Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



СЕРЕДА, 22 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

10.01.2014

640, 200, 100, 95, 70

Як і кожен рік, 2014-й багатий на ювілеї. Ми розповімо про найпомітніші з них, особливу увагу звернемо на події та постаті, пов’язані з нашим краєм.

ГОЛОВНИЙ ЮВІЛЕЙ РОКУ

Генерал Павло ПетровДля українців 2014 рік, без сумніву, пройде під знаком 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка (1814-1861). Звісно, урочистості не обмежаться заходами, запланованими на 9 березня, коли поет з’явився на світ.
Відрадно, що серед міст, в яких побував Тарас Григорович, є і Кам’янець. До міста над Смотричем він завітав у жовтні 1846 р. як художник, виконуючи завдання Київської археографічної комісії. На жаль, збереглося дуже мало документів про перебування Шевченка на Поділлі, та й навряд чи вдасться виявити нові архівні матеріали про це. Проте дослідники не засмучуються й ретельно аналізують наявні дані, коло можливих зустрічей Тараса Григоровича. А серед його співрозмовників у Кам’янці були непересічні особи. Наприклад, подільський губернатор Афанасій Радищев - син відомого революціонера, один із двох тодішніх російських губернаторів, які принципово не брали хабарів.
Легше письменникам, які мають право на художній вимисел. Так, ним скористувалася Євдокія Антонюк у нещодавно виданому романі «На крутежах прикордоння», де художньо осмислила можливе перебування Кобзаря в Рихті й Чорнокозинцях.

ЛЕРМОНТОВСЬКІ КРУТІ ВІРАЖІ

Не можемо не згадати ще одне цьогорічне гучне 200-ліття. 15 жовтня виповниться 200 років від дня народження видатного російського поета Михайла Лермонтова (1814-1841). У Кам’янці-Подільському є вулиця Лермонтова. Це колишня Польова вулиця на сході міста, перейменована 8 вересня 1964 р. з нагоди 150-річчя з дня народження поета.
Проведений пошук зв’язків Михайла Юрійовича з містом над Смотричем дозволив установити, що один із родичів поета (чоловік двоюрідної сестри його матері) очолював Подільську губернію. Це генерал-майор Павло Петров (1792-1871), який у 1839-1840 рр. був військовим губернатором Кам’янця та подільським цивільним губернатором. У Павла Івановича та Михайла Юрійовича склалися дружні стосунки під час їхньої військової служби на Кавказі.
На жаль, зберігся тільки один лист поета до генерала («любезного дядюшки») - від 1 лютого 1838 р. Як зазначив дослідник життя та творчості Лермонтова Віктор Мануйлов, «надо полагать, что переписка Лермонтова с Петровым не ограничивалась одним, дошедшим до нас, письмом». Сподіватимемося, що колись знайдуться листи, які в 1839-1840 рр. поет писав «любезному дядюшке» в Кам’янець.
Помічено, що потужні ювілейні дати (100-річчя, 150-річчя з дня народження або смерті) бентежного російського поета приносили Росії досить круті повороти. Судіть самі: 1914 рік - 100 років з дня народження поета - Росія втягнулася в Першу світову війну; 1941 рік - 100 років з дня смерті поета - Росія (тоді вже СРСР) втягнулася в Другу світову війну; 1964 рік - 150 років з дня народження поета - внаслідок тихого Кремлівського путчу зміщено Микиту Хрущова; 1991 рік - 150 років з дня смерті поета - розпався Радянський Союз. Чим же обернеться для Росії рік 200-літнього ювілею Михайла Юрійовича? І як цей можливий крутий поворот відіб’ється на Україні?

ВІЙНА ТА ПРОГРЕС

Раз ми вже згадали Першу світову війну, то детальніше поговоримо про неї. Адже цього року виповниться 100 років з дня її початку. Приводом для війни стало те, що 28 червня 1914 р. в Сараєві сербський студент Гаврило Принцип убив ерцгерцога Франца Фердинанда, спадкоємця австро-угорського престолу.
Перша світова безпосередньо торкнулася Кам’янця. На початку війни місто над Смотричем на якихось два деньки захопили австрійці. Згодом тут розміщувався штаб російського Південно-Західного фронту. В місті, у зв’язку з війною, побувало чимало відомих людей. Серед них Микола II, Олексій Брусилов, Олександр Керенський, Лавр Корнілов, Павло Скоропадський, зовсім юний Георгій Жуков…
Перед війною, на початку 1914 р., Кам’янець зробив два потужні кроки на шляху цивілізації: розжився на автобусне та залізничне сполучення. Тож маємо ще два славні столітні ювілеї. 29 січня 1914 р. розпочалося регулярне - двічі на добу - автобусне сполучення за маршрутом Кам’янець - Проскурів.
15 березня 1914 р. в Кам’янці-Подільському з нового залізничного вокзалу вперше розпочався рух товарно-пасажирських потягів.

КАМ’ЯНЕЦЬ СТОЛИЧНИЙ

Від 1914 року перенесемося на п’ять років уперед - у 1919-й. 95 років тому місто над Смотричем майже на півроку стало тимчасовою столицею Української Народної Республіки. Згадаємо коротко події тих днів.
Залізничний вокзал Кам’янця в травні 1917 р. Військові зустрічають Олександра Керенського3 червня 1919 р. Третя Стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням полковника Олександра Удовиченка, атакувавши більшовицькі частини під Кам’янцем і розбивши їх ущент, оволоділа містом. З низки причин місто над Смотричем вирішено було зробити тимчасовою столицею УНР. Розпочалася Кам’янецька доба Директорії УНР, яка тривала майже півроку.
10 червня до Кам’янця вперше прибув голова Директорії та головний отаман війська УНР Симон Петлюра. Наступного дня на його честь місцева влада влаштувала урочистий обід.
15-18 липня під натиском поляків Українська Галицька армія (УГА) і урядові структури Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) залишили свою територію і перейшли до Наддніпрянської України. Як і провід УНР, керівництво ЗУНР на чолі з диктатором Євгеном Петрушевичем розташувалося в Кам’янці-Подільському. УГА зосередилася в районі Нова Ушиця - Проскурів.
Увечері 30 серпня частинам об’єднаної української армії героїчними зусиллями вдалося відвоювати у більшовиків Київ, але вже наступного дня довелося віддати його денікінцям, тож Кам’янець і далі залишався тимчасовою столицею УНР.
16 листопада 1919 р. уряд УНР покинув Кам’янець, місто зайняли поляки.
І ще одна важлива подія тих днів. 22 жовтня 1919 р. відкрився сільськогосподарський факультет Кам’янець-Подільського державного українського університету. Від цього дня веде відлік своєї історії Подільський державний аграрно-технічний університет, який 22 жовтня ц.р. урочисто відзначить своє 95-річчя.

ЩЕ ПРО ОДНУ ВІЙНУ

А тепер поговоримо про ювілеї, пов’язані з Другою світовою війною. 70 років тому, 1944 року, відбулася низка успішних наступальних операцій Радянської армії. Під час однієї з них, Проскурівсько-Чернівецької, 26 березня було визволено від чужоземних загарбників Кам’янець. А на початку квітня вільними стали всі села нашого району. Проте довелося повоювати ще понад півроку, щоб 28 жовтня 1944 р. визволити від німецько-фашистських загарбників усю територію сучасної України.
На жаль, занадто мало учасників бойових дій залишилося в живих. З кожним роком рідіють їхні ряди на урочистих заходах із чергової бойової річниці.

ВІДКЛАДЕНИЙ ЮВІЛЕЙ

15 січня виповнюється 640 років першій письмовій згадці про Кам’янець. Цього дня 1374 р. литовські князі Олександр і Юрій Коріатовичі повідомили кам’янецьким міщанам про значні привілеї, надані їм. Фактично цього дня місту надано магдебурзьке право.
На жаль, 15 січня досі не закріпилося в святковому календарі Кам’янця. Народний депутат України Володимир Мельниченко ще 1 липня 2013 р. вніс проект постанови про відзначення 640-річчя надання місту магдебурзького права, але за сім місяців у народних обранців так і не дійшли руки до його розгляду. Тож очевидно, що святкування ювілею буде відкладено до тепліших днів.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку