Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



НЕДІЛЯ, 24 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

20.01.2017

СТАРОМУ МІСТУ - НОВУ ТОПОНІМІКУ?

Сучасне Старе місто - це 4 майдани, 21 вулиця, 2 узвози та 5 провулків, тобто 32 топографічні об’єкти. У додатках до своєї статті Борис Дерикоз пропонує залишити без змін майдан Руський ринок, П’ятницьку вулицю та Тісний провулок, а решті дати нові імена.

Майдани: 
Польський ринок - майдан Трипільський,
Вірменський ринок - площа Героїв Хотинської війни, 
Троїцька площа - площа Героїв Синьоводської битви. 
Вулиці: 
Троїцька - Івана Виговського, 
Тринітарська - Митрополита Шептицького, 
Старобульварна - Степана Бандери, 
Замкова - Гайдамацька, 
Татарська - Гетьмана Сагайдачного, 
Францисканська - Євгена Коновальця, 
Кузнечна - Гетьмана Петра Дорошенка, 
Петропавлівська - Шульмінських, 
Зантуська - Павла Скоропадського, 
Зарванська - розділити на дві:
від Руського ринку - Смотрицьких (тобто Герасима та Мелетія Смотрицьких),
від нинішньої Троїцької площі - Симона Петлюри, 
Домініканська - Володимира Сосюри, 
Довга - Олександра Довженка, 
Вали - Івана Богуна, 
Реміснича - Павла Житецького, 
Іоанно-Предтеченська - Івана Мазепи, 
Вірменська - Петра Болбочана, 
Шпитальна - Миколи Пирогова, 
Успенська - Максима Криво-носа, 
Руська - Святослава-завойовника, 
Онуфріївська - Скопасиса та Ідантирса (на честь скіфських полководців). 
Також має бути вулиця Короля Болеслава-Юрія (останнього українського короля напроти останнього польського короля – брами Ста-ніслава Августа). Очевидно, мається на увазі південна сторона Польського ринку. 
Узвози
Старопоштовий - Євгена Петрушевича, 
Поштовий - Братів Наливайків. 
Провулки: 
Михайлівський - Тадея Ганицького, 
Гімназичний - Нестора Гаморака, 
Миколаївський - Cтепаноса Рошки (цей вірменський учений народився в Кам’янці-Подільському), 
Комендантський - Івана Багряного. 
Як зазначає автор проекту, всі особистості причетні до історії міста: одні працювали певний час тут, інші боролись за його свободу, як, наприклад, ірлан-дець - воїн-інтернаціоналіст Максим Кривоніс, ще інші щось зробили корисне для міста, як,  наприклад, Павло Скоропадський. 
Ознайомлюючись із поданими вище матеріалами Бориса Дерикоза, ніяк не позбудешся запитання, яке вже стало класичним: що ж ми за народ такий? Його сформулював письменник Володимир Яворівський як тему головної доповіді на установчих зборах Народного руху України у вересні 1989 року, так потім називав збірки своєї публіцистики. То що ж ми за народ такий, якщо стільки років дозволяли чужинцям порядкувати на нашій землі? І коли нарешті відважимося взяти нашу долю у свої руки? І чи варто для цього все поперейменовувати в Старому місті на свій лад, як це свого часу зробили більшовики? Щоб краще з’ясувати ці питання, варто було би Борисові Володимировичу, і далі гуляючи Старим містом, конкретно поговорити з мешканцями вулиць про запропоновані ним назви. 
А також предметно поспілкуватися з науковцями історичного факультету національного університету, історичного музею-заповідника та НІАЗу «Кам’янець». Особливо цікава думка про вулицю Скопасиса та Ідантирса. Тоді стане зрозуміло, що робити далі: чи готові мешканці та наукова еліта Старого міста майже до повної заміни назв вулиць, як то пропонує Борис Дерикоз, чи, може, пропозиції Бориса Володимировича занадто радикальні й не мають під собою достатніх наукових підстав? 

Олег БУДЗЕЙ, член міської топонімічної комісії.


Повернення до списку