ПРОТИМІННУ ДІЯЛЬНІСТЬ ОБГОВОРИЛИ В ЖЕНЕВІ
Лише за рік із хвостиком, відколи в Україні триває АТО, сапери Центру розмінування виявили та знешкодили тонни вибухонебезпечних предметів і сотні саморобних вибухових пристроїв. І навіть після завершення неоголошеної війни землі Донбасу, нашпиговані по самі вінця різними вибухівками, не на один рік додадуть роботи інженерам.
Тож питання запровадження протимінної діяльності (далі – ПМД) окремим видом на законодавчому рівні, яке на верхах мусолять уже не один рік, і яке наразі – лише на папері, нарешті отримало право на життя. Адже аналіз чинної системи ПМД свідчить про те, що, незважаючи на успішні кроки окремих органів державного управління в сфері діяльності, пов’язаної з розмінуванням, спостерігається повна відсутність координації їхніх дій і обміну інформацією та загального бачення стратегії побудови політики держави в сфері ПМД. А пояснюється це відсутністю національного та оперативного органів, які змогли б об’єднати всіх учасників процесу та стати основою у формуванні національної стратегії подолання проблем, пов’язаних зі знешкодженням вибухонебезпечних предметів. Як його створити в Україні, обговорювали на експертній конференції «Виклики безпеці: гуманітарне розмінування та вибухонебезпечні залишки війни в Україні», що відбулася наприкінці квітня у Женеві. Швейцарія, яка власне і зініціювала цю зустріч, запросила представників із Міноборони, Генштабу, РНБО, МЗС, МВС, ДСНС, Мінінфраструктури, ОБСЄ в Україні, народних депутатів. На конференції були присутні президент Женевського міжнародного центру гуманітарного розмінування доктор Барбара Херинг, директор Женевського центру демократичного контролю над Збройними силами посол Теодор Вінклер, координатор проектів ОБСЄ в Україні посол Вайдотас Верба. Приємно, що на такому поважному зібранні презентував Кам’янець-Подільський центр розмінування його очільник Володимир РОДІКОВ. 10-хвилинний ролик, брошури та буклети детально ознайомили іноземних колег із діяльністю нашого центру і справили на них позитивне враження.
– Швейцарія та Хорватія, які свого часу зіткнулися з проблемою очищення території від вибухонебезпечних предметів, ділилися з нами досвідом, – розповідає полковник. – Вони детально розповіли, як створювали ПМД на законодавчому рівні, з якими проблемами стикалися, як відпрацьовували міжнародні стандарти гуманітарного розмінування. В цих країнах ПМД визнана окремим видом діяльності і фінансується окремою строкою з бюджету держави.
До речі, Женевський центр – найпотужніший, розроблені ним рекомендації в сфері гуманітарного розмінування переводяться різними мовами. Зокрема, і наш Центр розмінування керується ними вже 14 років.
Упродовж трьох днів роботи українці не лише звітували та набиралися досвіду, а, розділившись на дві підгрупи, обмірковували, як в Україні створити орган, який би займався виключно протимінною діяльністю. В результаті палких дискусій вони напрацювали пропозиції, які лягли на стіл іноземним експертам, а також Президенту України, уряду та РНБО.
