П'ятница, 29 Березня 2024 р.
9 Вересня 2011

ПОРТРЕТИ ПОДОЛЯН КРІЗЬ ЧАС

ПОРТРЕТИ ПОДОЛЯН КРІЗЬ ЧАСУ червні ми писали про публічний захист магістерських і бакалаврських робіт – відреставровані картини, реставрацію яких здійснили студенти-реставратори К-ПНУ ім.І.Огієнка під керівництвом асистентів кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Олександра ВІШТАЧЕНКА і Тимура ТАКІРОВА. А сьогодні хочемо ближче познайомити Вас із найбільш цікавими творами, що повернулися до колекції музею.

Гадаю, для кам’янчан, головна цінність відновлених полотен полягає навіть не в тому, що вони представляють різні жанри живопису XVIII – ХІХ ст., серед яких – портрети, ікони, жанрові сценки, – вони цікаві насамперед тим, що зображають реальних людей, котрі проживали в нашому місті чи мали якесь відношення до Поділля.

З-поміж інших робіт особливу увагу привертає портрет католицького священика, під час розчистки якого було виявлено підпис – «ЖУКОВСЬКИЙ». Було зроблено припущення, що автором є відомий пейзажист Станіслав ЖУКОВСЬКИЙ (1873 – 1944 рр.). Його живописні композиції широко представлені в Третьяковській галереї, Російському музеї та інших інституціях Росії та Польщі. Станіслав ЖУКОВСЬКИЙ народився в с.Єдриховичі (нині Гродненської області). У 1892 – 1901 рр. займався в Московському училищі живопису, скульптури й зодчества, і вже тоді почав брати активну участь у виставках. З приходом в училище ЛЕВІТАНА як керівника пейзажної майстерні ЖУКОВСЬКИЙ стає переконаним «левітанівцем», він прагне знайти в природі близькі своїм почуттям мотиви та стан. У ці роки він поперемінно експонує свої роботи то на виставках передвижників, то на виставках Московського товариства художників. Твори ЖУКОВСЬКОГО швидко завоювали популярність, і в кожному культурному будинку в 1910-х роках вважалося хорошим тоном мати його роботу. Менш відомі нині його портрети, а серед них є значні й несподівані за своїм рішенням. Тож виявлення у фондах музею портрету за підписом ЖУКОВСЬКОГО стало цілковитою несподіванкою.

Детальний аналіз полотна показав, що портрет є автентичним твором відомого майстра пензля, – зауважує доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва К-ПНУ, доктор мистецтвознавства Наталія УРСУ. – Чітко прочитується своєрідне «бріо» художника – ефект оголеного артистичного мазка. Особливо це відчувається у манері написання комжі (вбрання для сповіді) священика, оздобленої тонким мереживом. Майстерно прописані руки й обличчя, шляхетна гама кольорів підкреслює духовність зображуваної особи.

Ще однією перлинкою відреставрованої підбірки є парсуна XVIII ст. (портрет перехідного періоду від іконопису до світського живопису), на якій зображено невідомого шляхтича. Єдиним ключем до відгадки особи незнайомця може бути орден на його одязі. Одне з припущень: це хтось із роду ПОТОЦЬКИХ. Вказана робота поповнила колекцію парсунних портретів, якою пишається кам’янецький музей.

ПОРТРЕТИ ПОДОЛЯН КРІЗЬ ЧАСНа жаль, більшість портретів є безіменними, і лише за одягом можна судити, що це шляхтичі або православні чи католицькі священики. Однак серед них є декілька таких, на яких вказано імена, роки життя та регалії зображених осіб, зокрема, парадний портрет молодого кам’янецького шляхтича Людвіга СОБАНСЬКОГО (1810 р.н.). Щоправда, це копія, зроблена 1902 р.

Пізнішою копією є також портрет вінницького стольника Захаріуша ЯРОШИНСЬКОГО (1700 – 1774 р.н.), а от портрет титулярного радника Яна НЕХАБІДОВИЧА (1789 р.н.), датований 1845 р., є оригінальною авторською роботою Костянтина БАРЩЕВСЬКОГО.

Серед відреставрованих робіт – чимало ікон кінця ХІХ – поч. ХХ ст., які свого часу прикрашали храми: зображення Богородиці, святих Петра, Павла, Анни. На іконі «Богородиця-провідниця» збереглися отвори після кріплення окладу та сліди від поцілунків на ступнях і долонях. Усі ікони були значно пошкодженими.

Ще одна невеличка картина надійшла з фондів музею у профілактичній заклейці, а коли реставратори її відкрили, знайшли кумедну жанрову картинку ХІХ ст., яку охрестили «Монах і монашка» і яка неодмінно викликає посмішку.

Після захисту відреставрованих робіт їхню експертизу та атрибуцію провела доцент кафедри мистецтвознавства Київської академії, визнаний експерт із живопису Тетяна ТИМЧЕНКО, котра визначила, які з робіт є копіями, а які – оригіналами, а також відзначила високий рівень проведеної студентами реставрації. 

На сьогодні наукові співробітники історичного музею-заповідника займаються дослідженням повернутих полотен, а декілька портретів уже навіть оформлено в рами і виставлено в експозиції Картинної галереї. Черга інших, маємо надію, не забариться.