Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

  Курсы валют на PROext 
П'ЯТНИЦЯ, 15 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
18.11.2011

2011-й - ВДАЛИЙ ДЛЯ АГРАРІЇВ

Розвиток аграрного се­ктору сьогодні нагадує синусоїду, амплітуда коливання якої складає від трьох до чотирьох років. А отже, якщо вірити експертам, що 2011 рік був найбільш вдалим за останні три роки, то можна цілком спрогнозувати, що в 2012-му аграрна синусоїда піде на спад. 
Чи й справді варто чекати сповільнення розвитку аграрного сектору наступного року? Про це трішки згодом. А нині, напередодні дня, коли аграрії відзначатимуть професійне свято, варто було би спочатку поговорити про аграрний рік минулий. Він, на від­міну від календарного, починається та закінчується у листопаді.

CЬОГОДНІ РАДУЄ. А ЗАВТРА?

2011-й - ВДАЛИЙ ДЛЯ АГРАРІЇВВизнають сільгоспвиробники чи ні, але 2011-й аграрний рік був насправді доволі вдалим для сільського господарства району. Особливо він побалував рослинництвом. На боці хліборобів була не лише погода, навіть незважаючи на нестачу вологи весною, а й цінова політика на паливно-мастильні матеріали. Звичайно, є критичні зауваження щодо закупівельних цін на сільгосппродукцію, проте і вони цього року були більш-менш прогнозовані та без незрозумілих різких коливань.
За словами начальника управ­ління агропромислового розвитку РДА Ігоря ГАЯ, про ус­пішність аграрного року свідчать самі результати. Особливо вони помітні у порівнянні з минулоріч­ними. Так, якщо 2010 р. за цей період аграрії району загалом зібрали 122 тис.т зернових, то цьогоріч цифра більша на понад 22 тис.т. 
- Коли дехто говорить, що збільшення загального валу зерна відбулося лише за рахунок збільшення посівних площ, то це не зовсім справедливо, - говорить головний аграрій району Ігор ГАЙ. - Вагомий внесок у збіль­шення валу зерна принесло значне зростання середньої врожайності зернових культур. Якщо взяти, наприклад, пшеницю, то цьогорічний середній показник її урожайності на 10 центнерів з гектара більший, ніж минулоріч. 2010 року господарства району збирали пшениці в середньому по 38,5 центнера з гектара, цього ж року - 48,6. Схожа картина з урожайністю соняшнику. Зросла урожайність сої.
Також слід відзначити, що на відміну від аграріїв півдня країни, де під час збирання зернових пройшли сильні дощі, нашим хліборобам з природними умовами пощастило набагато біль­ше. Аграрії району завдяки природі не втратили не лише в кіль­кісному, а й у якісному вимірах. Навпаки, цього року деякі поля давали пшеницю першого класу, чого майже ніколи раніше не було. Найкращу урожайність продемонстрували ТОВ «Агросолюшнс», ТОВ СП «Нібулон», ВКФ «Агро-Еко ХХІ». 
Проте, згідно із запевненнями начальника управління агропромислового розвитку РДА, високі результати є не лише подарунком природи та сприятливої цінової кон’юнктури. Цьогорічний результат доводить, що підприємства, які працюють в агросекторі району, навчилися вирощувати сільгосппродукцію, використовуючи сучасні агротехнології, які й дали свій результат. 
- Навіть якщо взяти загальнодержавну картину, то наша область вийшла на передові позиції щодо розвитку сільського господарст-ва, - відзначає Ігор Віталій­о­вич. - Такого ніколи не було. Зрештою, далося взнаки і те, що з дистанції зійшли слабкі господарства. Ті підприємства, які роками не обробляли землю, а якщо й обробляли, то далеко не на повну потужність.
Показник розширення посів­них площ також доволі значний: за останні три роки посівний клин зріс із 54 тис.га до 67,8 тис.га, тобто в середньому щороку ми мали приріст посівних площ у понад 3 тис.га. За словами Ігоря ГАЯ, у наступні два роки можна цілком реально очікувати, що площа сільгоспугідь, які обробляються, зросте ще на 3-4 тис.га. Нині найбільше проблем щодо обробітку «цілинних» земель зосереджено у Староушицькому напрямку. Це, головним чином, територія Калачковецької, Колодіївської сільських рад і сама Староушицька селищна рада. Також нині не обробляється близько 3 тис.га так званих земель запасу. Головна причина - велика складність і бюрократичність у наданні їх в оренду.
Разом з тим, аграрії сьогодні зосереджені вже не стільки на минулих успіхах, скільки дивляться у день завтрашній. А тут багато що свідчить про те, що аграрна синусоїда має усі шанси похилитися донизу. Настороженість і навіть нотки песимізму простежуються щодо стану посівів озимих культур. Най­біль­ше хвилювань викликає ріпак. Цьогорічну осінь уже дехто встиг охрестити аномально сухою, що, звичайно, не могло не позначитися на сходах озимих культур. За словами Ігоря ГАЯ, якщо із 4,47 тис.га озимого ріпаку до весни «доживе» 2-2,5 тис., то це буде дуже добрим результатом.
- З першої декади серпня до сьогодні не було дощу. Господарства ідеально розробили грунт, посіяли озимі, проте одночасно при такому «ідеалі» було втрачено дорогоцінну вологу. Мало хто міг спрогнозувати таку посушливу осінь, тому посіви озимого ріпаку викликають велике занепокоєння. Значну частину площ доведеться пересівати. Є хвилювання і щодо стану озимої пшениці. Але сподіваємося, що при належному сніжному покриві та нормальному температурному режимі ця культура зуміє набратися міці й весною буде в гарному стані. 
Якщо ж знову вдатися до по­рів­няння, то цього року під ози­мі культури агропідприємствами ра­йону було відведено на 2 тис.га більше, ніж минулого року (15,3 тис.га). 

РІК ЗМІН

2011-й - ВДАЛИЙ ДЛЯ АГРАРІЇВПоточний аграрний рік у галузі тваринництва ознаменувався великими змінами. Насамперед, наприкінці минулого року завершилося реформування двох ключових господарств, які займаються молочним скотарством. Мова йде про СТОВ «Мрія» с.Сокіл і ППФ «Деметра». Перше стало уже третім підрозділом ТОВ СП «Нібулон», а от «Деметра» була розділена між двома співзасновниками, в результаті чого утворилося ППФ «Деметра» і ППФ «Деметра-2010». Ця реорганізація негативно позначилася на кількості корів і валі молока. Та якщо впродовж цього року перший показник вдалося підправити (нині у сільгосппідприємствах району маємо 1228 корів, що на 28 більше, ніж минулого року), то із валом молока глибокий мінус. Є сподівання, що 2012 рік принесе більш приємні результати. Наприклад такі, які сьогодні демонструє філія «Кам’янець-Подільська» ТОВ СП «Нібулон» с.Привороття. Нині тут одна корова дає 22 кг молока за добу, що навіть за сучасними мірками і технологіями є гарним результатом. 
А от свинарство і надалі залишається прерогативою простого селянина. Кількість свиней, які утримуються в сільгосп­підприємствах району, вже декілька років майже незмінна та складає нині 3,3 тисячі голів. Жителі району утримують у рази більше свиней, ця цифра коливається в межах 17-18 тис. 
- Приватний сектор набагато швидше реагує на ринкову, як сьо­годні модно говорити, кон’юнк­ту-ру, - додає Ігор Віталійович. - Є попит на свинину, все нормально з імпортом-експортом - селянин нарощує поголів’я. 
Стосовно птахівництва, то тут нам є чим пишатися, адже цього року в районі офіційно було запущено найбільший у Європі птахокомбінат ПАТ «Агрофірма «Авіс» (с.Гуменці). Незабаром тут планується ввести в дію комбікормовий завод і завод з переробки курячого посліду. 
Зрештою, запуск заводу з переробки сої потужністю 100 тонн у день, будівництво якого веде ВКФ «Агро-Еко ХХІ» на території Пановецької сільської ради, також має всі шанси стати великим поштовхом до розвитку тваринницької галузі. 
Не можна оминути і того, що цей аграрний рік ознаменувався відродженням у районі вів­чар­ства. Нині в с.Чабанівка на території колись потужного господарства відбувається відновлення цієї галузі продуктивного тваринництва. Завезено вже понад тисячу породистих овець. До кінця наступного року їх кількість планують збільшити щонайменше удвічі. До речі, це агропідприємство вже на сьогодні є найбільшим підприємством в області з вирощування овець. Нині ведеться підготовка до зведення цеху з переробки овечого молока. 

ВЕЛИКІ НАСТУПАЮТЬ І...

На аграрному ринку як держави, так і району існують реальні побоювання щодо монополізації сільгоспринку декількома великими підприємствами. Серед представників малих аграрних підприємств ці побоювання стають ще більш відчутними, коли мова заходить про ринок землі, адже коли настане час купівлі-продажу землі, малим і середнім підприємствам буде важко, якщо взагалі під силу змагатися за землю з великими корпораціями. 
- Не секрет, що фінансова міць великих агрохолдингів є значно більшою, ніж дрібних сільгоспвиробників, - відзначає начальник управління агропромислового розвитку РДА Ігор ГАЙ, - а отже, цілком можна припустити, що вони купуватимуть землю за рахунок великих фінансових потужностей. Уникнути такого явища можна лише завдяки одночасному запровадженню ринку землі та банку землі. 
Та якщо ринок землі ще офіційно не працює, то цілком реально нині побачити картину, коли великі інвестори, аби зайти на ту чи іншу територію, про­по­нують непосильну для малих підприємств плату за оренду земельного паю. Уникнути монополізації аграрного ринку та зберегти малі та середні під­при­ємства дозволять партнерські відносини керівника господарства з орендодавцями. Де такого немає, не варто розраховува­ти, що люди підуть на розуміння та підтримку. 
Якщо сьогодні поглянути на аграрний ринок району, то поки що загрозливої ситуації щодо монополізації немає, хоча тенденції до укрупнення, передачі корпоративних прав більшим під­приємствам набувають сер­йоз­ного характеру. Нині на ринку району працює 33 сільгоспвиробники. Їз них 6 підприємств обробляють 35 тис.га, що складає понад 50% загальної кіль­кості орної земної. Зокрема, ТОВ СП «Нібулон» нині обробляє понад 10 тис.га, ТОВ «Стіомі Хол­динг» - 8,8 тис.га, ТОВ «Агросолюшнс» - 4,5, ТОВ «Агро-Еко ХХІ» - понад 4 тис.га, ПП «Промінь Галичина» - 3,5, ПП «Аграрна компанія-2004» - понад 3 тис.га. 
Зрештою, потрібно розуміти, що великі аграрні компанії не врятують інфраструктури села, про що щоразу говорить влада, якщо, звісно, ці компанії не будуть займатися переробною та тваринницькою галузями. 
На сьогодні зайнятість в аграрному секторі району є сталою. І навіть зі збільшенням обробленої землі не варто сподіватися на збільшення працівників. Тільки інтенсивний розвиток тваринництва, а з ним і переробної галузі, зможе значно збільшити зайнятість сільського населення. 
Середня заробітна плата в аграрному секторі нині складає 2,3 тис.грн. на місяць. Найвищі заробітні плати у ПАТ «Агрофірма «Авіс», ТОВ СП «Нібулон», ТОВ «Агросолюшнс».
У питанні зайнятості існує й інший бік медалі - дефіцит квалі­фікованих кадрів. Проблеми існують як з механізаторами та доярками, так і з керівниками структурних підрозділів: агрономами, зоотехніками та механіками. Молодь не поспішає йти працювати в село. До того ж значну частину молодих спеціалістів важко назвати фахівцями. Деякі випускники ПДАТУ пі­сля п’яти років навчання на агрономічному факультеті не можуть від­різ­нити ячмінь від вівса, тому і тут є над чим замислитися. 
Збільшення уваги до аграрного сектору можна поясняти багатьма факторами. Та найкраще це характеризує одне єдине слово - «бізнес». Хочемо ми того чи ні, але аграрний сектор нині став реальним бізнесом. І тут при умілій злагодженій роботі можна отримувати прибуток, тим біль­ше, що аграрна галузь - це продукти харчування, а на них, як показали останні роки, ли­-
ше зростатиме попит. Також не є великою таємницею, що гектар поля при сприятливих погодних умовах та ефективній аграр­ній культурі може принести до 
8 тис.грн. прибутку. Це майже максимальна, хоч цілком реальна цифра. В середньому орендарі розраховують на прибуток удвічі менший.
Зрештою, усі прекрасно розуміють, що аграрний бізнес, або, простіше кажучи, хліборобство, тримається не лише на керівникові господарства та холдингу. Аграрна сфера нині тримається на доярці, механізаторові, шоферові, які випереджають сонце зранку і значно запіз­нюється додому ввечері. 
- Напередодні свята дякую всім аграріям району за їх працю. Бажаю Вам міцного здоров’я, щастя та достатку, - привітав начальник агропромислового розвитку РДА Ігор ГАЙ.


Автор: 

Повернення до списку