Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 23 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

05.01.2017

СТОЛІТНІЙ «ЩЕДРИК»

Пам’ятні монети «Щедрик»

Рівно сто років тому в Києві під час святкування Різдва сталася знаменита подія. 7 січня 1917 року (25 грудня 1916 року за старим стилем) хоровий колектив університету святого Володимира (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) під керівництвом диригента Олександра Кошиця вперше виконав знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича - українського композитора, який 1899 року закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському.

Цю непересічну подію не обминув увагою Національний банк України. 5 січня 2016 року (за рік до столітнього ювілею) він ввів в обіг дві пам’ятні монети «Щедрик» - номіналом 5 гривень із нейзильберу та 20 гривень зі срібла.
Над пам’ятними монетами працював цілий колектив мит-ців. Це художники Володимир Таран, Олександр і Сергій Харуки, скульптори Володимир й Анатолій Дем’яненки.
На аверсі (лицьовому боці) 5-гривневої монети ми бачимо на тлі нотних рядків рельєфне зображення ластівки, а на реверсі (зворотному боці) монети зображено групу колядників, які співають, один із них тримає різдвяну зірку, над якою напис: «Щедрик, щедрик, щедрівочка».
На аверсі 20-гривневої монети в намистовому колі зображено різдвяну зірку, в центрі якої - колядники, між променями зірки - по три дзвоники. На реверсі монети розміщено композицію, поділену на дві частини стилізованим музичним рядком зі «Щедрика»: угорі портрет Миколи Леонтовича з диригентською паличкою в правій руці, на лівій руці композитора сидить ластівка. Ліворуч від портрета на тлі концентричних кіл, що символізують звучання музики, бачимо в центрі кіл вставку з кубічного оксиду цирконію. Унизу на тлі кольорових голографічних кіл зображено дзвоники. Роздрібна ціна 20-гривневої пам’ятної монети - 2221 гривня.
Тепер згадаймо текст знаменитої різдвяної пісні:

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва».
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.


Над мелодією «Щедрика» Микола Леонтович працював майже усе життя. Як вважають дослідники, перша її редакція з’явилася до 1901-1902 років (десь одразу після закінчення майбутнім композитором духовної семінарії в Кам’янці-Подільському), друга редакція - в 1906-1908 роках, третя - 1914 року, четвер-та - 1916 року, і нарешті, п’ята - 1919 року. Така наполеглива (прямо скажемо - каторжна) праця над мелодією до 14-рядкового тексту знайшла згодом світове визнання. На жаль, це сталося вже після смерті 43-річного композитора, застріленого в ніч на 23 січня 1921 року чекістом.
Можливо, що ще під час навчання в Кам’янці-Подільському Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки, до якого згодом написав музику. Сам текст пісні складено ще за язичницьких часів, бо в «Щедрикові» співається про приліт ластівки. Як відомо, язичницький Новий рік святкувався на весняне рівнодення: якраз тоді, коли ластівки прилітали з вирію, виконували новорічні щедрівки.
«Щедрика» світові відкрив Олександр Кошиць - керівник Української республіканської капели, яка на початку 1919 року вирушала з гастролями за кордон. Перед турне капела 14 лютого 1919 року прибула до Кам’янця-Подільського, через два дні сюди ж прибув і її керівник. Після низки репетицій у місті над Смотричем капела вирушила в Європу й Америку, де мала шалений успіх. 1922 року «Щедрик» у виконанні капели під орудою Кошиця пролунав у Нью-Йорку.
1936 року американець українського походження Петро (Пітер) Вільговський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «Щедрика». Пісня нагадувала Вільговському передзвін, і він зафіксував цей образ у своєму вірші. Так народилася «Колядка дзвонів» (англійською «Carol of the Bells»), яка набула величної популярності на Заході. Мелодію Леонтовича можна почути, наприклад, у знаменитому фільмі «Сам удома» та його продовженні «Сам удома-2: Загублений у Нью-Йорку», у «Міцному горішку-2» та інших фільмах і серіалах.
Англійський текст немає нічого спільного з українським. Ось його переклад, здійснений Іриною Форостюк (подаємо тільки початок):

Дзвоників дзвін
Всім розповів:
Радісний час,
Свято у нас!
Тут вже Різдво,
Сміх принесло
Для молодих
І для старих.
Дзинь-дзинь-дзилинь -
Чується дзвін.
Коляднички,
Мов дзвіночки,
З усіх усюд
Кутю несуть,
Віншують нас
В Різдвяний час.


Приємно, що 12 грудня 2002 року в Кам’янці-Подільському на будинку колишньої семінарії (нині один із корпусів ПДАТУ), де в 1892-1899 роках навчався Леонтович, встановлено йому меморіальну дошку з портретом композитора, ластівкою та першим рядком його безсмертного «Щедрика».


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку