Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



НЕДІЛЯ, 24 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

13.05.2016

БУДИНОК СОЛУХИ

БУДИНОК СОЛУХИГортаючи підшивку старих газет, які зберігаються в архіві «Подільського Братства», в номері «Прапора Жовтня» за 19 квітня 1972 року мені вдалося натрапити на зухвале на ті часи повідомлення кам’янецького краєзнавця Сергія Шкурка про те, де мешкав Кость Солуха - перший голова «Подільської Просвіти», лікар за фахом. Це, безумовно, викликало зацікавленість, бо довго це питання не давало мені спокою. Про те, що відомий подільський просвітянин мав власний будинок, придбаний власним коштом, я знав і раніше, зі справи про домоволодіння Солух, яка тепер зберігається у архіві НІАЗу «Кам’янець». Мені навіть вдалося перекопіювати вигляд кресленика фасаду їхнього будинку за станом на 12 листопада 1933 року, та, через брак чіткої локалізації вулиць, точного місця будинку, ніяк не вдавалося дізнатися.
У замітці Шкурка, з якою я раніше не був знайомий, йшлося про вулицю Ленінградську. Там я прочитав, що будинок №68 належав керівникові підпільної української організації «Просвіта» докторові Солусі. Це повідомлення допомогло звузити коло пошуку помешкання Костя Солухи та, що дуже важливо, засвідчило: цей історичний будинок пережив усі революційні лихоліття та Другу світову, отже, мав би зберегтися і донині.
Детальніший аналіз документів у справі про домоволодіння допоміг виявити точне місце розташування будинку. Теперішня його адреса - вулиця Лесі Українки, 58. Він перебуває у приватному володінні, там міститься приватна аптека.
БУДИНОК СОЛУХИІз головної виписки, з «крепосной» книги Кам’янець-Подільського нотаріального архіву за 1914 рік також дізнаємося, що колезький радник Костянтин Григорович Солуха дарує своїй дружині Ганні Георгіївні належне йому нерухоме майно, придбане власним коштом (20 червня 1900 року), а саме: ділянку землі розміром 624 квадратні сажні, на якій стоїть одноповерховий цегляний будинок та прибудови (веранда, житловий півпідвальний поверх, ганок, льох, хлів). Ділянка обмежена: з півдня - вулицею Високою (пізніше Чумака); зі сходу - вулицею Гродською (пізніше Петровського); із заходу - садибою Сліпака.
Тепер колишня вулиця Чумака, яка в післявоєнні роки мала назву Бакинських комісарів, носить ім’я відомого дослідника подільської старовини Юхима Сіцінського, а вулиця Гродська мала ще такі назви: Петроградська, Петровського, Ленінградська. Тепер її названо на честь Лесі Українки.
Цікаво, що після смерті свого чоловіка Ганна Солуха звернулася до місцевої влади із проханням звільнити її будинок від націоналізації, в якому, зокрема, зазначає, що її чоловік «доктор К.Г.Солуха, працюючи з самовідданням через все своє життя для добра трудового і бідного населення м.Кам’янця і повіту, поліг жертвою своїх службових обов’язків під час епідемії плямистого тифу». Це домоволодіння 19 вересня 1924 року передали Ганні Солусі в порядку денаціоналізації.
Також із цієї справи ми дізнаємося, що 1933 року Ганна Солуха продала половину свого домоволодіння міській мешканці - дружині члена профспілки РОБОС (робітників освіти) Поліні (Пелагії) Захарівні Калуцькій.
Як видно із заяви до Кам’янецького місцгоспу, вдова також планувала продати другу половину домоволодіння мешканці Мукші - Боришковецької Євгенії Миколаївні Комарніцькій, хоча документів про купівлю-продаж у справі немає.
Загалом хочеться сказати, що вулиця Лесі Українки багата на імена українських діячів і сподвижників. Тут проживали Юхим Сіцінський, Костянтин Розвадовський, Микола Бажан, Любомир Дмитерко і, тепер уже безперечно, Кость Солуха. Невідомо, які ще імена дадуть наступні пошуки.

Мирослав МОШАК, краєзнавець. 

Повернення до списку