Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ЧЕТВЕР, 18 СІЧНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
20.11.2015

ЗА РЕЖИСЕРСЬКИМ ПУЛЬТОМ - КАМ’ЯНЧАНИН

Дмитро Ладвіщенко на робочому місціПереглядаючи по телевізору улюблені «Страсті за Ревізором» чи сміючись над жартами шоу «Хто зверху?», ми навіть і не здогадуємося, що в цей самий момент вередливими зірками в кадрі вправно керує кам’янчанин.
Пильно слідкуючи за картинками на моніторі, 28-річний Дмитро Ладвіщенко контролює знімальний процес більшості найрейтинговіших шоу «Нового каналу». В руках молодого режисера прямі ефіри та багатомільйонні телепроекти, а його командний голос - запорука вдалого вигляду відомих облич у кадрі. Працюючи на телебаченні понад десять років, Дмитро не з чуток розповідає про зворотний бік картинки на екрані. А він, як виявляється, не менш яскравий, ніж кадри улюблених телешоу.
- Телебачення - як наркотик. Воно затягує. Бо кожен наступний день тут не схожий на попередній. Щодня ти переживаєш невідомі досі емоції - нові випуски, проекти, знайомства. Це не канцелярія чи бібліотека, де проживаєш «день сурка», - каже Дмитро Ладвіщенко про улюблену справу.
Працювати на телебаченні провідний режисер наймасштабніших проектів «Нового каналу» розпочав ще у 17. На свій перший робочий день харизматичний та енергійний юнак вийшов за три дні до того, як пішов на навчання до університету. І хоч в столиці обрав дуже далекий від телебачення профіль - факультет інформатики і обчислювальної техніки НТУУ «КПІ», не втримався від пропозиції спробувати сили на «Новому каналі», де працювала його сестра. Розпочинав декоратором, згодом отримав місце асистента режисера. Але, набравшись телевізійного досвіду, невдовзі й сам сів за режисерський пульт.
- Спочатку було дуже важко, бо не знав ні програмного забезпечення, ні самого процесу, - розповідає Дмитро. - Крім того, опановувати професію доводилося за сумісництвом із навчанням. З п’ятої ранку до дев’ятої вечора працював, а наступного ранку вже їхав на пари в університет. Я був дуже молодим асистентом режисера, тож сприймали мене не надто серйозно. Показати себе вдалося лише тоді, коли трохи «обріс м’язами» і набрався телевізійного досвіду.
Тоді хотів вступити на режисуру до профільного вишу, але передумав. Не хотілося заганяти себе в рамки теорії. Вважаю, що інколи навіть краще її не знати. Бо в своїй роботі не мислю шаблонами, а роблю так, як подобається. В команді ранкового шоу «Підйом» я почав працювати ще тоді, коли його ведучими були Маша Єфросиніна і Юрій Горбунов. Спершу став асистентом режисера з титрів.
- Чи траплялися курйози в роботі, адже виходили Ви в прямому ефірі?
- Коли тільки розпочинав працювати на титрах, траплялося чимало кумедних ситуацій. Граматика - «не мой конёк», адже зі школи більше уваги звертав на точні науки, тому міг допустити друкарську помилку чи «Новому» режисер не зраджує  більше 10 роківнеправильно щось написати. Пам’ятаю, під час першого мого ефіру в «Підйомі» у студії чекали музичний гурт під назвою «Jethro Tull» («Джетро Талл»). Гостьовий редактор забігає, поспіхом каже назву і йде зустрічати гурт. Як правильно її написати англійською, не знаю й досі (сміється). Набрав ту назву, як зміг, і в результаті вийшло щось таке, що після ефіру мені сказали, аби наступного разу назви набирав редактор. А якось до студії прийшов президент якоїсь дуже поважної асоціації. Зазвичай шаблони титрів ми готуємо заздалегідь, а під час ефіру просто міняємо їх на потрібний. Ім’я і прізвище цього чоловіка я змінив, а от його посаду переписати забув. На заготовці титрів у цьому рядку було написано «клоун»... Після цього випадку він більше ніколи до нас не приходив.
- Пам’ятаєш свій перший режисерський досвід?
- Коли ведучими «Підйому» стали Сергій Притула, Саша Педан і Оля Фреймут, я був уже на посаді асистента режисера. Тоді в програмі запустили виїзні роуд-шоу, де в ефір виходили з різних міст України, і знадобився режисер, який би їздив разом із командою. Це була моя перша повноцінна режисерська практика.
До речі, під час роуд-шоу народилася рубрика «Підйом рекомендує», яка потім втілилась в ідею програми «Ревізор», що навела немало страху на рестораторів і готельєрів України. Пробний випуск такого сюжету ми знімали саме в Кам’янці. Під час виїзних ефірів харчувалися в кафе, а в програмі хвалили тих, хто нас пригощав смачненьким. Але згодом залишати виключно позитивні відгуки набридло. Захотілося більш критично оцінити якість обслуговування.
- Як до вказівок такого молодого режисера ставилися найзірковіші ведучі «Нового каналу»?
- Особисто в мене з усіма дуже гарні стосунки. Спілкуюся і зустрічаюся навіть із тими, хто давно не працює на «Новому». Педан як земляк із Хмельниччини завжди мене підтримував. Дуже люблю Притулу. Частенько ходимо разом на пиво, а нещодавно гуляв на його весіллі.
Часом, коли на знімальному майданчику зіркові гості дивуються настирним вказівкам такого молодого режисера, напруга зникає після слів Притули: «Та все нормально, це ж Дімон - наш режисер».
- Мабуть, на Ваших спільних зйомках весело завжди.
- Коли на «Підйомі» працювали Педан, Притула і Фреймут - ефір був чистою імпровізацією. Тоді в ранковому шоу траплялося безліч приколів і смішних ситуацій. Чимало їх і на інших наших проектах.
Нещодавно такий курйоз трапився під час зйомок «Суперінтуїції» з Анфісою Чеховою. Притула запізнився на зйомки аж на дві години. Така затримка нам коштувала чимало нервів і пригод. Адже довелося телефонувати в Якщо на футбол - то з Притулою«Бориспіль» і просити затримати рейс, яким одразу після зйомок Анфіса мала летіти додому. В нашій роботі траплялося всіляке, але літаки ми затримували вперше. Зрештою наші зусилля відклали виліт аж на сорок хвилин. Дуже смішно буває, коли з ведучого забувають зняти мікрофон, а він під час ефіру кудись відходить...
- Зйомки з якими зірковими гостями запам’яталися найбільше?
- Колись думав, що, працю-ючи на телебаченні, буду фотографуватися з відомими зірками, брати в них автографи. Але, потрапивши сюди, зрозумів, що вони - звичайні люди, з якими можна дружити і легко спілкуватися. На все життя запам’ятав знайомство з боксером Леноксом Льюїсом, відомим дизайнером Пакко Рабаном, інтерв’ю з Людмилою Гурченко, яке актриса дала за два місяці до смерті. Одне з перших своїх інтерв’ю як режисер знімав із Нікітою Міхалковим. І весь час боявся почути його зауваження.
- Які проекти «Нового» - твоя режисерська робота?
- Коли в «Підйомі» в складі ведучих були Олександр Скічко, Альона Мусієнко і Слава Соломка, я став його випусковим режисером. Паралельно працював і над іншими проектами «Нового каналу»: «Хто зверху?», «Суперінтуїція», «Страсті за Ревізором» тощо. Наразі я - режисер телеверсій усіх найбільших проектів виробництва «Нового каналу». Це великі студійні шоу, де керувати доводиться роботою десяти-чотирнадцяти камер. Прямі ефіри режисую в інформаційній програмі «Абзац!». Моя спеціалізація - прямоефірні та студійні шоу. Не люблю виїжджати в поля і знімати сюжети в болоті.
Насправді робота режисера не важка, але дуже відповідальна. Бо починається зі світла і місця розташування вази в кадрі, а закінчується контролем ведучих, операторів, звуку і картинки. Іноді буває складно, бо робота стає цілодобовою, але від думки піти у менеджери із восьмигодинним робочим днем стримують емоції, які може дати лише телебачення.  

Автор: 

Повернення до списку