Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ПОНЕДІЛОК, 17 ГРУДНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

20.08.2010
ІМЕНІ НАРЕЧЕНОЇ КОЛЧАКА

Є в Північному Льодовитому океані острів Софії та мис Софії. Названо їх на честь уродженки Кам’янця-Подільського Софії Омірової. Такий щедрий подарунок на початку XX століття зробив своїй нареченій лейтенант Олександр Колчак. Так-так, той самий Колчак, який згодом став адміралом, одним із вождів Білого руху. І фільм про якого — «Адмірал» (в оригіналі — «Адмиралъ») — в останні дні жовтня 2008 р. добрався і до Кам’янця-Подільського. Туди, де жили тесть і теща адмірала, народилася його дружина, а в скрутний час переховувався син.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

13.08.2010
ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ДУДАРИК
У шістдесяті роки минулого століття популярною в радянських інтелектуальних колах була суперечка про роль фізиків і ліриків у суспільстві. А старт їй дав опублікований 1959 р. вірш радянського поета Бориса СЛУЦЬКОГО, який так і називався - «Физики и лирики». У ньому поет чи то печалився, чи то дорікав: «Что-то физики в почете, что-то лирики в загоне». Не знаємо, чи чув щось про цю дискусію наш земляк Степан РИНДИК (1887-1972), адже доля закинула його занадто далеко від рідних теренів і від радянської дійсності - аж в американське Чикаго. Але у своєму житті Степан Титович пройшов шлях від фізика (зокрема він був старшим асистентом кафедри фізики Кам’янець-Подільського державного українського університету) до лірика.
Чи, якщо бути зовсім точним, до сатирика.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

13.08.2010
ЧУДЕСА В КАМ’ЯНЦІ
Кам’янецькі легенди-перекази… Скільки їх - не перерахуєш! Історичні, героїчні, фантастичні… Вони розповідають про історію краю, звитягу предків, розкривають дивовижний світ їх уяви, звичаїв, забобонів і вірувань.

30.07.2010
700 СТОРІНОК КАМ’ЯНЕЦЬКИХ ПОСТАТЕЙ
Грандіозний задум - зібрати під однією обкладинкою відомості про людей, життя та діяльність яких у той чи інший спосіб причетні до Кам’янця-Подільського, - нарешті реалізовано… у Харкові. Там улітку цього року побачила світ 700-сторінкова книга «Лица Каменца-Подольского».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

23.07.2010
ТРИ КОХАННЯ БОРИСА ЗБАРСЬКОГО

Біохімік Борис ЗБАРСЬКИЙ (1885-1954) належить до найзнаменитіших уро-дженців Кам’янця-Подільського. Він був дійсним членом Академії медичних наук СРСР, Героєм Соціалістичної Праці, лауреатом Сталінської премії. А найголовніше - брав участь у бальзамуванні тіла ЛЕНІНА, а потім упродовж багатьох років доглядав за ним. 
27 липня виповниться 125 років від дня народження нашого земляка. Кам’янецькі газети (зокрема «ПОДОЛЯНИН») не раз писали про Бориса Ілліча. Але сьогодні ми розповімо про іншого ЗБАРСЬКОГО, якого в житті зігрівала не тільки любов до науки, але й до прекрасної статі. У цій розповіді нам допоможе документальна повість «І не тільки про нього…» драматурга Олександра ШТЕЙНА - одного з найближчих друзів Бориса Ілліча (до речі, вітчим батька драматурга був сімейним лікарем Збарських у Кам’янці-Подільському). Скористаємося ми і книгою спогадів його старшого сина Іллі «Об’єкт №1», а також інтерв’ю Віктора ЗБАРСЬКОГО - наймолодшого сина академіка.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

23.07.2010
ЯК НАУКОВЦІ ДО ПИЖІВСЬКОГО ІДОЛА ЇЗДИЛИ

15 липня з Кам’янця до с.Пижівка Новоушицького району вирушила археологічна експедиція у складі викладачів історичного факультету К-ПНУ ім.Огієнка Анатолія та Віталія ГУЦАЛIВ, наукових співробітників музею-заповідника Руслана ЙОЛТУХОВСЬКОГО та Петра БОЛТАНЮКА, студентів істфаку.

Кількість коментарів:  1

16.07.2010
ВІДРОДИТИ ПІДЗАМЧЕ ДОПОМОЖУТЬ 12 АПОСТОЛІВ

Мало хто знає, що в одному з приміщень колишньої районної лікарні, що на Підзамчі, майже два століття тому був храм. На жаль, його доля мало чим відрізнялася від долі інших соборів і церков, яким не судилося пережити революційне варварство. Але людську пам’ять стерти не так легко, і вже декілька десятиліть наша духовність зміцнюється стінами відроджених святинь.
Саме справа відновлення храму зібрала 13 липня на Підзамчі секретаря Кам’янець-Подільської єпархії протоієрея Олексія МІХАНЧУКА, депутата міськради, голову міської організації Партії регіонів Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА, голову Кам’янець-Подільської райдержадміністрації Михайла ЖЕЛІЗНИКА та головного лікаря ЦРЛ Якова ЦУГЛЕВИЧА.

Автор:  Ольга МІРКОТАН

09.07.2010
ОСТАП ВИШНЯ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Про це донедавна було мало що відомо. У «Моїй автобіо-графії» Павло Михайлович повідомив: «Писати в газетах я почав у Кам’янці на Поділлі 1919 року за підписом Павла Грунського. (Чого я був у Кам’янці, питаєте? Та того ж, що й ви!). Почав з фейлетона».
Доступ до преси доби національно-визвольних змагань 1917-1920 рр., що відкрився з незалежністю України, дав можливість встановити, що в кам’янецьку добу ранньої творчості Павла ГУБЕНКА побачило світ близько 40 творів. Отой фейлетон, з якого він почав, називався «Демократичні реформи Денікіна» і був надрукований 2 листопада 1919 року в газеті «Народна воля». У наступні дні ця ж газета вмістила, ще 5 його фейлетонів: 6 листопада - «Рятуйте», 7-го - «Розмова з міністрами УНР», 11 - «Допекло», 12 - «Ганьба», 14 - «Про велике чортзна-що». Однак більшість творів опублікувала «Трудова громада». 

Кількість коментарів:  2

02.07.2010
ПРИРОДЖЕНИЙ АРХЕОЛОГ

4 липня мало би виповнитися 80 років відомому археологу та історику Iону ВИНОКУРУ. Але, на жаль, чотири роки тому його не стало.

25.06.2010
МУЗЕЙ У МУЗЕЇ

Музеєм у музеї назвала Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник його директор Людмила СТАНІСЛАВСЬКА. А прозвучало це образне означення 18 червня 2010 р. в Ратуші під час відкриття Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 120-річчю нашого «музею в музеї». Цього ж дня в чотирьох кімнатах Картинної галереї, яка є художнім відділом музею, відкрилася нова експозиція, присвячена історії музею. А ввечері в Старій фортеці, яка давно асоціюється в усіх із музеєм чи принаймні з його серцем, 120-річний ювіляр і його нинішні працівники приймали численні вітання та подарунки гостей. 
Як же все починалося 120 років тому? Історію музею впродовж 120 років із великою повнотою викладено в мате-ріалах конференції - у доповідях Людмили СТАНІСЛАВСЬКОЇ, Валентини СОЛОВЕЙ, Валентини ВОЛКОВОЇ, Анни ПУДОВКІНОЇ, Валерія НЕСТЕРЕНКА, Станіслави ДЗЮБИ, Ольги ВЕНГРОВОЇ, Петра БОЛТАНЮКА, Руслана ЙОЛТУХОВСЬКОГО, Галини ЮРКОВОЇ та ін. Тож зазирнемо крізь завісу часу в минуле музею.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

18.06.2010
Я ЗНАЮ: С ТОБОЙ НЕ РАССТАНЕМСЯ МЫ

«Мы - эхо, мы - память,
  мы - нежность…»
Эту песню очень любила моя мама - Галина Казимировна ЛИБМАН. Мелодия этой песни звучит во мне, когда я думаю о своих родителях. Об их любви и верности навсегда, на всю жизнь: через две войны - Финскую и Великую Отечественную, через беду, через разлуки, через непростой быт военных гарнизонов - любовь преданность и верность.
Перед Великой Отечественной отец - Михаил Израилевич ЛИБМАН, молодой офицер, служил в Латвии, в Риге. Мама рядом. И я - совсем маленькая. 22 июня 1941 г. отец - на фронт, мы с мамой - в эвакуацию...
Светлана КСЕНДЗЕНКО,  г.Каменец-Подольский.

18.06.2010
ВІЙНУ ЗАКІНЧИЛА В АВСТРІЇ

7 червня виповнилося 85 років Людмилі ПІЛАТОВИЧ. Її добре знають у нашому місті як талановитого педагога, активного учасника хору ветеранів «Квітка на камені», як людину, яка пройшла дорогами війни.
Попри все пережите Людмила Борисівна залишається людиною напрочуд життєрадісною. Від неї так і струмить джерело позитивної енергії та ентузіазму. Вона завжди охоче спілкується з молоддю, щиро ділиться досвідом і спогадами.

04.06.2010
ПЕДАГОГ ВІД БОГА
Іван ГНАТЕНКО, якому сьогодні виповнилося би 90 років, був, на думку всіх, кому пощастило в нього вчитися, педагогом від Бога. Йому випало обіймати високі керівні посади в Кам’янець-Подільському педагогічному інституті (декан факультетів, голова місцевкому, секретар партбюро інституту), проте Іван Юхимович завжди залишався самим собою - простим, скромним, доступним, доброзичливим.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

07.05.2010
ЩОДЕННИК ФРОНТОВИКА
28 октября 1943 р.
Прочел Мамина-Сибиряка рассказы («Приемыш», «Богач и Еремка» и др.) Какая прелесть! Какие красочные, ароматные рассказы...
4 ноября 1943 г.
Сегодня впервые наступила зима. Выпал ночью первый снег и затем подморозило.
Автор:  Ольга МІРКОТАН

07.05.2010
ЛИСТИ З 1941-го
Мобільний і стаціонарний зв’язок, Iнтернет, завдяки якому можна відсилати повідомлення та здійснювати відеодзвінки тощо - все це і низка іншого є безперечним набуттям сучасного життя. Предмети та елементи, які, окрім розваг, принесли нам нові засоби спілкування, нові можливості стати ближчим один до одного незалежно від того, в якому місті, країні чи континенті ти знаходишся.
Своєрідним архаїзмом нині сприймаються звичні листи: слова, які необхідно писати на папері, аркуш, що кладеться у конверт і відсилається пош-тою, необхідна кількість марок тощо. Звичайний лист для багатьох із нас - повернення в минуле на декілька років, десятиліть...
...Iсторія цих листів повертає нас більше як на півстоліття назад - на початок Великої Вітчизняної війни. Коли ці листи були на вагу золота. Коли вони ставали надією чи великим горем...
Автор: 

09.04.2010
ЛИСТИ З МИНУЛОГО
Здавалося б, що таке лист!? Звичайний папiрець, на якому - лiтери, слова, пунктуацiйнi знаки. Та нi. Це набагато бiльше, набагато цiннiше. У будь-якому випадку, листи - це те, що ми завжди чекаємо з нетерпiнням, з особливим хвилюванням. Часто в життi трапляється так, що саме вiд декiлькох написаних у листi рядкiв залежить доля людини, вони є тим єдиним, що робить вiдстань мiж близькими людьми коротшою, вони надихають...
Найбiльш болючим моментом є те, коли листи не доходять до свого адресата. Особливо боляче, нестерпно важко, коли це вiдбувається пiд час вiйни. Коли навiть одне слово в листi
означає дуже багато: «Живий!».
Пiд час Великої Вiтчизняної вiйни багато листiв так i не зна-йшли своїх адресатiв, не зумiвши сказати те найважливiше: «Я живий!», «Я Вас люблю!». Кількість коментарів:  0

02.04.2010
КАМ’ЯНЕЦЬКІ НОЧІ АЛЕНИЧА

Добре мати прізвище на букву А: про тебе, як правило, згадують першим. Серед професорів і викладачів Кам’янець-Подільського державного українського університету, що діяв у нашому місті в 1918-1920 рр., така честь випала астроному Олександру АЛЕНИЧУ (російською це взагалі була би канонада із чотирьох А: «астроном Александр Андрианович Аленич»). Коли на початку 1990-х тема університету в місті над Смотричем зазвучала на повний голос, стали згадувати і людей, що в ньому працювали. Серед перших згадали і АЛЕНИЧА. На жаль, довгий час інформація про нього обмежувалася трьома з хвостиком рядками з першого тому діаспорної «Енциклопедії українознавства». Процитуємо ці рядки, зберігши написання оригіналу: «Аленич Олександер (1890-1923), астроном, проф. Кам’янецького Ун-ту і С.-Г. Ін-ту, дослідник метеорів, популяризатор». Сьогодні, напередодні 120-річчя з дня народження вченого, ми знаємо про нього набагато більше. Велика заслуга в цьому нинішнього ректора університету Олександра ЗАВАЛЬНЮКА: в його книзі «Історія Кам’янець-Подільського державного українського університету в особах», виданій чотири роки тому, розповіді про життя та діяльність першого кам’янецького астронома відведено сім сторінок. Утім, є чим доповнити і ці сторінки.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

02.04.2010
"МЫ СТРОИЛИ, СТРОИЛИ..."

Після публікації статей рубрики «Моє місто» про Біланівку, Черемушки та Смирнова, ми, нарешті, добралися і до одного з найбільш престижних мікрорайонів Кам’янця-Подільського - центру, або Нового плану, який є одночасно одним із найстарших, найбільших за кількістю населення та площею мікрорайонів нашого міста.

26.03.2010
ВИЗВОЛИТЕЛІ

26 березня 1944 р. в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції Червона армія визволила Кам’янець-Подільський. Через дев’ять днів, 4 квітня, завершилося визволення Кам’янець-Подільського району, а з ним і всієї Кам’янець-Подільської області. 
Пропонуємо увазі читачів 11 міні-портретів активних учасників тих дев’яти героїчних днів. Серед них - історик, художник, оперний співак, шість письменників (з них три - Герої Соціалістичної Праці), а також кадровий робітник і кадровий офіцер, чиї діти стали відомими всьому світові.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

26.02.2010
ВІД «КОЛЕКТИВІСТА» ДО «КРАЮ»

Узявши до рук будь-яке число «Краю Кам’янецького», на першій сторінці біля заголовка газети Ви обов’язково прочитаєте «Видання засноване
26 лютого 1930 року». Отже, сьогодні «Краєві Кам’янецькому» виповнюється 80 років. Нині це найстаріша газета Кам’янця-Подільського. Для порівняння: перше число «Кам’янець-Подільського вісника» побачило світ 7 вересня 1990 р. (а регулярно газета стала виходити з 1 січня 1991 р.),
«Подолянина» - 26 грудня 1992 р., «Фортеці» - 22 грудня 1994 р. (тоді це був щомісячний інформаційний бюлетень «Подільський цемент»), «Ділового міста» - 3 грудня 2003 р.
А наймолодшій із газет, що виходять сьогодні в місті, - «Експресові Поділля» - немає ще й року: часопис зареєстровано 2 квітня 2009 р. Легко побачити, що навіть сумарний вік цих п’яти газет не дотягує близько двох десятків років до поважного віку «Краю Кам’янецького».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ


Новини 481 — 500 з 507
Початок | Поперед. | 22 23 24 25 26 | Наст. | Кінець Всі