Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



СУБОТА, 23 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

17.12.2010

ПОЛЬСЬКИЙ АС ІЗ НІВЕРКИ

ОРЛІНСЬКИЙСьогодні ми розповімо про одного з найвидатніших польських військових і спортивних льотчиків - Болеслава ОРЛІНСЬКОГО, уродженця с.Ніверка нинішнього Кам’янець-Подільського району.
Прадід Болеслава - Франц ОРЛІНСЬКИЙ - був підполковником кінної артилерії. Він брав участь у військових кампаніях 1792-1794 рр. і наполеонівській війні 1812 р., був 14 разів поранений. За мужність Франца нагородили Золотим Хрестом військового Польського Орла. Завдяки його заслугам рід ОРЛІНСЬКИХ отримав спадковий дворянський титул.
У середині ХІХ ст. Владислав ОРЛІНСЬКИЙ (син Франца) одружився з дочкою дворян ЧАРНОВСЬКИХ та оселився в їхньому маєтку в селі Ніверка. Там у нього народилися син Володимир, а 13 квітня 1899 р. - онук Болеслав. На початку ХХ ст. родина ОРЛІНСЬКИХ володіла в Ніверці 524 десятинами землі (рілля, пасовища, ліси), мала непогану садибу та господарство.
Сімейний статок дозволив батькам улітку 1910 р. відправити 11-річного Болеслава на навчання в Кам’янець - у семикласне комерційне училище. На другий день після приїзду хлопець випадково потрапив на авіаційне шоу - в місті з демонстраційними польотами виступав пілот Сергій УТОЧКІН. Болеслав, побачивши віражі аероплану, на все життя закохався в авіацію та став мріяти про польоти.
У травні 1916 р., після трагічної смерті батька, Болеслав покинув навчання, не добувши в комерційному училищі лише рік. 17-річний юнак вирішив піти на службу до російської армії, сподіваючись звідти вступити до військової авіашколи.
Болеслав потрапив у загін охорони військового аеродрому у Вінниці. Згодом, закінчивши прискорений курс офіцерської школи в Житомирі, опинився на фронті Першої світової війни. Воював ОРЛІНСЬКИЙ у кавалерії, за хоробрість його відзначили двома Георгіївськими хрестами.
Наприкінці 1917 р., з початком розвалу Російської імперії, ОРЛІНСЬКИЙ перейшов служити у 2-й офіцерський легіон 1-го Польського корпусу. Проте, скоро демобілізувавшись, у травні 1918 р. повернувся до Кам’янця, аби завершити навчання. Наприкінці 1918 р. Болеслав отримав атестат про освіту. Після цього його відразу мобілізували до армії Української Народної Республіки. Українська армія у боротьбі з більшовиками мала за союзників Військо Польське, тому через три місяці ОРЛІНСЬКИЙ перевівся до польського кавалерійського дивізіону. Молодий офіцер постійно писав рапорти з проханням направити його служити в авіацію. У березні 1920 р. Болеслава перевели до авіаційної ескадри на посаду інженера, а у вересні він вступив до школи пілотів у польському місті Бидгощ.
Коли 1921 р. Болеслав із відзнакою закінчив школу пілотів, Перша світова вже завершилася. ОРЛІНСЬКИЙ ще деякий час перебував на військовій службі, отримав чин поручика, але незабаром пішов у відставку.
Набувши в армії льотного досвіду, Болеслав став визнаним майстром з повітряної акробатики та пілотажу. Від 1923 р. він працював інструктором у Вищій школі пілотів у місті Грудзьондз, одночасно, як цивільний пілот, виконував рейси на перших польських міжнародних лініях до Франції та Румунії.
Після випадкової зустрічі зі своїм колишнім командиром і дружньої розмови ОРЛІНСЬКИЙ у жовтні 1925 р. повернувся до армії. Він отримав посаду пілота-інструктора у 11-му авіаполку, що базувався у місті Ліда (тоді Польща, нині - Білорусь).
1926 р. керівництво Департаменту авіації запропонувало ОРЛІНСЬКОМУ здійснити переліт з Варшави до Токіо. Цей проект мав спрацювати на престиж польської авіації та взагалі країни. ОРЛІНСЬКИЙ і його напарник - механік КУБЯК - виконали майже неможливе: на літаку «Бреге ХІХ» з 27 серпня до 25 вересня 1926 р. вони не лише подолали 10300 км із Варшави до Токіо, але й повернулися цією ж трасою назад. Останні 6680 км вони летіли, незважаючи на пошкодження гвинта та нижньої частини лівого крила. Вся світова преса висвітлювала небувалий переліт. В Японії польських пілотів зустрів сам імператор і нагородив їх орденом Вранішнього Сонця. У Польщі героїв також відзначили - і нагородами, і званнями.
1928 р. ОРЛІНСЬКИЙ удруге повернувся до цивільного життя. Він одружився з варшавською танцівницею Станіславою ГОМУЛЬЦЕ та, щоб не ламати її кар’єри, звільнився з армії та влаштувався льотчиком-випробувачем на авіазавод у Варшаві. За 10 років роботи Болеслав першим піднімав у повітря десятки нових моделей літаків.
Одночасно пілот представляв Польщу на численних міжнародних авіасалонах, спортивних змаганнях та авіашоу. Так, у травні 1930 р. він виграв перший приз на міжнародному повітряному шоу в чеському Брно, у грудні 1930 р. з успіхом представив новий польський винищувач PZL-6 на авіасалоні у французькому Ле Бурже. У серпні 1931 р. ОРЛІНСЬКИЙ виграв Національні повітряні гонки в США (Клівленд), залишивши позаду найвизначніших пілотів світу. Всі експерти та преса визнали його неперевершену сміливу акробатику. 28 червня 1934 р. ОРЛІНСЬКИЙ на літаку PZL-24 встановив світовий рекорд швидкості - 414 км/год.
У перший день Другої світової війни ОРЛІНСЬКИЙ добровільно пішов до армії. У вересні 1939 р. його направили в Румунію для отримання бойових літаків, придбаних поляками у Британії. Але транспорт з технікою так і не прибув. Обставини на фронті не дозволили повернутися у Польщу, і Болеслав вирушив до Англії. Там за згодою польського військового командування він вступив добровольцем у ранзі капітана до лав англійської авіації. Віковий ценз не дозволяв зарахувати ОРЛІНСЬКОГО до бойових загонів, тому він чотири роки виконував обов’язки інструктора навчального центру. Але постійні намагання потрапити на фронт усе-таки мали успіх - 1943 р. ОРЛІНСЬКИЙ став бойовим пілотом 305-го дивізіону бомбардувальників «Москіто». Невдовзі він став командиром цього дивізіону та отримав звання підполковника. Дивізіон успішно виконував завдання бомбардування стартових позицій ракет «Фау» на території окупованої німцями Франції. Всього було здійснено 49 бойових рейдів.
Після війни ОРЛІНСЬКИЙ на батьківщину не повернувся. П’ять років він допомагав розвивати авіацію у Південно-Африканській Республіці, згодом оселився в Канаді. Тут до 1967 р. працював у цивільній авіації, а вийшовши на пенсію, очолив спілку ветеранів авіації.
1987 р. померла дружина ОРЛІНСЬКОГО, а 28 лютого 1992 р. на 93-му році обірвалося і життя пілота. Прах Болеслава ОРЛІНСЬКОГО перевезли до Польщі в некрополь Вроцлава, де були поховані його мати та сестра.


Автор:  Ольга БУДЗЕЙ

Повернення до списку