Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ПОНЕДІЛОК, 25 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.
01.05.2014

МІНІ-ФЕРМА СЕРЕД МІСТА

Проходячи повз ПДАТУ зі знайомою, чуємо дивні звуки, що лунають з території навчального закладу. «Що це?» - налякано запитує вона. Кажу: «Та це ж звичайнісінькі павичі. Тут не тільки вони галасують, а ще й півні співають і гуси гельгочуть». Адже з приходом весни пташиний двір, що при біотехнологічному факультеті, знову ожив.

Наталія ПУСТОВА (ліворуч)Усі жителі прилеглих будинків давно знають, що, прогулявшись доглянутою територією вишу, внизу, поряд з корпусом, де навчаються технологи виробництва, можна побачити куточок живої природи. Щодня, близько 14.00, поряд із парканом пташиного двору вишиковується юрба дітлахів і дорослих, які хочуть глянути на справжніх, а не зображених у книжці чи на екрані комп’ютера, свійських і декоративних тварин. Адже саме в цей час приходить відповідальна за пташиний двір - доцент кафедри технології виробництва продуктів тваринництва Наталія ПУСТОВА (на фото ліворуч) - і відмикає чарівний замок на вході. А за парканом - і шумні качки, і норовливі гуси, і галасливі цісарки, і вишукані голуби, і королівські павичі… А кількість представлених порід курей взагалі вражає.

Очі дітей тут просто розбігаються. Вони шмигають від однієї клітки до іншої. То спостерігають, як гуска п’є воду, то розглядають пір’ячко павича чи цісарки. А якщо ще й дозволять їм погодувати пташку, то емоціям немає меж. Із власного досвіду знаю, що забрати дитину асфальту з пташиного двору просто неможливо.

Звичайно, основне завдання такої міні-ферми зовсім не екскурсійне. Насправді студенти та викладачі використовують птицю для своїх досліджень.

- Під час вивчення курсу «Технології виробництва продукції птахівництва» нам необхідно забезпечити студентам практичну підготовку, - коментує Наталія Пустова. - Вони самостійно закладають яйця в інкубатор, доглядають птахів, годують, якщо необхідно - вакцинують, проводять різні профілактичні заходи, забивають птицю та дегустують продукцію. Тобто, стежать за кожним етапом.

павлин

голуби







А ліворуч від кліток з птахами створено віварій для кроликів, де теж представлено різні породи: каліфорнійська, новозеландська, баран. Але спочатку ми із заступником декана біотехнологічного факультету з практичної підготовки Віктором ХАРКАВЛЮКОМ, який відповідає за віварій, бачимо не кролів, а купу грунту.

- У нас безвідходне виробництво, - розповідає він. - Сюди викидаємо кролячий послід, а каліфорнійські хробаки, яких ми заселили в цей грунт, переробляють його на добриво. А вже ось тут, у клітках, живуть наші кролики. Тут ми їх вирощуємо, розмножуємо і досліджуємо - для цього в нас усе обладнано.

От якраз студенти проводять дослідження системи травлення тварини під час використання певних кормів (показує на клітку, де висить табличка «Дослід»). А тут ми очікуємо приплоду від кролиці. Крім того, навчаємо закладати на зиму силос. Разом зі студентами влітку заготовляємо корми, які потім і використовуємо. Тому із харчуванням тварин у нас взагалі немає проблем. Як бачите, студенти мають чим зайнятися.

А ще біотехнологічний має свої вулики. Якраз бджоли з’явилися тут першими. Ще 2009 р., коли факультет проводив фестиваль меду, тодішній ректор університету Микола Бахмат виділив невеличку територію, де тоді працівники та студенти заклали пасіку. Хоча нині тут живуть лише чотири бджолині сім’ї, але студенти мають де вивчати бджільництво не тільки теоретично, а й практично. Як розповідає декан факультету Микола ПОВОЗНІКОВ, після появи пасіки викладачі побачили зацікавленість студентів у вивченні дисципліни, і це стало стимулом для подальшого заселення території тваринами.

- Ми проводили фестиваль «Пташиний двір» у жовтні 2011 року, - каже Микола Повозніков. - Тоді наші партнери презентували нам чимало птиці. І ми дійшли висновку: якщо люди дарують тварин, то чому б не використати це в навчальному процесі. Адже насамперед ми організовували не музей, а основу для навчання.

І справді, після появи птиці в пташиному дворі заняття стали цікавішими, а щоденне спілкування з тваринами зробило студентів поступливішими і надійнішими. Навіть після кількох днів чергування люди стають спокійнішими. А ще ми почали приваблювати абітурієнтів, адже дуже часто проводимо екскурсії для школярів. А чого тільки варті захоплені погляди дітей, які приходять подивитися на тварин! Всі ж бачать, що тут усе доглянуто, красиво, та ще й зроблено не за чийсь рахунок, а руками студентів і викладачів.

Тетяна ХОПТЯР



Повернення до списку