Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 23 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

07.05.2010

ЛИСТИ З 1941-го

ЛистВ одному з попередніх чисел газети ми писали, що нещодавно в меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» (м.Київ) надійшла поштова кореспонденція, яка складається переважно з приватних листів (близько 500 екземплярів). Її було вивезено нацистами в липні 1941 р. з окупованого Кам’янця-Подільського.
Декілька місяців тому музеї Відня (Австрія) передали ці листи українській стороні. До цього часу залишаються вони нерозкритими, непрочитаними та незатребуваними. Науковцями було розпочато безпрецедентну акцію із дослідження цієї колекції під назвою «Пошук», яка має на меті віднайти тих, кому й належить їх відкрити та прочитати.
Дуже прикро, коли листи не доходять до свого адресата. Набагато прикріше, коли це трапляється під час війни, коли цей лист означає дуже багато, якщо не все: «Я живий!».
Цим декільком сотням листів так і не вдалося сповістити найважливіше. Проте нині вони мають шанс усе ж таки потрапити до тих, кому були адресовані. Так би мовити, відновити хоч невеличку, зате історичну справедливість.
Від нашої публікації, де було зазначено прізвища тих, кому було адресовано ці листи, минуло декілька тижнів, і вже сьогодні ми маємо досить втішні результати. У нашому районі на акцію «Пошук» відгукнулося понад десять родин, яким, можливо, були надіслані ці листи.
Швидше за все, власника знайшов лист, адресований Марії СТЕПАНОВIЙ із с.Ходорівці.  Нині в цьому селі проживає її донька Любов Григорівна. До нас же в редакцію завітала її дочка - онучка адресатки Валентина БОНДАР. Валентина Леонідівна розповіла, що спочатку вони про цей лист почули по радіо, а потім прочитали в нашій газеті.
«У Ходорівцях лише ми СТЕПАНОВI. Тому гадаємо, що цей лист міг бути адресований нам. Напевне, він від брата моєї бабусі. Коли розпочалася війна, він служив в армії, був на перепідготовці в Шепетівці. Саме звідти надійшов від нього єдиний та останній лист під час війни. За весь час більше жодного повідомлення від нього так і не надходило. Повернувся додому аж 1947 року.
Також мама розповідає, що, коли той прийшов і попросився переночувати, його не впізнали та не хотіли брати, оскільки родина була велика і в будинку не було місця. Лише після того, як він показав документи, радості не було меж. Він був двічі нагороджений орденами Слави, багатьма іншими нагородами...
...Коли мама почула про те, що є лист, заплакала», - зазначила Валентина Леонідівна.
Не менш радісно звістку про лист, який був адресований Юзі КОВТУНЯК із с.Дерев’яне,
сприйняла її дочка Ольга. Ольга Олексіївна нині проживає в місті та розповіла нам, що про цей лист теж довідалася з публікації в газеті.
«Гадаю, що цей лист міг бути від батька, який пішов на війну 1941 року. Будучи артилеристом, воював у складі I Українського фронту. Багато разів був поранений. Коли він повернувся, найбільше розповідав про славнозвісні «катюші», які й справді значно допомогли здобути Велику Перемогу», - відзначила Ольга Олексіївна.
Також Ольга КОВТУНЯК припустила, що цей лист міг бути надісланий від рідного брата її батька.
«Це вісточка з минулого. Хочеться заглянути всередину, подивитися, що там написано. Це так зворушливо», - додала наша співрозмовниця.
Менш щедрим на емоції був Мілентій КРИНИЦЬКИЙ - син Броніслави КРИНИЦЬКОЇ, яка, швидше за все, теж не отримала листа у далекому 1941-му. Мілентій Семенович нам сказав, що, ймовірно, цей лист написав батько.
«Будував дзоти, укріплюючи західний кордон. Потім його за-брали на фронт. З того часу - жодної звісточки від нього ми так і не отримали. Прийшло лише повідомлення: «Пропав безвісти». Мама чекала на батька все своє життя. Вірила, що він повернеться. Але так і не судилося...»
Припускає Мілентій Семенович і те, що, можливо, цей лист надіслав рідний брат матері, якого 1938 р. було репресовано.
Здогади, від кого та за яких обставин могли бути написані ці листи, вчергове засвідчують, в яких страшних, нелюдських лихоліттях доводилося жити, рости, народжувати, ростити дітей і боронити рідну землю нашим дідусям, бабусям, батькам, родичам і знайомим...
Ми ще раз надаємо список адресатів листів, які були вивезені 1941 р. з нашого міста. смт Стара Ушиця: Дуня Олексіївна БЛАЖЕЙ, Маруся Сергіївна ФАРТУШНЯК, Марія ДОВГОПОЛА, Iван САНДУСЬКИЙ; с.Нефедівці: Ф.В.ВАСИЛИНЧУК; с.Смотрич: С.В.КАРАБЧЕВ, А.М.БАЧИНСЬКИЙ, П.Я.КАЦМАН; с.Колибаївка: Петро Ф. КУХАЛЬСЬКИЙ; с.Жванець: Арон БАБИЧ; с.Дерев’яне: Юзя Степанівна КОВТУНЯК, Марія Сидорівна ЛIВIЦЬКА; с.Баговиця: Надія Олександрівна ТВЕРДОХЛIБ, Марія Єфремівна КОТИК; с.Яруга: Маруся Степанівна ДРОГОМИРЕЦЬКА; с.Вербка: Фросина Гаврилівна КАЛИНЮК; с.Теклівка: Павліна Федорівна ЛОПУШАНСЬКА; с.Вільховець: Лідія ПУХАЛЬСЬКА; с.Жванець: Ріва ВАСТЕМАН; с.Ходорівці: Марія Т. СТЕПАНОВА; с.Нагоряни: Тетяна Матвіївна ГЛЬОС; с.Велика Слобідка: Марія Iванівна ТИХОХОД, Ніна Iванівна БУКАТКО; с.Абрикосівка: Тетяна М. ДУНСЬКА; с.Зіньківці: Зінаїда Д. ШЛАПАК; с.Голосків: Єфросинія Петрівна СУШАРНИК; с.Смотрич: Броня Михайлівна КРИНИЦЬКА; с.Шутнівці: Марія Iванівна СМУЛЬСЬКА; с.Тернавка: Iван Васильович ШЕВЧУК; с.Ластівці: Надія Йосипівна ГАЙДАМАЩУК; с.Гуменці: Люба Макарівна ЮРЧУК.
Прохання всіх, хто може допомогти у встановленні місцезнаходження осіб, яким були адресовані ці листи, звернутися за адресою: вул.Троїцька, 4.
Телефони для довідок: 9-11-67, 063-860-0540.

Автор: 

Повернення до списку