Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



П'ЯТНИЦЯ, 24 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

20.01.2012

ПРАВОСЛАВНІ БРАТСТВА В КАМ'ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

BratsTBO.jpgІсторія створення братств сягає в далекі середньовічні часи, але їхня діяльність активізується з XV ст. Це зумовлювалося пожвавленням релігійного життя та реформаторськими рухами в Європі. Спочатку вони були світськими, а невдовзі набули яскраво вираженого релігійного напрямку.
Братства надавали допомогу в оздобленні церкви та організації урочистих богослужінь. Великого значення тут приділяли вихованню та дотриманню дисципліни. Братчики не допускали сварок, поважали старших. Благодійність була нормою їхнього життя, яка в різний спосіб допомагала старшим, бідним, немічним. Братства мали притулки для тих, хто не мав житла, у них була своя виборна система.

Уже з перших кроків діяльності стало зрозуміло, що освіта - найкраща зброя для захисту своєї віри, подальшої діяльності та утвердження в тогочасному суспільстві. Тому назріла необхідність при братствах відкривати школи, вихованці яких несли ідеї братства в народні маси.
Під тиском прогресивних сил поль­ський король Стефан Баторій дозволив Віленському братству, яке було засноване 1458 р., відкривати школи. Перший набір до Львівської братської школи відбувся 1585 р., а невдовзі близько 30 шкіл починають працювати в Городку, Перемишлі, Луцьку, Немирові та Кам’ян­ці-Подільському.
У братських школах навчалися діти всіх станів, а також сироти. Вони утримувалися коштом братства за рахунок внесків: бідні й сироти вчилися безкоштовно. При цьому виключалася будь-яка несправедливість. «Навчати і любити всіх дітей однаково», - ось заповідь педагогів школи.
Головна увага приділялася слов’ян­ській мові, також обов’язково вивчалися грецька і латина. Учні слов’яно-греко-латинських шкіл, крім мов, оволодівали програмою вільних наук: діалектикою, риторикою, музикою, арифметикою та астрономією.
Поширення шкіл пробуджувало національну свідомість. Відроджувалися
українські традиції, сотні вихованців шкіл ставали вчителями, поширювали знання, формували в учнів непримиренність до покатоличення і спольщення свого народу.
Братства були засновані на демократичних засадах - їх членом міг стати кожен, хто вносив кошти на спільні витрати. Основну масу членів братств складали міщани, однак, крім них, до братств входили і представники духовенства, шляхти і селян. Так, 1620 р. в Києво-Богоявленське братство записалося козацьке військо на чолі з Петром САГАЙДАЧНИМ.
У Кам’янці найдавнішим слід визнати Свято-Троїцьке братство, яке було за­тверджене 1589 р. патріархом ІЄРЕМІЄЮ під час проїзду через Кам’янець. В актах Кам’янецького магістрату згадуються 3 постійні братства, і
3 тимчасові. Так, 1606 р. згадується братство при Іоанно-Предтеченській церкві. При ній була створена «Русская епаршеская семинария», на що єпископ Петро БЕЛЯНСЬКИЙ особисто пожертвував
36 тис. злотих. А 1672 р. Михайло ВИШНЕВЕЦЬКИЙ підтвердив існування брат­ства при Покров­ській церкві. Ці братства були порівняно нечисленними, але користувалися під­трим­кою, бо відображали інтереси корінного народу.
Створюються братства для неодружених та окремо жіночі братства. При Кам’янецькій Петро-Павлівській церкві існу­вало 2 чоловічі та 1 жіноче братство. Устави братств будувалися за принципом Львівського - найстарішого в Україні. Устав передбачав відповідні міри покарання, які були різними: оплата воском на церковні справи, арешт у церковній башті або ж взагалі анафема - відлучення від церкви.
Школи при братствах були початкові, середні та підвищені. Іноді при школах організовувалися інтернати для сиріт і найбідніших учнів. Ректорів і вчителів обирали на зборах братств. Основні принципи діяльності братських шкіл викладені в уставі «Порядок школьний» 1586 р.
Завдяки братським школам у значній мірі розповсюджувалась писемність серед народу, про що свідчить низка творів іноземних мемуаристів. Син Антиохійського патріарха МАКАРІЯ Павло ХАЛЕБСЬКИЙ (АЛЕПСЬКИЙ), котрий в середині XVII ст. подорожував Україною, здивувався освіченості козацького народу, серед якого було багато освічених жінок.
1759 р. при Базиліанському троїцькому монастирі існувала школа богослов’я на 12-15 чол. 1764 р. едукаційна комісія у Варшаві постановила, щоб ця школа була влаштована за зразком Львівської. Відома ще Бар­ська базиліанська школа, заснована ЖОЛКЕВСЬКИМ, який пожертвував для неї 30 тис. злотих.
Сприяючи підйому культурного рівня суспільства, братські школи зробили значний внесок у розвиток освіти, культури, а також справу визвольної боротьби українського народу про­ти соціального та національного гніту. З приєднанням подільських земель до Російської імперії братства поступово занепадають. Хоча в деяких містах і селах Поділля вони продовжують існувати, але їхня діяль­ність обмежується обрядово-побутовими справами.

Лілія ВАЛЯРОВСЬКА, 
науковий працівник історичного музею-заповідника.


Повернення до списку