• ДОПОМОЖІТЬ

Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



СУБОТА, 18 СЕРПНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

16.03.2018

МОНАСТИР СВЯТОЇ ТРІЙЦІ

На високому пагорбі височіє кам’яний, мурований, аскетичний, як відгомін сивої давнини, храм. Своєрідна візитівка східного фасаду Старого міста - греко-католицька церква святої Трійці комплексу Свято-Троїцького монастиря. Вона відновлена на фундаментах давньої церкви отцями-василіанами Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні й освячена 10 липня 2010 року.

Храм Святої Трійці, 2014 рікУпродовж 1920-1930-х років у місті закривали храми, при­стосовували під різні установи, склади, промислові підприємства. Багато храмів зруйновано. Камінь використовували на новому будівництві, навіть під міську в’язницю. Не минула хвиля репресій і церкву святої Трійці.
Під час археологічних досліджень у 1990-ті роки в межах зруй­нованої церкви зафіксовано решт­ки ще давнішої церкви, які претендують на княжу добу. Проте перші згадки про церкву належать тільки до 1582 року. Впродовж XVI-XVII століття церква свя­тої Трійці була кафедральною (соборною), при ній жили намісники (офіціали) львівського православного єпископа. В часи турецького панування церква використовувалась під мечеть Мус­тафи-паші, секретаря султана.
Із 1722 року при церкві оселились отці-василіани, котрих переселив у Кам’янець із Пере­мишльської дієцезії львівський уніатський єпископ Афанасій Шептицький. 1747 року побудовано двоповерхову кам’яну споруду монастиря на місці давнішого. В 60-ті роки XVIII століття у східній частині садиби побудовано два одноповерхові флігелі. Садибу оточував кам’яний мур, частина була під садом, в’їзд здійснювався через браму. Це був головний храм греко-католиків міста у XVIII столітті.
Коли у часи Російської імперії місто стало губернським центром, монастир став православним, а церква - парафіяльною. Незважаючи на те, що 1919 року вона була внесена до переліку як одна з найзначніших пам’яток і підлягала збереженню та охороні, протягом 1932-1935 років її все-таки зруйнували.
Уже в 1990-ті роки ухвалено відновити церкву. Грунтовні археолого-архітектурні дослідження будівельної історії церкви святої Трійці проведено Кам’янець-Подільською групою Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» під керівництвом архітектора Володимира Бевза, в складі якої було подружжя архітекторів Лілії та Оле­га Свінціцьких, та Кам’янець-Подільською фундацією, очолюваною археологом Андріаном Мандзієм (університет Йорк, Торонто, Онтаріо, Канада). 2000 року інститутом «Укрзахідпроектреставрація» розроблено ескізний проект відтворення Свято-Троїцького монастиря (архітектор Во­лодимир Бевз).
МОНАСТИР СВЯТОЇ ТРІЙЦІВідновленням Свято-Троїцького монастиря займаються отці-василіани Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні. Основоположником Чину вважається святий Василій Великий (329-379), один із найвизначніших отців Східної Церкви. По сьогодні його Правила є основою Статуту Чину. До найвідоміших реформаторів василіанського життя належить святий Йосафат Кунцевич (1580-1623). Його вважають справжнім засновником ни­нішнього Василіанського Чину. Тому офіційним, хоча менш відомим, є Василіанський Чин святого Йосафата.
Основні напрямки діяльнос­ті - місійна, реколекційна, наукова та видавнича, душпастерство та праця з молоддю.
Герб Чину складається з вогняного стовпа, обрамленого дугою, що символізує полум’я любові, як постійний дороговказ у служінні Богові та ближнім. Вогняний стовп - символ святого Василія Великого. Над вогняним стов­пом зображено Сонце - символ Спасителя. У сонці зображено монограму Ісуса Христа, над якою є хрест. Герб обрамляють дві гілки, дубова і лаврова. Дубова символізує постійність і міць у духовному рості, а лаврова - вічну нагороду для переможців. Отці-василіани повернулися в місто в 1990-ті роки. Першим настоятелем був Василь Дмитрович Кулинич, на сьогодні настоятелем монастиря є отець Макарій Солюк.
На комплексі виконано великий обсяг робіт із відтворення церкви святої Трійці. Основні та завершальні зовнішні роботи і оздоблення внутрішніх інтер’єрів виконано, коли настоятелем був Йосип Будай. Роботи здійснено за сприяння міської ради та підтримки заступника місь­кого голови Сергія Бабія. Оздоб­лення внутрішніх інтер’єрів упро­довж 2009-2010 років здійснювала група художників, до якої входять Павло Український, Тарас Гатало, Іван Гатало, Богдан Корчев, Ігор Крутяк, Василь Матві­єшин із Тернополя. Автор ескізного проекту - відомий художник із розпису сакральних споруд Юрій Герега. Здійснено канонічний розпис акриловими фарбами по сухому тиньку (орнаменти). Ікони виконано в техніці вос­ково-яєчної темпери також по сухому тиньку.
Органічно вписується в інтер’єр дерев’яний іконостас, виконаний із дуба місцевими майстрами-різьбярами. Вітражем займалася художник-вітражист Ірина Кляпетура.
При церкві створено високопрофесійний чоловічий хор, який діє із часу відкриття церкви 2010 року, його керівник - регент Марія Кузів.
2016 року розпочато роботи з відновлення флігелів, що на вулиці Зарванській, 10.
У комплексі збереглися келії Свято-Троїцького монастиря, пам’ятки архітектури національного значення XVII століття. Вони перебувають на балансі Ка­м’янець-Подільського коледжу Подільського державного аг­рарно-технічного університету, використовуються під житло. Релігійна громада неодноразово виходила з проханням повернути у власність будівлю з подальшим пристосуванням приміщень для потреб монастиря. Основна проблема виникла при розв’язанні цього питання, ос­кільки приміщення келій використовуються під житло. Ще в 1990-ті роки ухвалою міськвиконкому заборонено прописку в цій будівлі.
Сумно дивитися на будівлю, яку руйнує невблаганний час: фасади обшарпано, дах пошкоджено, в окремих приміщеннях небезпечно жити, немає водовідведення, мощення внутрішнього двору зруйновано, огорожа в незадовільному стані. При вході на територію вражають занедбані господарські споруди, які постійно розростаються. На внутрішньому дворі, де колись був монастирський сад, густо поросла самостійна рослинність. У центрі міста, де проходять тисячі туристів, гостей міста, час ніби зупинився.
Поряд швидкими темпами відроджується Старе місто. Віримо й надіємося, що будівля монастиря теж відродиться, знову радуватиме очі сад у центрі Старого міста.

Галина НОВІКОВА, провідний інженер відділу 
реставрації та реабілітації пам’яток архітектури НІАЗу «Кам’янець».


Повернення до списку