Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:

КОМІСІОНКА

ПОНЕДІЛОК, 10 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

06.01.2011

СКАЖІТЬ, ЩО ЇДЯТЬ ВАШІ ДІТИ, І Я СКАЖУ, НА ЩО ВОНИ ХВОРІЮТЬ

 Питання стану здоров’я дитячого населення нині набуло апогею актуальності. За даними МОЗ України, лише 10% випускників загальноосвітніх навчальних закладів можна вважати здоровими, значний відсоток учнів має серйозні відхилення з боку органів, систем і різні хронічні захворювання. У третини учнів - низький рівень фізичного розвитку. Спостерігається значне збільшення кількості дітей із анемією, ендокринними захворюваннями. У структурі поширеності захворювань серед дітей до 14-ти років друге місце посідають хвороби органів травлення. Впродовж останніх 20-ти років ця патологія зросла вдвічі, причому за останній рік - у 1,3 раза. 
Здоров’я дитини визначається не лише спадковістю та екологією, а й способом життя: фізичною активністю, тривалістю перебування на свіжому повітрі, перед телевізором, монітором комп’ютера, режимом дня. Втім найвагомішим фактором, що визначає нормальний розвиток і стан здоров’я організму дитини, є характер харчування: його режим, оптимальність, безпечність і корисність. Про це сьогоднішня розмова з лікарем із гігієни дітей і підлітків міськСЕС Надією КАНАРЧУК.
- До порушень обміну речовин в організмі, виникнення механізмів неузгодженості вегетативних функцій і зниження загальної витривалості організму насамперед призводить неякісне харчування, - зазначає Надія Павлівна. - При порушенні режиму харчування страждає фізична та психічна працездатність дитини. Дефіцит білків, вітамінів, мікроелементів сприяє зниженню опірності організму до дії шкідливих факторів оточуючого середовища та інфекцій, зростанню захворюваності дітей. Особливо страждають органи травлення, кров і кровотворні органи, ендокринна системи. Так, виникненню залізодефіцитних анемій у дітей сприяє, головним чином, дефіцит у раціоні продуктів, що містять вітаміни, особливо вітамін С, і продуктів, що містять білки: м’ясо, печінка, риба, яйця, а також горіхи. Саме вони містять найбільше необхідних незамінних амінокислот, і саме до їх складу входять кровотворні біомікроелементи (залізо, мідь, цинк).
- Надіє Павлівно, чим загрожує дефіцит білка дитячому організму?
- Білки вкрай необхідні для росту та розвитку дитини як джерело життєво необхідних незамінних амінокислот, що в організмі не синтезуються та поповнюються лише за рахунок певних продуктів харчування. При відсутності навіть однієї з них гальмується ріст і розвиток дитячого організму та виникають розлади, характерні для білкової недостатності: порушення в більшості систем організму. При недостатньому надходженні білка з їжею організм починає підживлювати себе за рахунок білків крові, печінки та м’язів.
Основним джерелом найбільш повного комплексу життєво необхідних незамінних амінокислот є білки тваринного походження, бобових культур і горіхів. Мають збалансований амінокислотний склад і білки гречаних, манних, вівсяних круп, дещо менше - пшоняних. 
Найкращим джерелом цінного в біологічному плані білка тваринного походження є молоко, яйця, нежирні телятина та яловичина, м’ясо кролика, курятина, нежирна баранина, сир кисломолочний нежирний (їхній білок має оптимальний вміст незамінних амінокислот і добре засвоюється). Щодня в раціоні дошкільнят має бути приблизно 85-110 грамів м’яса та 25-50 грамів риби, в раціоні школярів - 130-160 грамів м’яса та 85-100 грамів риби. Цінні білки в молоці поєднуються з високим вмістом кальцію, у зв’язку з чим необхідно систематично включати в харчовий раціон дитини натуральне молоко та молочні продукти: для дошкільнят - 600-700 міліграмів, для школярів - 400-500 міліграмів (або 100 грамів сиру).
Ковбасні вироби, магазинні м’ясні консерви та паштети не замінять натурального м’яса, оскільки містять мінімальну кількість білка. Крім того, вони часто, як і деякі інші продукти (плавлені сири, десерти, напої, соуси, цукерки), стабілізуються додаванням фосфатів для збільшення терміну придатності (їх вміст на етикетці виробник зобов’язаний зазначати символами Е-339-341, Е-450). Надмірне надходження фосфатів в організм дитини може призвести до втрат організмом кальцію, що поглиблює багато патологічних станів у дітей. Тому варто пам’ятати, що організм дитини не готовий приймати дорослої їжі. Також ніщо не замінить домашньої випічки, овочевих, круп’яних гарнірів і каш, сирників, пельменів, вареників, домашніх салатів з олією, свіжовичавлених соків і компотів!
Їжа вважається повноцінною, якщо в її складі присутні білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини та вода в пропорціях, найбільш сприятливих для життєдіяльності організму (співвідношення білків, жирів, вуглеводів у дитячому раціоні має бути приблизно 1:1:4).
У раціоні дитини необхідно передбачати достатню кількість поліненасичених жирних кислот, практичним джерелом яких є рослинна олія (соняшникова, оливкова) та горіхи. Починаючи з 1,5-річного віку, рослинну олію рекомендується вводити в раціон в кількості 
5-20 грамів (залежно від віку), 
оскільки вона має високу біологічну цінність. Олія має бути нерафінованою, застосовуватись у натуральному вигляді (у складі салатів). У разі смаження виробів не можна допускати тривалого та повторного нагрівання олії.
- Які продукти з вмістом жирів тваринного походження є найкращими для харчування дітей?
- Насамперед це вершкове масло, але категорично не жирові суміші  - спреди, - які часто ховаються за маркуванням «Масло вершкове» та розпізнати їх можна лише за низькою ціною. Перші та другі страви для дітей також рекомендується готувати на вершковому маслі.
- Яка роль відводиться легкозасвоюваним вуглеводам, мінеральним речовинам і вітамінам у дитячому харчуванні?
- Джерелом легкозасвоюваних вуглеводів (глюкози та фруктози) є фрукти, ягоди, свіжовичавлені з них соки, мед, які легко та швидко використовуються в дитячому організмі для глікогеноутворювання. Лактоза молока сприяє розвитку молочнокислих бактерій і пригнічення ними дії гнилісної мікрофлори кишечника. Знищується ця мікрофлора і під впливом пектину (на який багаті яблука, апельсини, сливи, груші, морква, буряк). Малозасвоювана клітковина, що міститься в бобових, овочах, фруктах, хлібі грубого помелу, має особливе значення для дитячого організму, адже вона збуджує перистальтику кишечника та сприяє виведенню з організму токсичних продуктів розпаду білка, надмірної кількості холестерину тощо.
Необхідними компонентами харчування дитини є мінеральні речовини (кальцій, фосфор, калій, магній, біомікроелементи), без яких неможливі формування скелету, м’язів, розвиток і функціонування залоз внутрішньої секреції, вироблення гормонів, утворення клітин нервової тканини, у т.ч. клітин головного мозку, кровотворення. Їх джерелом є молоко, м’ясо, риба, яйця, боби, злаки, овочі, крупи.
Недостатнє споживання природних вітамінів знижує активність білка імунної системи, підвищує частоту респіраторних і шлунково-кишкових захворювань. Природні вітаміни, на відміну від синтетичних, засвоюються повністю. Найціннішим джерелом вітаміну С є шипшина, чорна смородина, петрушка, кріп, апельсини, суниця, білоголова та цвітна капуста, лимони. Слід пам’ятати, що до салату з натертої моркви обов’язково слід додавати ложку олії чи сметани, бо провітамін А є жиророзчинним.
- Яким, на Вашу думку, має бути сніданок школяра?
- Щоб організм дитини, особливо мозок, міг нормально працювати вдень, сніданок обов’язково повинен складатися з гарячої м’ясної чи рибної страви з круп’яним чи овочевим гарніром, свіжовичавленого соку чи гарячого напою. Далі інтервал між прийомами їжі має складати не більше 4-х годин. 
- Які продукти лікарі відносять до так званого чорного списку?
- У буфетах та їдальнях заборонено реалізовувати вироби з кремом, соуси, майонез, вироби швидкого приготування, смажені у фритюрі, натуральну каву, спреди, копченості, продукти з ароматизаторами, консервантами, синтетичними барвниками, підсолоджувачами, підсилювачами смаку (зокрема, із вмістом глутамату натрію), газовані напої. Систематичне вживання їх дітьми сприяє виникненню в дітей гастритів, закрепів, виразкової хвороби тощо.
Чипси, сухарики, солодкі газовані напої, «Мівіну», хот-доги, кетчупи нам вдалося «з боєм» вигнати зі шкільних буфетів уже давно. Однак дуже прикро бачити, як батьки самі частують своїх діток такими «ласощами». Все це стосується і солодощів, які привчають організм до вироблен-
ня великої кількості інсуліну, в 
результаті чого в дитини порушується вуглеводний обмін, що підвищує ймовірність розвитку цукрового діабету.
Давно вилучене нами з харчування в навчальних закладах сумнівної якості згущене молоко, заборонено реалізацію «Масла вершкового» з вмістом немолочних жирів, ковбасних виробів із завищеним вмістом фосфатів і крохмалю, систематично вилучається з реалізації продукція із вичерпаним терміном придатності.
Протягом 2010 року обмежувався асортимент у буфетах половини навчальних закладів міста. У вересні було винесено постанови про заборону продажу цукерок, десертів, кондвиробів з кремом, фасованих напоїв сумнівної якості тощо. Кожного разу адміністрацію закладів, постачальників чи виробників за порушення було притягнуто до адмінвідповідальності. Всього оштрафовано 55 посадових осіб (на суму 6000 гривень).
Нині діє комплексна програма «Здорове харчування дітей м.Кам’янець-Подільський на 2009-2014 роки», що передбачає оснащення та переоснащення харчоблоків половини шкільних, третини дошкільних закладів якісним технологічним і холодильним обладнанням, що дасть змогу забезпечити епідемічне благополуччя в закладах, не допустити спалахів кишкових інфекцій і харчових 
отруєнь серед дітей.
Однак не треба забувати і про те, що здоров’я дітей залежить не лише від керівників навчальних закладів, медичних працівників, але й від відповідальності батьків і виховання в сім’ї. Тож, шановні батьки, давайте дбати про здоров’я наших дітей разом!


Повернення до списку