Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ЧЕТВЕР, 23 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

13.05.2011

ВІДОМИЙ І НЕВІДОМИЙ БУЛГАКОВ

БУЛГАКОВУ позаминулому столітті Україна подарувала російській літературі великого Миколу ГОГОЛЯ, в столітті минулому - видатного письменника, драматурга та театрального діяча Михайла БУЛГАКОВА. Невдовзі відзначатиметься 120-річчя з дня народження автора «Майстра і Маргарити».
Михайло Опанасович БУЛГАКОВ народився 3(15) травня 1891 р. в Києві. Тут пройшло його дитинство, юність, відбулося становлення як письменника. Тому він оспівував це місто, називаючи Київ «Містом з великої букви».
БУЛГАКОВ походив зі священицької родини. Його батько Опанас Іванович здобув освіту, навчаючись у Київській духовній академії. Захистив дисертацію і залишився викладачем цього навчального закладу. 1890 р. одружився з вчителькою з Орловщини Варварою ПРЕОБРАЖЕНСЬКОЮ, започаткувавши новий рід. Роком пізніше у БУЛГАКОВИХ народився первісток Михайло. Хрещеним батьком новонародженого Михайла став професор Київської духовної академії Микола ПЕТРОВ, автор монографії «Поділля», виданої в Петербурзі Помпеєм БАТЮШКОВИМ, - настільної книги кам’янецьких краєзнавців. Михайло БУЛГАКОВ навчався в уславленій Київській 2-й чоловічій гімназії.
Після смерті батька, 1907 р. Михайло, як старший син, став на чолі великої родини БУЛГАКОВИХ. У 17 років до нього прийшло кохання в особі його однолітки - Тетяни ЛАППИ. Тетяна, або Тася, як її називали рідні, приїхала з Казані на канікули до Києва, де її тітка працювала в педагогічному товаристві разом із матір’ю Михайла.
«Цей хлопчик покаже тобі Київ», - сказали Тасі. З цього часу розпочалась їх дружба, яка переросла в кохання.
Закінчивши гімназію, БУЛГАКОВ подав «прошеніє» в університет святого Володимира на медичний факультет за спеціальністю «Педіатрія». Він дуже любив дітей, розмовляв і жартував з ними, а «ті ходили з ним, роззявивши рота».
На Різдво 1912 р. БУЛГАКОВ приїхав у Саратов до Тетяни, яка працювала в гімназії, і забрав її із собою вступати на історико-філологічні курси в Києві. Матір БУЛГАКОВА умовляла дівчину: «Не одружуйтесь! Йому ще рано!».
22-річні закохані стояли на своєму: вони обвінчалися в церкві Миколи Доброго на Подолі, винайняли квартиру. Михайло навчався та підробляв кондуктором у дачних потягах, Тетяна ходила на курси.
Під час безгрошів’я дружина закладала в ломбард єдину коштовну річ - золотий браслет, подарований матір’ю на весілля.
Розпочалась Перша світова війна... Булгаков отримав тимчасове посвідчення про закінчення університету і відправився добровольцем на фронт. Від травня 1916 р. працював у військовому шпиталі Південно-Західного фронту, який дислокувався в Кам’янці-Подільському. За ним поїхала і дружина - сестрою милосердя.
Перша дружина Тетяна ЛАППАФронт проходив так близько від міста, що німецькі літаки часто бомбили його. Шпиталь розташовувався в лікарняному містечку на Новому плані. Медперсонал мешкав у двоповерховому будинку біля основного корпусу. 
У травні 1916 р. в губернському місті перебував останній російський імператор Микола ІІ, який інспектував війська 3-ї Заамурської дивізії та 2-го армійського корпусу. Солдати вишикувалися вздовж вулиці Бульварної (нині вулиця Шевченка). Микола ІІ на білому коні у формі Павлодарського полку оглянув військові шеренги. Прийняв парад з ганку Маріїнської гімназії (нині школа №8). У його почті перебували міністр двору граф ФРЕДЕРИКС, головнокомандувач армій Південно-Західного фронту Олексій БРУСИЛОВ, інші.
Солдати маршем пройшли Бульварною вулицею, повернули в Старе місто на Підзамче, Довжок. Їх шлях лежав у Галичину на бойові позиції, звідки 22 травня 1916 р. розпочався наступ Південно-Західного фронту, який увійшов в історію військового мистецтва під назвою «Брусиловський прорив».
У кам’янецькому шпиталі БУЛГАКОВ провів перші операції поранених. Тетяна Миколаївна допомагала йому як сестра милосердя.
- Міша багато оперував, - згадувала вона пізніше, - і дуже стомлювався. Інколи він стояв за операційним столом цілу добу, але все ж лише декілька разів робили прогулянки містом, зупинялись біля його визначних пам’яток, милувалися пейзажами у вечірньому серпанку, які відкривалися за баштами фортеці, біля старовинних брам, сходів і будинків. Мені здається, що ця неповторна панорама якимось чином знайшла відображення в описі Єршелаїма в «Майстрі і Маргариті»…
А ще Кам’янець вразив Булгакова своєю занедбаністю. Його кривими і вузьким вулицями вешталися собаки, кури і навіть… свині. На тротуарах просто неба мешканці готували їжу, викидаючи залишки на дорогу.
Восени 1916 р. БУЛГАКОВ отримав нове призначення в станицю Нікольську на Смоленщині. Якось у лікарню привезли хлопчика, хворого на дифтерит. Врятувати дитину можна було лише висмоктавши з горла дифтеритні плівки, що і зробив лікар БУЛГАКОВ. Через добу в нього розпухла шия, піднялася температура. Щоби полегшити страждання, Михайло Опанасович попросив Тасю зробити йому укол морфію, потім ще раз. Розпочалося звикання Михайла до наркотиків. Він став дуже нервовим, сварився з Тетяною, впадав у депресію. А тут ще завагітніла дружина. Оскільки вона боялася народжувати дитину від чоловіка-наркомана, БУЛГАКОВ власноруч зробив їй аборт. Більше дітей у них не було.
Погрожуючи звести рахунки з життям, Тетяна вирвала у БУЛГАКОВА обіцянку повернутися до Києва. Гадала, що вдома, в оточенні рідних, Михайлові буде легше відвикнути від наркотиків.
У Києві БУЛГАКОВ зайнявся лікуванням венеричних хворих. У його руках опинилися медичні бланки. Він почав виписувати для себе морфій, а Тетяна ходила по різних аптеках, щоб ніхто нічого не запідозрив. За порадою лікаря ВОСКРЕСЕНСЬКОГО, вітчима Михайла, замість морфію вона стала вводити чоловікові дистильовану воду.
Можливо, БУЛГАКОВ про щось здогадувався, однак розумів, що це його останній шанс вилікуватися від наркотичної залежності. І він таки вилікувався. Сталося це завдяки жертовності та любові його «маленького вірного друга» - дружини Тетяни.
У Києві БУЛГАКОВ опублікував перші нариси, помічені читачами. Був він молодим, здоровим, з перспективним майбутнім.
БІЛОЗЕРСЬКА1921 р. без грошей і речей переїхав у Москву, щоб залишитися тут назавжди. З Тетяною він розлучився - та не вписувалася в його нове життя. Його друга дружина - Любов БІЛОЗЕРСЬКА - ввела чоловіка в московське літературне коло. 
ШИЛОВСЬКА
Булгаков почав успішно друкуватися. Як початківець, не мав великих гонорарів. І коли захворіла Любов БІЛОЗЕРСЬКА і не стало грошей на лікування, він звернувся до Тасі, щоб позичити родинну реліквію - золотий браслет. Ображена Тетяна відмовила. Тетяна ЛАППА, в другому шлюбі КИСЕЛЬГОФ, прожила довге щасливе життя, не сказавши жодного поганого слова про БУЛГАКОВА.
1923 р. Булгаков надрукував нарис «Київ-місто», надихнувшись революційними подіями 1918-1919 рр. в Україні. Події київського періоду зав’язали основні лінії його подальшої творчості. Підсумки тих буремних років були осмислені ним у романі «Біла гвардія», п’єсі «Дні Турбіних».
У жовтні 1926 р. спектакль «Дні Турбіних», поставлений Московським художнім театром, приніс славу молодому автору. В 1928-1940 рр. письменник працював над культовим романом «Майстер і Маргарита», який був надрукований лише через 20 років.
Творчість БУЛГАКОВА наскрізь автобіографічна. Прототипом Маргарити, героїні роману, стала Олена ШИЛОВСЬКА - третя дружина майстра.
Кожна з трьох дружин - Тетяна, Любов та Олена - опублікували спогади про подружнє життя з БУЛГАКОВИМ, видатним письменником, який помер 10 березня 1940 р. від гіпертонічного нефросклерозу. На його могилі, за клопотанням Олени Сергіївни, було встановлено камінь, прозваний «голгофою», який раніше лежав на могилі Миколи ГОГОЛЯ.
Валентина ВІНЮКОВА-ВОЛКОВА, старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

Повернення до списку