Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА
ЧЕТВЕР, 14 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
11.06.2010

ЧАРIВНА ПАЛИЧКА ОЛЕГА КИРИКА

Певно, про кожну школу можна скласти перше враження, познайомившись із її директором. Гадаю, що у ЗОШ №2 панує доброзичлива та демократична атмосфера. З таким керівником інакше і бути не може.
Олег КИРИКОлег КИРИК очолив школу 7 років тому і, як справжній господар, взявся наводили лад у господарстві. Незабаром на клумбах перед навчальним за-кладом зацвітуть іриси: ними турботливо опікується сам директор. А насіння рожевих піонів, що вже квітують біля воріт школи, привезене із саду батьківської хати Олега Миколайовича.
Народився Олег КИРИК у с.Думанів 17 червня 1960 р. Закінчив Думанівську восьмирічку, потім - Нігинську середню,  та 1982 р. - Чернівецький університет. За рік до того одружився з одногрупницею Iриною. Служив у армії, в артилерійському полку у Львові. 1984 р. молода сім’я приїхала до Кам’янця.
- Я отримав в університеті спеціальність «Математик. Викладач», тож міг працювати інженером в обчислювальних центрах, викладати математику у школах, технікумах, інститутах. Чесно кажучи, не думав, що працюватиму в школі. Та у відділі освіти мені запропонували на вибір місце вчителя математики та інформатики у СШ №8 і СШ №7. Ближче знаходилася школа №8, тож я пішов туди. А 1993 року мене призначили директором школи №13. 2003 року, у зв’язку з реорганізацією ЗОШ №3 і №13, мені запропонували очолити ЗОШ №2.
- Олегу Миколайовичу, не шкодуєте, що пов’язали життя з освітою?
- Педагогічна діяльність нелегка. На заводі працював би з 9-ї до 17-ї, а тут доводиться присвячувати роботі весь час. Та шкодувати не доводиться, адже ця праця цікава та дуже потрібна.
- Якими були Ваші перші дії на посаді директора ЗОШ №2?
- Директор - це господар школи, тому значну увагу доводиться приділяти господарській частині. Але й навчальний процес директора не повинен обходити. Чотири роки тому була підписана угода з державним університетом про створення на базі нашого навчального закладу школи з поглибленим вивченням іноземної мови. Відтоді з п’ятого класу наші дітки вивчають дві іноземні мови. 10-й і 11-й класи у нас мають філологічний профіль із вивченням іноземної мови: учні цих класів 8 годин на тиждень вивчають німецьку мову і 3 години - англійську.
- Що найважче в роботі директора?
- Робота з людьми завжди найскладніша, тому що кожна людина - особистість, з якою треба рахуватися.
- А з дітьми як складаються стосунки? Кажуть, що вони стали менш керованими, більш агресивними...
- Діти однакові в усі часи. Запорукою взаєморозуміння є повага до них. Звичайно, сьогодні не зовсім здоровий вплив на юне покоління мають телебачення та реклама. Свіжий приклад: цього тижня навпроти школи з’явився великий щит із рекламою пива «Львівське 1715». Це неправильно, і я буду телефонувати в управління освіти та науки, бо потрібно прибрати цю рекламу.
Сьогодні ми спостерігаємо результат того, що в певний період у країні було забуто про дитячі організації. Намагаємося виправити цю ситуацію. У нашій школі вже понад 30 років діє загін юних інспекторів руху (мабуть, ми єдина школа, де ще є такий загін), ми є учасниками обласних змагань. У школі створено музей Тараса ШЕВЧЕНКА, наша школа - єдина в області носить ім’я цього видатного поета, у нас є також загін юних шевченкознавців, ми щороку проводимо шевченківські дні.
- Як керівник, маєте власні рецепти згуртування колективу, створення в ньому гарного психологічного клімату?
- Звичайно, треба починати із себе. Якщо ти приходиш на роботу підтягнутий, охайно одягнений, із посмішкою на обличчі, це буде гарним прикладом для працівників. У нас гарний колектив, дружня атмосфера, часто збираємося разом, святкуємо дні народження та інші урочисті події.
Олег КИРИК- Про Вас говорять як про демократичного директора, людину з розвиненим почуттям гумору. Це відповідає дійсності?
- Людям видніше. Скажу лише, що ніколи не дозволяв собі підвищувати голос на людей. Та й учні, гадаю, мене люблять, особливо в тих класах, де ви-кладаю математику. До речі, один із моїх учнів - минулорічний випускник - під час зовнішнього незалежного оцінювання з математики отримав 198 балів. Це вважаю, серйозним результатом.
- Так склалося, що в нашому місті на педагогічній ниві працює багато КИРИКIВ: Ви, директор гімназії Микола КИРИК, завідувач ДНЗ №21 Людмила КИРИК.
- Батько Миколи КИРИКА родом з мого рідного Думанова. А сам Микола Михайлович виріс у Нігині, що за 4 кілометри від Думанова. Ми з ним одного року народження, знайомі з дитинства, разом грали у футбол. Цілком можливо, що навіть є далекими родичами.
Та насправді КИРИКIВ в освіті Кам’янця ще більше. Моя дружина Iрина Євгенівна працює заступником директора ЗОШ №6 з навчальної роботи. Донька Iнна - вчитель математики в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою.
- Як ставитеся до останніх реформ у системі освіти?
- Я - противник переходу на 12-річну систему освіти. У 18 років хлопець закінчує школу і, якщо відразу не вступить до вишу, піде до армії. Та й навіщо батькам віддавати дитину ще на три роки в середню школу, якщо вона за цей час може отримати спеціальність у технікумі?
А що чекає через декілька років вищі навчальні заклади, якщо не буде випускного 11-го класу? Адже ті дітки, які підуть цього року до 11-го класу, закінчать школу через рік, а ті, що підуть до 10-го - аж через три роки. Один рік країна не матиме випускників, відповідно, відбудуться скорочення у вишах. Хтось про це подумав? Незабаром проходитимуть парламентські слухання на цю тему. Сподіваюся, що здоровий глузд переможе.
- Останнім часом часто лунає думка, що сучасні діти занадто перевантажені інформацією, що не на користь їхньому здоров’ю. Ви згодні з цим?
- Я скажу про математику. В 11-му класі відводиться 10 годин на ознайомлення з теорією ймовірності, яку вивчають аж на третьому курсі математичного факультету вишу. Звичайно, це лише
ознайомлення, але теорія ймовірності - досить складна річ, важка для школярів.
- Натомість фізичному розвитку дітей, як відомо, приділяється менше уваги, ніж потрібно, про що свідчать останні трагічні випадки на уроках фізкультури...
- Прогрес не дуже позитивно позначається на фізичному розвитку дітей. Коли я ще навчався у школі, ми після уроків і корів пасли, і грали у футбол...
А сучасні діти нерухливі, після школи сидять перед комп’ютерами, телевізорами. Ми маємо повернутися до досконалого профілактичного огляду дітей, і в цьому мають бути зацікавлені насамперед батьки. Я вважаю, якщо ми не навчимо дитину рахувати, віднімати, множити чи ділити, це не так страшно, як те, що ми завдамо їй фізичної шкоди.
- Маєте ще якісь захоплення, окрім роботи?
- Коли ще був живий батько, не було тижня, щоб ми у вихідні не виїжджали на риболовлю. Коли батько помер, я все рідше вибираюся на рибу, хоча дуже люблю це заняття.
- 50-річчя, кажуть, - час для підведення певних підсумків. Чи є щось у Вашому житті те, про що шкодуєте?
- Шкодую, що не зайнявся наукою, - не вистачало часу. Сказати, що все в житті складалося гладко? Ні, звичайно. Але сім’я гарна, робота приносить задоволення, а це - головне.
- Життєвий план кожного чоловіка - будинок, дерево, син - виконали?
- Дерев за своє життя багато посадив. Будинок не побудував, але маю квартиру. Iз сином не склалося, та сподіваюся на внука (посміхається).
- Якби Вам на ювілей подарували чарівну паличку, яка може виконати одне-єдине бажання, чого би побажали?
- Щоб дитина була здорова та щаслива.

Автор: 

Повернення до списку