Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



СУБОТА, 23 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

24.03.2017

ЮВІЛЯР КУПРІКОВ

Юрій Куприков

Місту над Смотричем у 70-80-ті рр. минулого століття незрівнянно пощастило - було створено новий завод «Кам’янець-Подільськкабель», слава про який із часом поширилася на весь колишній Радянський Союз. Флагманом цієї величної ходи був талановитий фахівець і організатор, випускник Томського політехнічного інституту Юрій Купріков.

Юрій Михайлович 1962 р. молодим інженером прийшов на завод, директором якого став через 10 років. Успішній роботі керівника сприяли вже міцний колектив, особиста його одержимість і висока відповідальність.
Уважно і турботливо опікував директор ветеранів заводу та молодих здібних фахівців. Під його чутливою рукою піднялися з первинних інженерних сходинок на вищі такі фахівці, як В’ячеслав Гамалій, Олексій Черепахін, Аполлінарій Сумішевський, Віталій Дорошко, Всеволод Чайковський та інші. Високих кваліфікацій набули майстри своєї справи Олександр Сорокатюк, Володимир Ковалик, Микола Бондарчик, які вели за собою багатьох, долаючи трудові висоти. На рахунку працівників заводу 24 нагороди уряду, серед яких 18 орденів.
Підприємство розвивалося, будувалися нові виробничі корпуси, встановлювалося нове імпортне обладнання. У рази збільшувалося виробництво кабельно-провідникової продукції.
Не забарились і соціальні зміни. В тісній співпраці з обласною профспілковою організацією на чолі з Григорієм Цехмістером зводилися поверхи житлових будинків, до ладу став дев’ятиповерховий гуртожиток. Малята кабельників обжили дитячий садок на 300 місць. Прикрасили завод чудовий клуб, їдальня і спортивний зал. Над схилами Дністра було споруджено профілакторій.
У нашого директора не вичерпалися сила та енергія, його досвід і працьовитість були помічені - і 1982 р. Купрікова призначено на посаду заступника міністра електротехнічної промисловості.
Напередодні 80-річчя Юрія Михайловича, яке він відзначатиме 27 березня, спогадами про нього поділилися працівники заводу:
- Директор був на роботі дуже толерантною людиною. Не пам’ятаю, щоб він підвищував голос чи дивився зверхньо на робітників, - розповідає Іван Тетервак, вантажник складу готової продукції з 1970 до 1996 р. - Якось, уже будучи заступником міністра, він у вересні 1991 року приїжджав до Кам’янця. Юрій Михайлович із головним енергетиком Віталієм Чинником проходили біля адмінкорпусу. Я проїжджав на електрокарі, а Юрій Михайлович зупинив мене, потиснув руку і сказав: «Здравствуй, Ваня! Как у тебя дела на работе?». Я відповів: «Нормально». Далі він запитав: «Как поживают жена и дети?». Я відповів: «Спасибо, все хорошо». Ця зустріч і слова Юрія Михайловича до сьогодні в мене викликають тільки повагу.
- 1973 року я з «Електроприладу» перейшла працювати на кабельний завод, - розповідає Любов Веренчук. - Мені з перших днів сподобалося все: територія в трояндах, різнокольорові проводи, ставлення керівництва до підлеглих.
Із часом я зрозуміла, що дружний і згуртований колектив кабельників - це насамперед велика заслуга директора Купрікова, людини енергійної, ініціативної, високопрофесійної. Наша служба займалася підготовкою нових кадрів, підвищенням кваліфікації працівників, зв’язками з підшефними школами, технічним училищем, яке розташовувалося на території заводу і готувало для нього робітників.
Треба було організовувати теоретичне і практичне навчання, потрібні були приміщення (класи) і оснащення. I якби не підтримка директора, а відтак і керівників підрозділів, наш маленький штат відділу не впорався б.
Як кажуть, добро завжди повертається добром, щедрість - щедрістю. І принагідно хочеться висловити подяку нашому директору за чуйне серце, за любов до людей, за справу, якій він служив.

Любов ВЕРЕНЧУК, Іван МОЛЧАН, Віктор РОЇК, 
ветерани заводу.


Повернення до списку