черкасах у день народження поета вручали літературні премії його імені новим лауреатам. Відрадно, що цього року премія імені Симоненка, теж відзначаючи ювілей - 20-річчя, з обласної перетворилася на всеукраїнську.
Сергій Пантюк під час церемонії вручення преміїПретендентів було багато, а лауреатами стали тільки двоє. В номінації «За кращу першу поетичну збірку» перемогу здобула авторка збірки «Привези мені сонце» Ольга Прохорчук, а в номінації «За кращий художній твір» переміг Сергій Пантюк. Відзначено його збірку поезій «Мовизна» та роман «Війна і ми», видані відповідно 2014 та 2012 рр.
Цікаво, що і Ольга, і Сергій - уродженці Хмельницької області, а нині мешкають у Києві. Ольга народилася в Нетішині, а Сергій - у Сокільці Дунаєвецького району. Крім того, життя Сергія Дмитровича тісно пов’язане з Кам’янцем і Кам’янеччиною. Дитинство та юність письменника пройшли в місті над Смотричем. Тут він закінчив середню школу, філологічний факультет педінституту, який нині відомий як національний університет ім.Івана Огієнка, деякий час працював учителем у Підпилип’ї. Обидві відзначені книжки Пантюк презентував кам’янчанам: роман - в університеті, а збірку віршів - у коледжі культури й мистецтв.
А ще Сергій Пантюк за тиждень до Нового року одружився. Його обраницею стала Елізабет Стрій. У день весілля Сергій зробив такий запис у Facebook: «Рівно рік тому ми разом стояли на Майдані, відзначаючи місяць свого знайомства. Тепер невпинно крокуватимемо до Золотого весілля». Молодята вже відвідали Сергієву маму в Кам’янці, його батька в Чернівцях. 13 січня вони побували, як зазначив Сергій, «в центрі мого духовного Всесвіту - селі Сокілець. Тут я колись народився, тут найдорожчі могили і далекі родичі. А ще ми блукали лісом і натрапили на велику галявину вічнозеленого барвінку... Словом, і взимку на батьківщині не сумно!».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку