• ДОПОМОЖІТЬ

Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



П'ЯТНИЦЯ, 17 СЕРПНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

01.06.2018

ЛИЦАР СКРИПКИ ЗДЕНЕК КОМІНЕК

У 1963/64 навчальному році, коли я вчився в четвертому класі початкової школи №11 на Підзамчі, музику та співи в мене викладав Володимир Комінек. Якщо традиційно такі педагоги грали на баяні, то інструментом Володимира Зденековича була скрипка. Затамувавши подих, ми слухали його розповідь про історію пісні «Орлятко» (тоді ще вірилося, що «у влади орлиної орляток мільйони»). Мешкав Володимир Комінек навпроти школи, будинок якої не зберігся (нині на місці школи розташоване західне крило готельного комплексу «Ксенія»), на розі Жванецьких шосе та провулка. Його батьком був чеський скрипаль, педагог і диригент Зденек Комінек (1882-1950), який від 1911 року мешкав і працював у Кам’янціПодільському. Саме про Зденека Рудольфовича буде наша розповідь.

ЛІТЕРАТУРА ПРО КОМІНЕКА

ЛИЦАР СКРИПКИ ЗДЕНЕК КОМІНЕКПро Зденека Комінека є низка статей у місцевій пресі. Це передусім стаття «Лицар скрипки» тодішнього викладача Ка­м’янець-Подільського педагогічного інс­титуту Анатолія Житкевича, опублікована в «Прапорі Жовтня» 13 травня 1972 року. Далі 8 червня 1996 року відгукнувся про скрипаля в «Кам’янець-Подільському віснику» статтею на цілу сторінку «Великий маестро» голова правління Кам’янець-Подільського клубу колекціонерів Станіслав Щепанський. 1 травня 2003 року в «Подолянині» з’явилася стаття нинішнього професора Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Майї Печенюк «Два скрипалі, що з Кам’янцем зріднились», присвячена Тадеєві Ганицькому та Зденекові Комінеку. Крім того, Майя Антонівна розмістила біографічні дані про Зденека Рудольфовича у виданій 2003 року в Хмельницькому власній праці «Музиканти Кам’янеччини» та в чотирнадцятому томі «Енциклопедії сучасної України», що побачив світ 2014 року.
Портрет Зденека Комінека «Скрипаль» намалював 1974 року місцевий художник В’ячеслав Донець. Твір зберігається у фондах Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника.
Низку статей про Зденека Рудольфовича подала старший викладач нашого національного університету Марія Кузів. Це «Чеські музиканти в музичній культу­-рі Поділля на початку ХХ століття», «Характерні риси виконавського мистецтва чесь­кого музиканта Зденека Комінека та його роль у культурному житті Поділля», «Постать Зденека Комінека в історії народної консерваторії у Кам’янці-Подільському», «Зденек Комінек в історії Кам’янеччини», «Кам’янецький період життя і творчості Зденека Комінека».

ПРАЗЬКИЙ ПЕРІОД

Зденек Комінек у Празі, 1900 рікЗденек Комінек народився 8 червня 1882 року в Празі. Його батько Рудольф був керівником чавуноливарного заводу. Після закінчення чотирьох класів гімназії Зденек вступив до Празької консерваторії. Навчався він у класі скрипки, його наставником був професор Отакар Шевчик (1852-1934), визнаний чеський скрипаль, композитор і музичний педагог.
1900 року Комінек перевівся в щойно відкриту Чесько-слов’янську академію музики та співу. Її він закінчив 1902 року, здобув фах концертмейстера оркестру та диригента. 1900 року, ще під час навчання, Зденека Комінека призначили асистентом професора скрипкового класу при цій академії. Там він пропрацював до 1902 року. Водночас Комінек був капельмейстером оркестру балету Празького земського театру. В 1905-1909 роках він викладав скрипку в рідній академії, зарекомендував себе чудовим педагогом і талановитим диригентом.
У Празі він одружився з Анною Іванівною Сегановою, донькою окружного судді. Та була доброю, освіченою, інтелігентною жін­кою. У подружжя було двоє синів: 1910 року народився Зденек, а 1912 року - Володимир. Старший з’явився на світ у Празі, а молодший - у Кам’янці-Подільському.

У КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Зденек Комінек із дружиною. Стоїть, тримаючись за руку мами, син Зденек, сидить на руках няні син Володимир1911 року Зденек Комінек приїхав у Кам’янець-Подільський. Він влаштувався вільнонайманим на посаду військового капельмейстера 47-го піхотного Україн­ського полку.
Із вересня 1912 року Зденек Рудоль­фович викладав музику в Кам’янець- Подільській чоловічій гімназії та комерційному училищі Мазінга. Він поєдну­вав викладання з керуванням духовими оркестрами у цих навчальних закладах.
1913 року Зденека Комінека запро­сив директор приватної музичної школи професор Тадей Ганицький викладати скрипку в його закладі, заснованому ще 1903 року.
4 березня 1918 року Комінек звільнився з військової служби. Прикметна фотографія, як 1916 року російський імператор Микола II від’їжджає від Маріїнської жіночої гімназії (нині загальноосвітня школа №8), де розміщувався воєнний шпиталь, а серед його супроводу бачимо Зденека Комінека.
У 1917-1935 роках Зденек Рудольфович працював концертмейстером перших скрипок Кам’янець-Подільського державного драматичного театру. Оркестр театру обслуговував не тільки місцеву трупу, але і більшість театрів, які гастролювали. Останні роки він працював на посаді капельмейстера театру.
13 червня 1920 року газета «Подільський край» писала про гру Зденека Комінека: «Колосальна техніка пальців і смичка, повний і густий тон, стокатна легкість, акорди виявляють незвичайну школу… Гра Зденека Комінека своєю тонкістю і худож­ністю безумовно ставить його в чергу першорозрядних артистів скрипки… Тільки жаль, що тепер не так часто виступає перед публікою».
Від 1 лютого 1927 року до 18 червня 1931 року Зденек Комінек працював
учителем співів у трудовій школі №6 Кам’янця-Подільського. Як свідчить розпорядження відділу народної освіти від 29 грудня 1920 року, трудова школа №6 була утворена об’єднанням цілої низки шкіл: дівочої вищої початкової, хлоп’ячої вищої початкової, Гринченківської, Пушкінської та Гоголівської. Де вона містилася, потрібно ще встановлювати.
Від’їзд Миколи II. Імператор сидить поруч із водієм, а найближчий до нього праворуч офіцер, що віддає честь, - Зденек КомінекВід 15 грудня 1928 року до 11 січня 1930 року Зденек Рудольфович викладав у музичній профшколі, а в 1930-1931 роках він був завідувачем цього закладу. 1931 року школу перейменували на технікум, а його директором призначили Комінека. Цього ж року він за власним бажанням покинув директорування, але залишався викладачем скрипки та духових інструментів до 1935 року, коли технікум закрили.
У 1931-1932 роках Комінек працював скрипалем у радіогазеті «Червоний кордон». Очевидно, він відповідав за му­зичне оформлення передач і зі своїми обов’язками справлявся добре.
Від 1 вересня 1932 року до 4 червня 1937 року Зденек Рудольфович поєднував викладання з роботою капельмейстера духового оркестру Кам’янець-Подільського Червонопрапорного прикордон­ного загону.
До війни, у 1935-1941 роках, та після вій­ни, у 1944-1950 роках, Комінек працював диригентом камерного оркестру в кі­но­театрі імені Войкова (тепер районний центр культури і мистецтв «Розмай»).
Третього липня 1941 року під час авіаційного обстрілу німцями Кам’янця-Подільського при виході з парку на вулицю Пушкінську Комінека було важко поранено. У 1941-1945 роках він працював концертмейстером місцевого театру і викладав скрипку у музичній школі. Станіслав Щепанський пише: «Розповідають, що йому вдавалося переховувати навіть євреївмузикантів від розстрілу німцями, хоча сам хворів і вісім поранень, які він отримав, відчував постійно».
З квітня 1944 року, після визволення Кам’янця-Подільського від нацистів, до березня 1945 року Зденек Комінек був диригентом театру імені Тараса Шевченка.
Помер Зденек Рудольфович 11 листопада 1950 року. Його поховали на Польськофільварецькому кладовищі міста. Трохи раніше померла його дружина.
Старший син Зденек працював на пошті, для себе грав на віолончелі. Молодший Володимир пішов шляхом батька й теж обрав скрипку. У Володимира Зденековича було п’ятеро дітей - три донь­ки та два сини (шоста дитина померла
невдовзі після народження). Помер він 19 липня 1966 року, не доживши шість років до пенсії. Незабаром відійшов у вічність і його старший брат Зденек. Із дітей Володимира Комінека нині жива тільки наймолодша - Маргарита Володимирівна. Мешкає вона із чоловіком Анатолієм Григоровичем на обійсті батька - на розі Жванецьких шосе та провулка.

УЧНІ КОМІНЕКА

Зденек Комінек у Кам’янці-Подільському.Серед учнів Зденека Рудольфовича був Олександр Якович Вайсфельд (1919-2000). Він працював виконувачем обо­в’язків доцента Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка, викладав у Львівській середній спеціальній музичній школі-інтернаті імені Соломії Крушельницької, тридцять років керував ансамб­лем скрипалів, створеним професором Павлом Макаренком.
Учнем Зденека Комінека був і Аркадій Костянтинович Гурфінкель (народив­ся у Кам’янці-Подільському приблизно 1898 року, дата смерті невідома). Путівку в артистичний світ дала йому музична школа Тадея Ганицького у Кам’янці-Подільському. Далі він успішно закінчив Московську консерваторію у скрипаля та професора Абрама Ямпольського. Аркадій Костянтинович багато років гастролював у складі симфонічного оркестру Великого театру СРСР, був концертмейстером групи перших скрипок.
Анатолій Житкевич зауважив про Зденека Комінека: «Його за віртуозну техніку та високий художній рівень виконання музичних творів кам’янчани називали лицарем скрипки».


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку