Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ВІВТОРОК, 16 СІЧНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

24.11.2017

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

(Продовження. Початок 10 і 17 листопада) 

Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.

ДМИТРО ОРЄХОВ

Дмитро ОсвальдАрхітектор Дмитро Васильович Орєхов народився 1821 року. Виховувався в колишньому Архітекторському училищі, з якого 1843 року переведений у Будівельне училище, і того ж року закінчив курс архітекторським помічником із правом на чин XIV класу. Наступного року призначено на службу в Орловську губернську будівельну та дорожню комісію, а потім послідовно обіймав посади: 1849 року - орловського міського архітектора, 1858 року - старшого міського архітектора там же і, нарешті, молодшого архітектора Орловської губернії. 1868 року призначено губернським архітектором у Кам’янець-Подільський.
12 січня (за новим стилем - 24 січня) 1885 року освячено приміщення Маріїнської гімназії на Новому плані Кам’янця-Подільського. Головна наглядачка гімназії Ольга Петрова подарувала чудові рушники, виготовлені вихованками гімназії, преосвященному Іустину, подільському губернатору Віктору фон Валю та архітектору Дмитру Орєхову, який вів нагляд за роботами при будівництві нового приміщення гімназії.
ДМИТРО ОСВАЛЬД Інженер-архітектор Дмитро Миколайович Освальд народився в Тверській губернії 1840 року, помер 19 лютого (за новим стилем - 3 березня) 1891 року. Виховувався в Будівельному училищі у 1859-1866 роках. Випущений із чином X класу і званням архітекторського помічника.
Дмитро Миколайович почав службу при Міністерстві внутрішніх справ із прикомандируванням для занять до техніко-будівельного комітету, звідки в липні 1866 року переведений у будівельний відділ Подільського губернського правління. Незабаром зайняв тут посаду архітектора Подільської єпархії. З цього часу почалася його самостійна будівельна практика. Упродовж десятирічного перебування на цій посаді Дмитро Миколайович побудував і перебудував у краї до 250 церков, здебільшого за власними проектами. Настільки велика технічна діяльність його звернула на себе увагу, і в травні 1873 року Дмитру Миколайовичу надано звання інженера-архітектора. Особливо видатною в Подільській єпархії була капітальна перебудова православного собору в місті Кам’янці-Подільському, оскільки він загрожував руйнуванням (тут Гаврило Барановський помилився: насправді велась реконструкція кармелітського костелу на православний собор під наглядом єпархіального архітектора Дмитра Освальда).
1877 року, на кошти товариської каси, Дмитро Миколайович відправився із вченою метою за кордон. Після повернення звідти він представив докладний звіт із багатьох спеціальних питань.
Нове приміщення Маріїнської гімназіїНезабаром Дмитра Миколайовича призначено в розпорядження завідувача будівництвом церковних будівель у Привіслянському краї для керівництва місцевими техніками - виконавцями робіт. Обіймав цю посаду до початку 1884 року і встиг звести тут до сімдесяти церков.
Звідси Дмитро Миколайович повернувся до Петербурга, працював деякий час при техніко-будівельному комітеті, де брав участь у працях комісії для розробки законоположення щодо церковних будівель, а потім, призначений у лютому казанським губернським архітектором, залишився при Комітеті у справах служби Казанської губернії і займався переробкою проектного плану міста Казані. У вересні того ж року призначено на посаду губернського інженера будівельного відділення Віленського губернського правління. 1886 року знову зарахований до Міністерства і незабаром відряджений виробником робіт із будівництва будинку божевільних у селі Творках, поблизу Варшави. З надзвичайною енергією працював він над цією справою упродовж чотирьох років, блискуче довів цю зразкову будівлю до кінця, але не дожив до відкриття її: на початку 1891 року Дмитро Миколайович заразився віспою і незабаром помер на 51-му році життя.
«Перерахувати всі побудовані ним церкви немає можливості, бо навряд чи знайдеться повіт у Подільській губернії та Привіслянському краї, де б не було кількох його церковних будівель і де досі не жила б пам’ять про діяльність Дмитра Миколайовича», - завершує Гаврило Барановський короткий нарис про Дмитра Освальда.

Далі буде.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку