СВЯТО ВАРЕНИКА В ПДАТУ
Саме цій страві нещодавно в коледжі
ПДАТУ було присвячене ціле свято під назвою «Подільський вареник». Організував для студентів це досить смачне та захоплююче дійство викладач вищої категорії кафедри іноземних мов коледжу Ярослав РОМАНИШИН.
– Схожий захід ми проводили на районному святі «Подільська осінь», – ділиться враженнями Ярослав Дмитрович, – але він був не настільки масштабним. У ПДАТУ таке свято організоване вперше. I реакція студентів була досить позитивною: до змагань активно долучилися близько 40 груп. Діти готували вареники з найрізноманітнішими начинками. Були такі студенти, які приготували 10 видів вареників!
Професійне журі оцінювало змагання у таких категоріях: художньо-естетичне оформлення виставкових столів, театралізований захист виставки вареників кожною студентською групою, різновидність і смакові якості вареників, стилізовані українські костюми учасників виставки. Загалом проведене для студентів свято складалося з двох частин – виставки подільських вареників і конкурсної програми. За підсумками змагань найкращими на виставці вареників були студенти ветеринарного відділення коледжу. А в конкурсній програмі не було рівних студентам відділу «Правознавство». Серед найактивніших шанувальників вареників варто відзначити таких студентів, як Iрина КАЧАН, Ярослав КОТИК, Артем БУЗЕЦЬКИЙ, Богдан КРИКУН, Леся КОРЖИНСЬКА та Михайло СОЛОВОДОВ.
Театралізоване свято доповнювали солісти районного Центру національної культури та мистецтв «Розмай» (директор Володимир КУСIК).
Вареники – найпоширеніша страва з вареного тіста з начинкою: сиром, капустою, картоплею, маком, вишнями, яблуками, квасолею, гороховим пюре, навіть із борошном. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, а в киплячий смалець, помішуючи, додавали борошно.
До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто. Вони були
окрасою недільного та святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, гостини, храмові свята, поминки), також були вони обов’язковою стравою, яку несли молоді дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки – породіллі, як символ продовження роду.
У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує місяць, у народі йому приписували властивості місяця – сприяти добробуту та зміцненню здоров’я людини. Цікаво, що в Україні є навіть пам’ятник варенику.
Радує, що свято «Подільський вареник» у коледжі ПДАТУ дійсно виявилося по-справжньому українським, таким, що зближує людей. Ярослав РОМАНИШИН переконаний, що в майбутньому тут намагатимуться проводити більше подібних заходів – пізнавальних і корисних. Наступного року, зокрема, планується проведення Свята сала. Міркується, що воно сподобається так само, як припав до душі «Подільський вареник».