Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 21 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

24.09.2010

«ПОДОЛЯНИНУ» - 100 РОКІВ

Сто років тому в губернському Кам’янці-Подільському з’явилася нова газета з добре знайомою нинішнім кам’янчанам назвою - «Подолянин». Позиціонувала вона себе як щоденна політична, громадська та сільськогосподарська газета. Протрималося видання на плаву майже сім років (від вересня 1910 до липня 1917 року). За цей час побачило світ 1863 номери часопису. Сучасний «Подолянин», крім назви, не має нічого спільного з тим «Подолянином». Але доля нашого тезка нас, звісно, завжди цікавила.

Подолянин1910 р. в Кам’янці-Подільському виходили дві газети з давніми традиціями. Передусім, це піонер подільської преси - «Подольские губернские ведомости», перше число яких побачило світ 3(15) січня 1838 р. По-друге, це газета «Подолия», яка вела свій відлік від «Подольских епархиальных ведомостей», започаткованих у січні 1862 р. Через 44 роки, в січні 1906 р., єпархіальний часопис розділився на два видання - журнал «Православная Подолия» та газету «Подолия».

Обидві газети були офіційними виданнями: одна - Подільського губернського правління, друга - Подільської православної єпархії. Звісно, ці часописи не замикалися на суто офіціозі, але, цілком очевидно, змушені були тримати себе «в певних рамках». Кам’янець гостро потребував набагато розкутішого видання. Ось таку роль (правда, з певними обмеженнями) і взяв на себе дореволюційний «Подолянин». Тут напрошується певна аналогія із «Подолянином» сучасним. Він створювався в грудні 1992 р., коли в місті видавалися всього дві газети: міською владою - «Кам’янець-Подільський вісник», а районною - «Край Кам’янецький». І тоді приватний «Подолянин» узяв на себе висвітлення тих проблем і тем, якими в силу офіційного статусу змушені були нехтувати провладні видання.

Отже, 4(17) вересня 1910 р. подільський губернатор видав свідоцтво раді Подільського союзу російських націоналістів на видання в Кам’янці-Подільському щоденної газети «Подолянин» під редакцією дворянина Б.В.ПЛЕСЬКОГО. Перший номер побачив світ через десять днів - 14(27) вересня. До кінця року вийшло ще 87 номерів газети. На жаль, жоден із цих 88 номерів не зберігся в Кам’янці-Подільському. У відділі рідкісної книги, що діє при бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана ОГІЄНКА, зберігається всього 14 номерів «Подолянина»: за 25 і 27 січня 1911 р., 28 червня 1913 р., 13 жовтня, 11 і 13 грудня 1914 р., 13, 15, 16 і 17 квітня 1915 р., 3 квітня 1916 р., 22 і 31 січня, 11 травня 1917 р.

Декілька слів про видавця «Подолянина». Подільський союз російських націоналістів було засновано 1909 р. Його членами стали близько 250 чоловік. Про суть цієї організації можна судити з реклами передплати «Подолянина» на 1911 р., розміщеній у «Пам’ятній книжці Подільської губернії на 1911 рік». Там «Подолянин» трактується як орган російської національної думки в Подільському краї, а метою видання означено: «у міру сили та розуміння сприяти оновленню життя російського народу в дусі православному, національному та монархічному».

Подолянин

Процитуємо ще декілька фрагментів рекламного оголошення. Газета гарантувала читачам «широку обізнаність, неупереджене та всебічне висвітлення явищ державного та суспільного життя». Тому власні кореспонденти газети працювали «в Петербурзі, Москві, Києві та у всіх повітових містах і найжвавіших містечках і селах Подільської губернії». Мав привабити читачів і «великий довідковий відділ (ціни на хліб, біржа, резолюції окружного суду з цивільних справ, розшуки обвинувачених та інше)».

Вартість передплати з пересилкою становила 50 коп. на місяць, відповідно, 6 руб. на рік. Редакція та контора «Подолянина» розміщувалися на розі Бульварної та Олександрівської вулиць в будинку міської управи. Нині в цьому будинку на розі вулиць Шевченка та Соборної розмістився коледж будівництва, архітектури та дизайну (донедавна відомий як будівельний технікум).

Попри чітке ідеологічне спрямування, «Подолянин» досі залишається цінним джерелом інформації про події минулого. Так, Інститут історії України НАН України використав дані «Подолянина» при укладанні довідкового видання «Україна. Хроніка XX століття». Наведемо декілька цікавих і важливих фактів, які це видання почерпнуло з «Подолянина». 16(29) січня 1914 р. розпочалося регулярне - двічі на добу - автобусне сполучення за маршрутом Кам’янець-Подільський - Проскурів. Через чотири дні кам’янецькі візники, зазнаючи збитків через несподівану конкуренцію, змушені були знизити таксу за проїзд за цим маршрутом до 2 руб. 50 коп. за місце. До речі, це вартість передплати тодішнього «Подолянина» на 5 місяців.

Ще одне повідомлення з 1914 р.: 2(15) березня в Кам’янці-Подільському з нового залізничного вокзалу вперше розпочався рух товарно-пасажирських потягів.

Редакторами «Подолянина» були Б.В.ПЛЕСЬКИЙ; з № 42 - Н.І.ВАСИЛЬЄВ; з №153 - А.Л.ЛОГОФЕТ; з №198 - знову Н.І.ВАСИЛЬЄВ; з №529 - С.С.КОНОНЕНКО; з № 662 - утретє Н.І.ВАСИЛЬЄВ; з №689 - О.П.ЛІПРАНДІ; з №944 - пані Л.К.НАТАЛЮК.

1913 р. як додаток до «Подолянина» видавався «Земський вісник», редактором якого був ЛІПРАНДІ. Побачило світ три номери: перший - 25 липня, останній - 15 листопада. У 1914-1916 рр. нерегулярно, починаючи з 1 вересня 1914 р., під грифом «Подолянина» виходили ранкові та вечірні телеграми. Один із таких випусків екстрених телеграм (за 11 травня 1915 р.) можна побачити у вже згаданому відділі рідкісної книги.

Один із номерів «Подолянина» (№ 892, кінець жовтня 1913 р.) з матеріалом про ознаки єврейського ритуального вбивства було конфісковано, а проти його редактора ЛІПРАНДІ порушено справу за звинуваченням «у поширенні ним завідомо неправдивої чутки, що збуджує тривогу».

Останній номер «Подолянина» (за даними бібліографічного покажчика «Періодична преса Росії 1917 р.») побачив світ 29 червня (12 липня за новим стилем) 1917 р.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку