Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

 


   

ВІВТОРОК, 12 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

23.03.2012

ЧОМУ МІСЬКА РАДА ЗНИЩУЄ МАЛИЙ БІЗНЕС?

ЧОМУ МІСЬКА РАДА ЗНИЩУЄ МАЛИЙ БІЗНЕС?  Після того, як у січні 2012-го запрацювала спрощена система оподаткування, міська рада приймала рішення щодо відсоткової ставки податку для кам’янецьких підприємців. Найважче було адаптуватися до нововведень у Податковому кодексі підприємцям з І групи, котра повинна сплачувати до місцевого бюджету від 1 до 10% від мінімальної зарплати. Під час сесії міськради підприємці ринку звернулися до депутатів з проханням встановити їм ставку в розмірі 5% від розміру мінімальної заробіт­ної плати, інакше вони просто не зможуть працювати. Депутати відмовилися йти на поступки підприємцям, бо від цього втрати бюджету могли б становити 3 млн.грн. Зрозуміти можна і владу, котра піклується про наповнення міської казни, але й підприємці продовжують наполягати на своїй точці зору. Один з них - юрист Іван МЕЛЬНИК - поділився своїми міркуваннями в листі до редакції. 

З 1 січня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Згідно з цим Законом, фізичні особи - підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділені на групи.
Перша група - підприємці, які не використовують праці найманих осіб і здійснюють виключно роздрібний продаж товарів на ринках або надають побутові послуги населенню, і обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 150 тис.грн.
Друга група - підприємці, які здійснюють господарську ді­яль­ність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та (або) населенню, виробництво та (або) продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що вони не використовують праці найманих осіб, або кіль­кість людей, які перебувають
з ними у трудових відносинах, не перевищує 10 осіб, а обсяг доходу складає не більше як
1 млн.грн. Законодавець надав право сільським, селищним і міським радам встановлювати для цих підприємців фіксовані ставки єдиного податку: для першої групи платників податку - в межах від 1 до 10% мінімальної заробітної плати, а для другої групи - від 2 до 20%.
Більшість підприємців, які належать до зазначених груп, серед яких є пенсіонери, інваліди, мають незначні доходи в межах прожиткового мінімуму і працюють лише тому, що держава не може забезпечити їм нормального рівня життя. Дохід фізич­-них осіб - підприємців у розмірі 150 тис.грн. чи 1 млн.грн. мають одиниці. Тому законодавець і надав можливість органу місцевого самоврядування підходити диференційовано до визначення фіксованого податку. Разом з тим незрозумілим є рішення Кам’янець-Подільської міськради встановити єдиний податок для підприємців першої групи в розмірі 10% мінімальної заробітної плати (107,3 грн. за місяць), а для підприємців другої групи - 20%, тобто в максимальному розмірі.
Законом передбачено, що максимальний розмір єдиного податку застосовується в разі здійснення платниками першої та другої груп декількох видів господарської діяльності, або господарська діяльність здійс­нюється на території більш як однієї сільської, селищної або міської рад.
Платники єдиного податку першої групи поточного року по­винні сплатити 1288 грн. фіксованого податку, 4572 грн. обов’язкового страхового внеску до Пенсійного фонду, понад 2000 грн. орендної плати за землю при своєму річ­ному доході, що не перевищує 10 тис.грн.
Щодо платників податку другої групи, то міська рада не врахувала обставин, що мають суттєве значення для прийняття за­конного і обгрунтованого рі­шен­ня. Недопустимо порівнювати гос­­подарську діяльність підприєм­ця, який надає послуги населенню, і обсяг цих послуг дорівнює 20-30 тис.грн. на рік, і під­при­ємця, який займається виробництвом товарів або здійс­нює діяльність у сфері ресторанно-го господарства, використовуючи при цьому і найману пра-
цю, а річний дохід може сягати 1 млн.грн. У такому випадку недоцільно застосовувати для категорій цих підприємців однаковий фіксований податок. Для одних, можливо, потрібно встановити мінімальний розмір фік­сованого податку, для інших - се­редню величину, а для деяких - і максимальний розмір єдиного податку. Приймаючи рішення про ви­значення фіксованого податку в максимальному розмірі, міська рада помилково або умисно спрямувала свої дії на знищення малого бізнесу. Я сподіваюся, що міська рада змінить рі­шення, оскільки в іншому випадку слід очікувати, що під­приємці масово будуть припиняти господарську діяльність, а значить, значна сума коштів не надійде до місцевого бюджету. Кому це вигідно?
А чи хоче міська рада знищити малий бізнес? - запитання відкрите. Відповідь повинна надати вона сама.

З 1 січня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Згідно з цим Законом, фізичні особи - підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, поділені на групи.
Перша група - підприємці, які не використовують праці найманих осіб і здійснюють виключно роздрібний продаж товарів на ринках або надають побутові послуги населенню, і обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 150 тис.грн.
Друга група - підприємці, які здійснюють господарську ді­яль­ність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та (або) населенню, виробництво та (або) продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства за умови, що вони не використовують праці найманих осіб, або кіль­кість людей, які перебувають
з ними у трудових відносинах, не перевищує 10 осіб, а обсяг доходу складає не більше як
1 млн.грн. Законодавець надав право сільським, селищним і міським радам встановлювати для цих підприємців фіксовані ставки єдиного податку: для першої групи платників податку - в межах від 1 до 10% мінімальної заробітної плати, а для другої групи - від 2 до 20%.
Більшість підприємців, які належать до зазначених груп, серед яких є пенсіонери, інваліди, мають незначні доходи в межах прожиткового мінімуму і працюють лише тому, що держава не може забезпечити їм нормального рівня життя. Дохід фізич­-них осіб - підприємців у розмірі 150 тис.грн. чи 1 млн.грн. мають одиниці. Тому законодавець і надав можливість органу місцевого самоврядування підходити диференційовано до визначення фіксованого податку.
Разом з тим незрозумілим є рішення Кам’янець-Подільської міськради встановити єдиний податок для підприємців першої групи в розмірі 10% мінімальної заробітної плати (107,3 грн. за місяць), а для підприємців другої групи - 20%, тобто в максимальному розмірі.
Законом передбачено, що максимальний розмір єдиного податку застосовується в разі здійснення платниками першої та другої груп декількох видів господарської діяльності, або господарська діяльність здійс­нюється на території більш як однієї сільської, селищної або міської рад.
Платники єдиного податку першої групи поточного року по­винні сплатити 1288 грн. фіксованого податку, 4572 грн. обов’язкового страхового внеску до Пенсійного фонду, понад 2000 грн. орендної плати за землю при своєму річ­ному доході, що не перевищує 10 тис.грн.
Щодо платників податку другої групи, то міська рада не врахувала обставин, що мають суттєве значення для прийняття за­конного і обгрунтованого рі­шен­ня. Недопустимо порівнювати гос­­подарську діяльність підприєм­ця, який надає послуги населенню, і обсяг цих послуг дорівнює 20-30 тис.грн. на рік, і під­при­ємця, який займається виробництвом товарів або здійс­нює діяльність у сфері ресторанно-го господарства, використовуючи при цьому і найману пра-
цю, а річний дохід може сягати
1 млн.грн. У такому випадку недоцільно застосовувати для категорій цих підприємців однаковий фіксований податок. Для одних, можливо, потрібно встановити мінімальний розмір фік­сованого податку, для інших - се­редню величину, а для деяких - і максимальний розмір єдиного податку.
Приймаючи рішення про ви­значення фіксованого податку в максимальному розмірі, міська рада помилково або умисно спрямувала свої дії на знищення малого бізнесу. Я сподіваюся, що міська рада змінить рі­шення, оскільки в іншому випадку слід очікувати, що під­приємці масово будуть припиняти господарську діяльність, а значить, значна сума коштів не надійде до місцевого бюджету. Кому це вигідно?
А чи хоче міська рада знищити малий бізнес? - запитання відкрите. Відповідь повинна надати вона сама.

Іван МЕЛЬНИК, юрист.




Повернення до списку