Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

П'ЯТНИЦЯ, 24 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
30.06.2017

Володимир ІВАНИШИН: «ЯКИМИ СПЕЦІАЛІСТАМИ БУДУТЬ НАШІ СТУДЕНТИ - ТАКИМ БУДЕ І НАШЕ МАЙБУТНЄ!»

Літо - це подвійна гаряча пора для студентів ПДАТУ, адже вони не лише складають іспити, але й застосовують на практиці здобуті під час лекцій знання. А практикуватися їм є де. Найчастіше по досвід їздять до Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, проторували стежинку практики і за кордон - до Польщі, Німеччини. Мають солідну практичну базу і на Кам’янеччині. У навчально-виробничому центрі «Поділля», який розкинувся на понад сотню гектарів, є і дослідні поля, і ферма, і лабораторія.

Поки юні аграрії, ветеринари, інженери-техніки та економісти вправляються на полях, фермах та в офісах, ми розмовляємо із ректором Подільського державного аграрно-технічного університету, доктором економічних наук, професором Володимиром ІВАНИШИНИМ про прожитий навчальний рік, роботу зі студентами, міжнародну співпрацю і плани на майбутнє.

Володимир Іванишин

- Володимире Васильовичу, які головні досягнення ПДАТУ за 2016-2017 навчальний рік?

- Найбільша гордість - це наші студенти. За інформацією на 1 січня 2017 року, на наших факультетах, у навчально-консультаційних центрах, коледжах і технікумах університету загалом навчаються понад 9 тисяч студентів. Попри всі труднощі, збільшуємо прийом, молодь обирає наш заклад, робітничі професії - і це тішить.

Разом зі студентами радіємо і їхнім успіхам як на професійній, так і на творчій нивах. Минулого навчального року студенти отримали змогу навчатися в рамках проекту «Університет міжнародних програм», організованого однією із найпотужніших агропромислових компаній України. В результаті вихованці не лише запозичують досвід і знання від лідера, але й за результатами практики можуть залишитися там на роботі.

Неабияк раділи і за чотирьох відмінників, яким вдалося вибороти іменні академічні та соціальні стипендії.

Не підводять і викладачі, їх у нас 712. Торік вони захистили 10 дисертацій, у тому числі 4 докторські. Нашими науковцями лише за 2016 рік видано 8 монографій і 47 навчальних посібників.

Суттєвим здобутком стало й те, що ми підписали декілька угод щодо дуального безкоштовного навчання наших студентів у Польщі та Німеччині (Люблінська політехніка, «Osnabruk university» м.Оснабрюк і Поморська академія в м.Слупськ). Тривають перемовини про підписання договору з японським навчальним закладом.

Шістнадцять студентів нашого університету навчалися у Поморській академії протягом 2016-2017 навчального року.

- Як міжнародна співпраця впливає на навчальну програму?

- Наразі програми на всіх факультетах нашого університету мають бути адаптованими до паралельного навчання. Для цього передусім необхідне знання іноземних мов на відповідному рівні. Тому в співробітників і студентів значно зріс інтерес до іноземних мов, які вивчають на курсах, що діють при університеті. Вони довели свою результативність, бо 90% слухачів пройшли співбесіди і практикуються за кордоном.

Міжнародна співпраця дає змогу підвищувати освітні, наукові та професійні навики як професорам, викладачам, так і студентам. Набувши досвіду в галузі сільського господарства за кордоном, практиканти та стажери зможуть його втілити на вітчизняних підприємствах. Із першого курсу кажу всім, що за ними - майбутнє України. І якими спеціалістами вони будуть - таким буде і наше майбутнє.

Приємно й те, що співробітники та студенти гарно себе зарекомендували, тому нам пропонують більше місць практики і стажування. 

- А де Ваші студенти проходять практику в Україні?

- Минулого навчального року ми уклали 478 угод у 15 областях України. Співпрацюємо із потужними підприємствами, де є нова сучасна техніка, передові технології. Обирати є із чого. Маємо і свою солідну базу на знаному в народі «учхозі», у ботанічному саду. Правда, масштаби наших навчань уже вимагають більших площ. Шкода, що було віддано нашу землю, сьогодні тих три із половиною тисяч гектарів стали б у пригоді, самі б на себе заробляли і студентів готували. Скажімо, он які показники демонструє наш науково-дослідний інститут круп’яних культур імені Олени Алексеєвої. Місцеві науковці нові сорти гречки виводять не гірші, ніж європейські. Їм би ще мати де розвернутися.

- Із якими ще проблемами доводиться стикатися?

- Ми їх вирішуємо по мірі надходження. А от душа болить за учнів із сільської місцевості, бо, не маючи гідної початкової освіти, вони не можуть скласти ЗНО. Навіщо їх рівняти до київських випускників? Спочатку дайте однаковий рівень підготовки для всіх, а вже потім рівняйте. У нас зазвичай навчаються діти із сіл. Більшість із них уже в навчальному закладі розкриваються і демонструють такі успіхи, про які у сільській школі навіть не мріяли. Чому ж позбавляти їх такого права? 

Також не подобаються мені нововведення із стипендіями. Виплати не стали більшими. Якщо раніше стипендію отримували 1150 наших студентів, то нині - 650. А для дитини тих 800 гривень були суттєвою підтримкою.

- Як студенти проводять дозвілля і де проявляють таланти?

- Заходи у нас чи не щотижня, маємо і власні команди КВН. Уже третій рік проводимо «АГРОУНІФЕСТ», який дає змогу розкрити та відзначити на належному рівні творчих людей. Лише 2016 року провели понад два десятки спортивно-масових заходів, у яких взяли участь дві сотні учасників. Пишаємося, що торік успішно провели XVIII Зліт студентських лідерів аграрної освіти. Цьогоріч наші студенти взяли участь у XIX зльоті на базі столичного вишу і приїхали із чудовими результатами.

- Ви для студентів друг чи суворий ректор?

- Як коли (сміється). Найголовніше, що вони мені довіряють. Часто зустрічаюся зі студентським активом: старостами груп, ініціативними і творчими студентами. Вони вказують мені на проблеми, ми їх обговорюємо, шукаємо шляхи вирішення. Відверто кажучи, дослухаюся я до молоді, багато чого беру від неї. Чимало наших вихованців від першого до п’ятого курсів знають мій мобільний номер, у будь-який час можуть зателефонувати і розповісти, які у них проблеми. Що коїться в університеті - знаю від них. А їхня думка найважливіша, бо ж задля них і працюємо. Із першого дня мого перебування на посаді сказав викладачам, щоб ставилися до студентів так, як хотіли б, аби ставилися до їхніх дітей, а інакше роботи не буде. Ми мусимо зробити все, щоб молодь зрозуміла свою місію і гідно прийняла виклик - зробити Україну кращою.


Автор:  Вікторія КОЖЕВНІКОВА

Повернення до списку