Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ВІВТОРОК, 16 СІЧНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

ЮВІЛЯР КУПРІКОВ 24.03.2017
ЮВІЛЯР КУПРІКОВ
Місту над Смотричем у 70-80-ті рр. минулого століття незрівнянно пощастило - було створено новий завод «Кам’янець-Подільськкабель», слава про який із часом поширилася на весь колишній Радянський Союз. Флагманом цієї величної ходи був талановитий фахівець і організатор, випускник Томського політехнічного інституту Юрій Купріков.

ЕКСКАВАТОР СПОТИКАННЯ, або ГРОМАДСЬКІ АКТИВІСТИ ВЖЕ ВЗЯЛИСЬ І ЗА АРХЕОЛОГІВ 17.03.2017
ЕКСКАВАТОР СПОТИКАННЯ, або ГРОМАДСЬКІ АКТИВІСТИ ВЖЕ ВЗЯЛИСЬ І ЗА АРХЕОЛОГІВ
Археологічні розкопки на ділянці на вул.Кузнечна, що розпочалися цієї зими, сенсацій не передбачали, адже було достеменно відомо, що тут розташовувався будинок Фаренгольца, зруйнований у роки Другої світової війни, і є багато його фотографій та креслень. Однак екскаватор на археологічному майданчику не на жарт стурбував і обурив громадськість.

Автор:  Наталія ЯРОВА

ХЛІБНЕ ПОДІЛЛЯ ПЕРІОДУ КАПІТАЛІЗМУ 17.03.2017
ХЛІБНЕ ПОДІЛЛЯ ПЕРІОДУ КАПІТАЛІЗМУ
Жителі Поділля здавна не лише повністю забезпечували себе зерновим хлібом, але й продавали його назовні. І хоча вивезення хліба на зовнішній ринок із 1820-х до другої половини 1840-х рр. у регіоні майже не збільшився, збут його на внутрішньому ринку зростав упродовж усього дореформеного часу (до селянської реформи 1861 р.).

ВІД ЄЗУЇТСЬКОЇ БУРСИ ДО БУДИНКУ ФАРЕНГОЛЬЦА 17.03.2017
ВІД ЄЗУЇТСЬКОЇ БУРСИ ДО БУДИНКУ ФАРЕНГОЛЬЦА
Будинок Фаренгольца, що не зберігся до нашого часу, разом із виходами, що ведуть у долину Смотрича, колись був окрасою панорами північно-західної частини Старого міста. Велика 4-поверхова споруда на краю скелі й романтичні кам’яні сходи - таку картину зберегли нам численні фотографії та поштові листівки кінця XIX - початку XX ст. Будинок Фаренгольца і кам’яні сходи з’явилися тільки у середині XIX ст. А що було на їхньому місці в давні часи?

НАРОДНИЙ МЕСНИК - УСТИМ КАРМАЛЮК 10.03.2017
НАРОДНИЙ МЕСНИК - УСТИМ КАРМАЛЮК
На початку цієї статті хочу подати деякі рідкісні факти з історії нашого народу. За часів Богдана Хмельницького в Україні проживало 3 мільйони людей, а через 100 років уже було 6 мільйонів. 1800 року було 9 мільйонів, а після цього стався великий демографічний приріст, бо 1900 року було 32 мільйони українців. 1927 року з тисячі чоловіків 967 одружилися на українках, а з тисячі шлюбів було тільки два розлучення. У містах жило 13% населення, а решта працювали на землі. Тільки 6% мали понад 60 років, а решта була молодшою. Великий приріст населення тривав до тридцятих років ХХ століття.

ІСАКІВЦІ ОЧИМА ПИСЬМЕННИКА 03.03.2017
ІСАКІВЦІ ОЧИМА ПИСЬМЕННИКА
У попередньому номері «Подолянина» ми розповіли про те, як український письменник Борис Антоненко-Давидович двічі - 1926 та 1958 року - побував у Жванці й опублікував свої враження у нарисах «Де когут піє на три держави» та «Нема Збруча» в збірках «Землею українською» (1930) та «Збруч» (1958). Тоді ж Борис Дмитрович двічі відвідав сусідні із Жванцем Ісаківці, тож сьогодні подамо враження письменника від села, розташованого при впадінні Збруча в Дністер. Саме тут при першому візиті Антоненка-Давидовича півень співав на три держави - СРСР, Польщу та Румунію, а при другому - вже на три області: Хмельницьку, Тернопільську та Чернівецьку.

«КАМ’ЯНЕЧЧИНА ВІДКРИТА ДЛЯ СВІТУ» 03.03.2017
«КАМ’ЯНЕЧЧИНА ВІДКРИТА ДЛЯ СВІТУ»
Під такою назвою побачив світ 24-сторінковий великоформатний кольоровий путівник, який розповідає про Кам’янець-Подільський район. Сам ошатного вигляду, він потрапив до не менш ошатно оформленої папки. 

ІСПИТ ДОСЛІДНИКА ДОСЛІДЖУВАНИМ 24.02.2017
ІСПИТ ДОСЛІДНИКА ДОСЛІДЖУВАНИМ
Про книги, видані науковцями наших університетів, «Подолянин», як правило, повідомляє у своїй традиційній рубриці «Видано в Кам’янці». Але бувають і приємні випадки, коли нашим землякам удається видати книгу у Львові чи Києві й привернути до свого творіння всеукраїнську аудиторію. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

ВІДРОДЖЕНИЙ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ХРАМ 24.02.2017
ВІДРОДЖЕНИЙ МИКОЛАЇВСЬКИЙ ХРАМ
Лунають дзвони над древнім Кам’янцем. Дзвони двох храмів на честь святих апостолів Петра та Павла, церкви та Кафедрального костелу, перекликаються зі дзвонами церкви Успіння Святої Богородиці. В ранішню симфонію витончено вписуються дзвони церкви святого Йосафата. В південній частині Старого міста понад шість століть кличе на службу найдавніша кам’янецька церква святого Миколая. Потічками великими й малими з усього міста стікаються на службу вірні православні, греко-католики та католики

ПАМ’ЯТІ НІНИ РОЗДОБУДЬКО -  ЖІНКИ-ВОЇНА, ЖІНКИ-УПРАВЛІНЦЯ 17.02.2017
ПАМ’ЯТІ НІНИ РОЗДОБУДЬКО - ЖІНКИ-ВОЇНА, ЖІНКИ-УПРАВЛІНЦЯ
20 лютого виповнюється 100 років від дня народження Ніни Кирилівни Роздобудько - учасника бойових дій Другої світової війни та ветерана праці, життя якої пов’язане з Вінницькою та Хмельницькою областями.

ДРАГОМАНИ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ 10.02.2017
ДРАГОМАНИ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Слово «драгоман» походить від французького dragoman, а те в свою чергу від арабського «тарджуман» - перекладач. Так називали перекладачів при дипломатичних представництвах і консульствах переважно в країнах Сходу, особливо в Туреччині (Оттоманській Порті). 

КАМ’ЯНЕЦЬ ЧИ МЕЛЕТІЙГРАД? 10.02.2017
КАМ’ЯНЕЦЬ ЧИ МЕЛЕТІЙГРАД?
20 січня «Подолянин» у рубриці «Точка зору» розмістив статтю «Геть колоніальні топоніми!», в якій пенсіонер Борис Дерикоз запропонував перейменувати основні вулиці та площі Старого міста, щоб «виправити спотворену, цілеспрямовано знищувану та корчовану історичну пам’ять народу».

ПЕРШЕ РІЗДВО НА ВІЛЛІ «СОВА» 03.02.2017
ПЕРШЕ РІЗДВО НА ВІЛЛІ «СОВА»
Хоча від Різдва нас уже відділяє місяць, але завжди приємно ще раз зануритися в атмосферу свята. Тим паче, якщо це щира й невимушена розповідь відомого письменника-земляка. Отже, пропонуємо читачам «Подолянина» одну з 13 різдвяних історій, що увійшли до збірки, яка так і називається - «13 різдвяних історій». 

ЩО ТАКЕ ЧАС? 27.01.2017
ЩО ТАКЕ ЧАС?
Немає на світі чогось загадковішого й одночасно зрозумілішого, ніж час. На перший погляд, достатньо лише глянути на годинник - і ось він, перед нами. Стрілки роблять звичні оберти, які вимірюють шлях від минулого до майбутнього. За весною прийде літо, за літом - осінь. Маленькі діти зі своїми маленькими проблемами виростуть і з ними виростуть їхні проблеми, як стверджує англійське прислів’я.

УКРАЙ НЕДОРЕЧНО 27.01.2017
УКРАЙ НЕДОРЕЧНО
Подоляни віками славляться гостинністю, добротою та толерантністю. Вірмени, євреї, поляки, українці (русини) завжди жили поруч у злагоді та порозумінні. Кожен п’ятий подолянин носить горде шляхетне прізвище на -ський, -цький, -евич. Візитівки Поділля хизуються світлинами замків, церков і костелів, збудованих у добу першої Речі Посполитої та царської Росії. Пишаймося нашим європейським минулим: коли в дикій Північній Америці процвітала работоргівля, руська православна, польська та литовська шляхта на демократичних виборах у сеймах обирала королів для своєї держави.

ГЕТЬ КОЛОНІАЛЬНІ ТОПОНІМИ! 20.01.2017
ГЕТЬ КОЛОНІАЛЬНІ ТОПОНІМИ!
Під час моєї традиційної прогулянки до мене звернулася група молодих людей із картою Старого міста й попрохала підказати, де тут Руський ринок. Зустріч була біля будинку з адресою Зарванська, 1, зазначеною на табличці, тобто в історичному центрі Руського ринку. Але жоден топонім поблизу не свідчив і найменшим натяком про колишній центр суспільно-політичного життя української громади міста, про існування саме тут упродовж майже 220 років українського магістрату.

СТАРОМУ МІСТУ - НОВУ ТОПОНІМІКУ? 20.01.2017
СТАРОМУ МІСТУ - НОВУ ТОПОНІМІКУ?
Сучасне Старе місто - це 4 майдани, 21 вулиця, 2 узвози та 5 провулків, тобто 32 топографічні об’єкти. У додатках до своєї статті Борис Дерикоз пропонує залишити без змін майдан Руський ринок, П’ятницьку вулицю та Тісний провулок, а решті дати нові імена.

СТОЛІТНІЙ «ЩЕДРИК» 05.01.2017
СТОЛІТНІЙ «ЩЕДРИК»
Рівно сто років тому в Києві під час святкування Різдва сталася знаменита подія. 7 січня 1917 року (25 грудня 1916 року за старим стилем) хоровий колектив університету святого Володимира (нині це Київський національний університет імені Тараса Шевченка) під керівництвом диригента Олександра Кошиця вперше виконав знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича - українського композитора, який 1899 року закінчив Подільську духовну семінарію в Кам’янці-Подільському.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

СВЯЩЕНИК ІЗ ДОКОБЛІВСЬКИХ ЧАСІВ 05.01.2017
СВЯЩЕНИК ІЗ ДОКОБЛІВСЬКИХ ЧАСІВ

Як відомо, в радянські часи влада нещадно витравлювала віру з життя «будівників світлого майбутнього». Так, у Кам’янці-Подільському в 1960-1980-х роках діяв тільки один православний храм - Покровська церква на Руських фільварках. У 1964-1992 роках її настоятелем був Лаврентій Кобля (1925-2004), який у часи перебудови став першим у Кам’янці священиком, обраним депутатом міськради. 

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

НЕВІДОМЕ ФОТО ВІДОМОЇ ЛЮДИНИ 05.01.2017
НЕВІДОМЕ ФОТО ВІДОМОЇ ЛЮДИНИ
У фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника зберігається особова справа Григорія Степури (1881-1944) - українського адвоката, славного уродженця Жванця, який століття тому, під час буремних 1917 та 1918 років, був членом Української Центральної Ради та губернським комісаром Поділля. 


Новини 61 — 80 з 443
Початок | Поперед. | 2 3 4 5 6 | Наст. | Кінець Всі