Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



НЕДІЛЯ, 19 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

28.03.2014

ДАВНІ ГРАМОТИ В ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ

Експозиції «Історія магдебурзького права та місцевого самоврядування»Відомо, що середньовічні законодавчі писемні джерела (грамоти) фіксують не тільки і не стільки правову практику, скільки спроби законодавців змінити цю практику, упорядкувати суспільні відносини. Грамоти писали на пергаменті, а з ХІІІ-ХV ст. їх укладали на папері чорнилами.
 У Західній Європі у ХІ-ХІІ ст. сформувалися умови для запозичення норм римського права. Саме тоді на основі договорів міст із сеньйорами, місцевих звичаїв і запозичених норм римського права склалося міське право, відображене в міських хартіях і статутах.  
Аналізуючи розвиток самоврядування європейських міст, доктор юридичних наук Олександр Батанов зазначив, що перші хартії середньовічних міст Італії, Франції, Німеччини (Майнц - 1077 р., Магдебург - 1188 р.), Англії були своєрідним засобом «юридизації» комунальної форми самоврядування. Їх метою було закріпити права та привілеї міської громади (комуни), особисті свободи та майнові права її членів, систему управління містом, повноваження, структуру й порядок формування органів міського самоврядування. Олександр Васильович зауважив, що у багатьох середньовічних українських містах роль таких хартій відігравали так звані «уставні грамоти великих князів литовських і королів польських», якими з часів входження українських земель до Литовсько-Руської держави та Королівства Польського надавалося магдебурзьке право. Такі грамоти мали закріпити нову систему управління містом, засновану на принципах міського самоврядування.
Зміст грамот був різний. Найчастіше в них утверджувалися права, надавалися привілеї, забезпечувалися старі права. Тож відомі грамоти договірні, судові, дарчі. Також грамоти могли мати лише приватно-правний характер (наприклад, заповіти, купчі, приватні дарування).
Різноманітні за змістом і вагою юридичні акти ХІV-ХVІ ст. як загального, так і партикулярного (приватного) значення відомі як привілейні грамоти. Це були привілеї шляхті та партикулярні привілеї, що встановлювали якийсь виняток із загальних законів або окремі закони на користь суспільних груп, установ чи осіб. До цієї групи належать привілеї селам, містам і власникам їх на магдебурзьке право та охоронні грамоти містам або землям, що забезпечували захист від порушення місцевих законів і зловживань місцевої адміністрації.
 Земські уставні грамоти ХV-ХVІ ст., на відміну від привілеїв, бережуть стародавнє право. Вони видавалися для всього населення окремих земель на підтвердження давніх прав цілої землі, встановлення її відношення до держави й до загального закону. Чинність земських грамот припинилася внаслідок запровадження загальнодержавних кодексів - Литовських Статутів І, ІІ, ІІІ редакцій.
Так виглядає грамота Олександра Коріатовича 1375 р.У Києві для збереження писемних джерел, зібраних Історико-археографічною комісією, у кінці ХІХ - початку ХХ ст. було створено історичний архів. У Кам’янці-Подільському при Подільському єпархіальному історико-статистичному комітеті було засновано 1865 р. Архів давніх актів і писемних пам’яток для збереження давніх писемних джерел. Матеріали Архіву («Грамоты, акты и другие чудесные документы») опубліковано 1887 р. з ініціативи Історико-статистичного комітету в «Подольских епархиальных ведомостях», а 1890 р. передано до Давньосховища (предтечі нашого історичного музею-заповідника).  
За Описом предметів старовини 1909 р., у Давньосховищі зберігалося понад дві тисячі оригінальних документів, рукописів, стародруків та інших писемних пам’яток, до яких віднесено й грамоти. Упродовж ХХ ст. історики здійснювали наукове вивчення писемних джерел. Так, колекцію грамот історичного музею-заповідника досліджували Юхим Сіцінський, Валерій Степанков, Микола Петров, Лариса Кравчук та ін.
Найдавніші писемні документи-листи (грамоти) місту Кам’янцю надано у другій половині
ХІV ст. литовськими князями, братами Коріатовичами. Вони прагнули виокремити Поділля у самостійне князівство, а в документах (грамотах) титулували себе князями Подільської землі й користувалися правами суверенних господарів. Олександр та Юрій Коріатовичі 1374 р. надали Кам’янцеві привілей на самоврядування: міське право та герб.
Відомі копії грамот литовського князя, господаря Подільської землі Олександра Коріатовича, датовані 1375 роком. Одна з них - грамота, видана місту Кракову на право торгівлі з Поділлям.
 В експозиції «Історія магдебурзького права та місцевого самоврядування», обладнаній 2005 р. у Ратуші, представлено хромолітографічну копію грамоти 1375 р., а також експонуються королівські грамоти ХVІ-ХVІІІ ст. Це грамота короля Сигізмунда Августа від 18 жовтня 1553 р., короля Михайла Вишневецького від 30 жовтня 1669 р. та короля Станіслава Августа Понятовського від 1765 р., які підтверджують попередні права, надають нові привілеї, захищають інтереси населення Кам’янця чи цехові інтереси ремісників.

Жанна КАРБОВСЬКА,
  завідувач науково-експозиційного відділу історичного музею-заповідника.


Повернення до списку