Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 21 ЧЕРВНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

УЧЕНИЙ ІЗ ГРИНЧУКА 24.11.2017
УЧЕНИЙ ІЗ ГРИНЧУКА
Про уродженця Гринчука, випускника Чернівецького університету, доктора технічних наук Івана Леонтійовича Григоришина немає відомостей ні в книжці Павла Гладченка «Кам’янеччина: села і люди» (Кам’янець-Подільський, 2016), ні у відповідному томі «Енциклопедії сучасної України», хоч те й інше видання вміщують матеріали про всіх докторів наук. Зате довідка про вченого є у п’ятому томі 18-томної «Білоруської енциклопедії», що видавалася білоруською мовою у 1996-2004 роках.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 24.11.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Знайомимо і далі читачів із подільськими архітекторами, користуючись книжкою Гаврила Барановського «Ювілейний збірник відомостей про діяльність колишніх вихованців Інституту цивільних інженерів (Будівельного училища), 1842-1892», виданої 1892 року в Санкт-Петербурзі.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 17.11.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Російський імператор Микола I 17 грудня 1842 року заснував у Санкт-Петербурзі Будівельне училище, в яке злились два спеціальні училища - архітектурне і цивільних інженерів. Із 1882 року навчальний заклад іменувався як Інститут цивільних інженерів, а нині це - Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет. Випускник вишу Гаврило Барановський до 50-річчя указу Миколи I уклав ювілейний збірник, в якому вміщено біографії та портрети, наскільки то було доступно автору, випускників навчального закладу. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 10.11.2017
ПОДІЛЬСЬКІ АРХІТЕКТОРИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Не секрет, що в часи Російської імперії (з 1793-го до 1917-го, тобто за 124 роки) Кам’янець-Подільський змінив своє обличчя. По-перше, введено в дію Новопланівський міст, внаслідок чого виник великий масив міста, який так і назвали - Новим планом. По-друге, і Старе місто не стояло на місці: з’явилася низка споруд, яких раніше не було. Кам’янець-Подільський був центром Подільської губернії, тож за обличчя міста, як і губернії загалом, відповідав губернський архітектор. Прослідкуємо, хто ж були ці особи.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ШКОЛА ІМЕНІ КОСТЮКА НА ВУЛИЦІ ІМЕНІ КОСТЮКА 03.11.2017
ШКОЛА ІМЕНІ КОСТЮКА НА ВУЛИЦІ ІМЕНІ КОСТЮКА
«Село Боришківці, в семи кілометрах від Кам’янця-Подільського, це та точка на земній кулі, де 1902 року 12 жовтня за старим, а 25 жовтня за новим календарем я вперше побачив світ». Так у книжці спогадів «Зустрічі і прощання» починає розповідь про себе український літературознавець, критик, публіцист і суспільно-громадський діяч Григорій Костюк.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВАРТО ПОВЧИТИСЯ В ОРИНИНА 27.10.2017
ВАРТО ПОВЧИТИСЯ В ОРИНИНА
У 1923-1959 роках Оринин був районним центром. Сьогодні село є центром сільської ради, куди, крім Оринина, входять ще два села - Ріпинці та Теклівка. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

МАВРИЦІЙ ГОСЛАВСЬКИЙ І РОКСОЛАНА 27.10.2017
МАВРИЦІЙ ГОСЛАВСЬКИЙ І РОКСОЛАНА
Як відомо, 1793 року Поділля увійшло до складу Російської імперії. У 1820-1830 роках серед прогресивної частини польської інтелігенції - письменників, поетів, публіцистів, етнографів - сформувалася «українська школа» в польській літературі. Вони прихильно ставилися до українського народу, його культури, славного минулого. Для них Україна стала рідною домівкою. До яскравих представників «української школи» в польській літературі належить Маврицій Гославський (1802-1834) - польський поет, фольклорист, революціонер.

«КЛИЧЕ РІДНЕ ГНІЗДО - КАМ’ЯНЕЦЬ» 20.10.2017
«КЛИЧЕ РІДНЕ ГНІЗДО - КАМ’ЯНЕЦЬ»
Подільський письменник Микола Мачківський 2005 року видав 448-сторінковий роман-життєпис «До вежі черленої», присвячений українській письменниці (поетесі, прозаїку, перекладачу) Наталі Кащук. Наталя Омелянівна народилася 25 жовтня 1937 року, тож їй виповнюється 80 років. На жаль, 2 липня 1991 року вона відійшла у вічність, не доживши півтора місяця до незалежності України.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КОНТРРОЗВІДКА Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 13.10.2017
КОНТРРОЗВІДКА Богдана ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Пропонуємо уривок із книжки доктора історичних наук Валерія Степанкова «Розвідка і контррозвідка Богдана Великого (1648-1657 рр.)». Третє видання, перероблене та розширене, побачило світ 2008 року в Кам’янці-Подільському.

КАМ’ЯНЕЦЬ Сергія СВІТОСЛАВСЬКОГО 06.10.2017
КАМ’ЯНЕЦЬ Сергія СВІТОСЛАВСЬКОГО
Знаменитий український співак, народний артист СРСР Дмитро Гнатюк 1984 року передав Державному музеєві українського образотворчого мистецтва (нині - Національний художній музей України) дві картини українського живописця Сергія Світославського, на яких зображено дореволюційний Кам’янець-Подільський 1900-х років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ОЦИФРУВАННЯ АРХІВІВ 29.09.2017
ОЦИФРУВАННЯ АРХІВІВ
22 вересня у Кам’янці-Подільському відбувся дискусійний клуб «Оцифрування архівних фондів: проблеми і перспективи» в рамках Всеукраїнського форуму «Літсторія». Були присутні генеалоги, історики, науковці, письменники та митці, всі ті, хто є користувачами у читальних залах.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ЗЛИЙ ГЕНІЙ» Олександра КОШИЦЯ 29.09.2017
«ЗЛИЙ ГЕНІЙ» Олександра КОШИЦЯ
Виповнюється 130 років від дня народження Олекси Приходька (1887-1977) - українського диригента та педагога. Коротенькі статті про нього є в шостому томі діаспорної «Енциклопедії українознавства» та у вітчизняному біографічному довіднику «Мистецтво України».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ПОГАШЕННЯ КОНВЕРТА 22.09.2017
ПОГАШЕННЯ КОНВЕРТА
З нагоди відзначення 230-ї річниці від дня народження Устима Кармалюка, яке минуло ще 10 березня, через півроку - 15 вересня - в приміщенні зали Магдебурзького права Кам’янець-Подільської Ратуші провели урочисте погашення спеціальним поштовим штемпелем маркового художнього конверта.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ, АБО ПРОВОКАЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА 22.09.2017
СИНЬО-ЖОВТИЙ ЧИ ЖОВТО-СИНІЙ, АБО ПРОВОКАЦІЇ ЩОДО УКРАЇНСЬКОГО ПРАПОРА
Нещодавно Кам’янець-Подільським державним історичним музеєм-заповідником було придбано декілька фотографій із Австрійського державного архіву (Відень). На одному із фото зображено шикування австро-угорської кавалерії у Кам’янці-Подільському навесні 1918 року. 

ТЕРЕНТІЙ  ТРОХИМОВИЧ  ТАРАДАЙКА 08.09.2017
ТЕРЕНТІЙ ТРОХИМОВИЧ ТАРАДАЙКА
Поет і гуморист Степан Риндик (1887-1972), 130-річчя якого відзначаємо 13 вересня, народився в Дунаївцях, гімназію закінчив у Кам’янці, політехнічний інститут
у Києві. Після поразки української революції мешкав за кордоном, зокрема у США.
Оповідання «Терентій Трохимович Тарадайка» видано 1943 р. в Празі. Пропонуємо фрагмент цього оповідання, правопис збережено. Хоч місто і не названо, але, з повною ймовірністю, це Кам’янець.

ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР 01.09.2017
ПРОФЕСОР ХВЕДОРІВ - ПРОРЕКТОР І РЕКТОР
У часи Української революції його величали Хведорів, а в радянські часи - Федоров. Він був проректором Кам’янець-Подільського державного українського університету, а в часи більшовицької навали виконував обов’язки ректора - самого Івана Огієнка. В радянський час Михайло Михайлович викладав до 1923 року у двох кам’янець-подільських вишах: інституті народної освіти та сільськогосподарському інституті, на які розділився університет, став дійсним членом Академії наук Української РСР. У вересні виповнюється 150 років від дня народження видатного вченого.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ 25.08.2017
НЕВІДСТУПНЕ МИНУЛЕ
У серії «Видатні особистості України» 20 грудня 2005 року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету номіналом дві гривні «Всеволод Голубович». Її присвячено 120-річчю від дня народження українського політичного та державного діяча. Для нас же цікаво, що Всеволод Олександрович у Кам’янці-Подільському закінчив Подільську духовну семінарію, вів активну роботу в місті над Смотричем і під час Української революції.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО» 11.08.2017
«СПРАВДІ ЧУДОВЕ МІСТЕЧКО»
Наприкінці 1956 року побачило світ перше та єдине число літературно-художнього альманаху «Кам’янець-Подільський». Його підписано до друку 30 листопада 1956 року. Вступну статтю до альманаху написав відомий письменник, уродженець Кам’янця-Подільського, автор знаменитої трилогії про рідне місто «Стара фортеця» Володимир Бєляєв. Він тоді мешкав у Львові. А називалася ця стаття «Багаті і славні традиції».

МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН 11.08.2017
МОНОГРАФІЯ-РЕКОРДСМЕН
984 сторінки містить монографія кандидата історичних наук Олександра Комарніцького. Книжки такого обсягу – надзвичайна рідкість. Присвячено монографію студентам-педагогам радянської України 1920-1930-х років. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА 04.08.2017
КАМ’ЯНЕЦЬКІ СТОРІНКИ ОФМАЛЬТОЛОГА ФЕДОРОВА
Знаменитий офтальмолог Святослав Федоров (1927-2000), який 1960 року зробив першу в СРСР імплантацію кришталика, а 1973 року вперше у світі розробив і провів операції з лікування глаукоми на ранніх стадіях, у перший клас пішов у Кам’янці-Подільському. 8 серпня Святославу Миколайовичу виповнилося би 90 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Новини 41 — 60 з 475
Початок | Поперед. | 1 2 3 4 5 | Наст. | Кінець Всі