Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



П'ЯТНИЦЯ, 15 ГРУДНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

12.05.2017

УРОДЖЕНЕЦЬ КАМ’ЯНЦЯ, ГОРДІСТЬ ПОЛЬЩІ

Гортаючи сторінки минулого нашого краю, щоразу зустрічаєш спогади про видатних земляків, уродженців і мешканців Поділля, зокрема й нашого рідного Кам’янця, чиї славні імена занесло пісками часу, і пам’ять про котрих, на жаль, втрачена для наступних поколінь.

Одним із таких видатних кам’янчан був відомий свого часу піаніст, віртуоз, композитор і педагог Олександр Михаловський, котрий входить до плеяди найвизначніших музикантів Польщі.

ПІАНІСТ ВІД НАРОДЖЕННЯ

Олександр МихаловськийА народився Олександр Михаловський у Кам’янці-Подільському 15 (17) травня 1851 р. в родині генерал-майора російських військ Костянтина Михаловського та його дружини Рози з родини Регульських. Він походив із давнього подільського шляхетського роду герба Єліта. У XVI ст. Михаловським належало село Ісаківці. Родина мала також і краплю вірменської крові - одна з бабусь майбутнього піаніста походила з вірменського роду Аслановичів. Родина була дуже музикальною. Його мама Роза прекрасно грала на фортепіано, і в домі весь час лунала музика. Малий Олесь дуже рано сів за інструмент, і мама стала його першою вчителькою. Батьки хлопчика дуже рано зрозуміли, що син має виняткові здібності і що музика може стати справою його життя.
Михаловські жили у Старому місті, а літо проводили у селі Пісочній (тепер Стара Пісочна Городоцького району), де мали скромний маєток. У цьому родинному гнізді, серед саду, де буяли бузок і жасмин, а вночі співали солов’ї, розквітала романтична душа малого Олеся. Він всотував звуки і пахощі рідної подільської землі, щоб колись втілити їх у музиці. А в місті годинами грав на роялі в домі свого дядька Б.Регульського. Його однолітки гралися у дворі, а він годинами вправлявся у гамах, сидячи на історичному стільці, на якому видно було металеву табличку з написом, що на ньому колись сидів знаменитий піаніст і композитор Ференц Ліст.

РОЯЛЬ, ОСВЯЧЕНИЙ ЛІСТОМ

Ліст перебував із гастролями на Поділлі 1847 р. Він із величезним успіхом виступив у декількох подільських містах. На його концерті у Вінниці побував майбутній історик і лікар Юзеф Ролле, який тоді вчився у вінницькій гімназії.
Кам’янець чекав на віртуоза з великим нетерпінням, до міста з’їхалися багато людей. Концерт Ліста відбувся в залі чоловічої гімназії у Старому місті (тепер це історичний факультет К-ПНУ ім.Івана Огієнка), який не зміг умістити всіх охочих, і слухачі тіснилися у прилеглих коридорах. Ліст грав на роялі, який надав йому той самий земський засідатель Регульський - дядько Олександра Михаловського.
Мешкав Ліст у будинку Білецького на Польському ринку, а бенкет на його честь влаштував граф Олександр Орловський. Із Кам’янця він поїхав до містечка Чорний Острів до графа Пшездзецького, де провів Великодні свята, а потім продовжив гастролі. Саме на Поділлі Ліст написав свою знамениту Другу угорську рапсодію.

ЗІРКОВИЙ СТАРТ У КАМ’ЯНЦІ

Але повернімося до Олександра Михаловського. Перші роки його навчання грі на фортепіано минули в Кам’янці. Врешті стало зрозуміло, що маминих уроків уже недостатньо, і 1867 р. юнак поїхав на навчання до консерваторії в Лейпцигу.
Якось під час канікул він приїхав до Кам’янця і разом із двома колегами з лейпцизької консерваторії завітав до дядька Регульського в с.Косиківці (тепер у Новоушицькому районі), де той свого часу збудував гарний палац. Олександр і його товариші по консерваторії, віолончеліст і скрипаль, грали всю ніч до самого ранку. Слухали прекрасну музику не лише гості в салоні, але й місцеві селяни, котрі зібралися на парковій галявині перед палацом.
Незабутнім був виступ Михаловського і в кам’янецькому театрі. На концерт молодого піаніста з’їхалося чимало людей із усього Поділля. У готелях і заїздах не вистачало місць. Театр був переповнений, настрій публіки - урочистий і піднесений. Після Жалобного маршу і полонезу Шопена по залу пронісся ураган оплесків, люди плакали від напливу почуттів.

ВЛАСНИМ ШЛЯХОМ - ДО ШОПЕНА

Ференц ЛістУ Лейпцигу Олександр учився в знаменитих педагогів, які підготували не один десяток відомих виконавців. І саме під час дворічного навчання в консерваторії він усвідомив власну індивідуальність, яка не піддалася впливу маститих педагогів.
1869 р. закінчив навчання і вперше публічно виступив із концертом мі-мінор Шопена. Цей виступ став провіщенням блискучого майбутнього, яке чекало на молодого артиста. Критики вже пророкували йому славу віртуоза. Потім Михаловський ще поїхав до Берліна, де вчився у знаменитого педагога Таузіга, однак далі він уже йшов власним шляхом.
Ще молодий піаніст не приїхав до Варшави, а звістки про успіхи вже випередили його. Варшавський музичний світ прийняв Михаловського з великою теплотою. Директор Музичного товариства Юзеф Венявський 1874 р. влаштував із ним спільний концерт, який був першим концертом Михаловського у Польщі. Підбадьорений теплим прийомом музикантів і публіки Олександр поставив за мету й далі розвивати свій талант, здобути славу в рідній країні.
Неймовірний ентузіазм і незламна воля в опануванні всіх труднощів фортепіанної гри мало не призвели до трагедії. Багатогодинні вправи так зашкодили рукам Олександра, що йому загрожувала втрата влади над пальцями. Він зрозумів, що техніка, якій його навчили у Берліні, негативно позначилася на руках, тож вирішив її змінити відповідно до власних можливостей. Він зміг винайти власну техніку фортепіанної гри і стати віртуозом. До того ж Михаловський мав феноменальну анатомічну будову руки.
Ще однією умовою успіхів Михаловського була його виняткова музикальна пам’ять. Він опрацював величезну кількість творів від Рамо, Куперена і Скарлатті до Баха, Бетховена, Шопена, Шумана і Ліста. Його найулюбленішим автором був Шопен.
На цей вибір дуже вплинула думка Ференца Ліста, з яким Михаловський зустрівся у Веймарі. Ця зустріч залишила незабутню пам’ять у його душі. Сталося це 1878 р. за декілька років до смерті Ліста. Почувши у виконанні Михаловського твори Шопена, Ліст обійняв його і сказав, що так грати Шопена може тільки поляк. Ліст порадив Михаловському завжди йти власним шляхом і присвятити себе праці над творами Шопена. І молодий піаніст прислухався до цих слів.

ВАРШАВА СТАЛА ДРУГИМ ДОМОМ

Безустанно працюючи над своїм мистецтвом, Михаловський займався і педагогічною працею. Із 1891 р. викладав у Варшавській музичній консерваторії, а 1918 р. перейшов до Музичного товариства.
Доля міцно пов’язала його із Варшавою. Тут він 1884 р. створив сім’ю, одружившись зі Стефанією Залевською, мав трьох синів і дочку. Був міцно прив’язаний до Варшави артистичним, педагогічним, громадським і приватним життям. Через це дуже рідко виїжджав із концертами за межі Батьківщини.
1870 і 1872 р. Михаловський концертував у Києві та рідному Кам’янці-Подільському. 1881 р. здійснив двомісячну подорож за кордон, а 1887 р. грав у Петербурзі. Його грою був захоплений знаменитий знавець музики Антон Рубінштейн.
До речі, деякі твори Шопена у виконанні Олександра Михаловського були записані тогочасними (не надто досконалими) технічними засобами, і нині вони доступні для широкого загалу в мережі Інтернет, зокрема на Utube.
Доля була прихильною до Олександра Михаловського. Його кар’єра склалася надзвичайно успішно. Він зазнав гучної слави, любові та вдячності від співвітчизників. Помер видатний музикант у Варшаві 17 жовтня 1938 р.

Галина ОСЕТРОВА, краєзнавець.
P.S. Дуже хочеться, щоб місто Кам’янець-Подільський, яке так пишається своєю історією, повернуло із забуття славні імена своїх видатних синів, зокрема й Олександра Михаловського, щоб ми могли гідно вшанувати їхню пам’ять і пишатися такими земляками.


Повернення до списку