Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



ПОНЕДІЛОК, 22 ЖОВТНЯ 2018 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

RSS

СУЛТАНША З ЧЕМЕРІВЦІВ 22.10.2010
СУЛТАНША З ЧЕМЕРІВЦІВ

Легендарна Роксолана (1505-1561) була коханою дружиною Сулеймана Пишного, наймогутнішого султана Османської імперії. Протягом століть її образ обріс різними легендами, домислами, увібравши в себе риси жінок-полонянок і жінок-благодійниць. 

22.10.2010
ВИБОРИ ДО КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ РАДИ. ЯК ЦЕ БУЛО 90 РОКІВ ТОМУ

З утвердженням більшовиків на теренах Поділля наприкінці 1920 р. було суттєво змінено систему організації місцевої влади, ліквідовано Кам’янець-Подільську міську думу та управу, що існували за часів Російської імперії, а пізніше - УНР. Влада на місцях тепер формально переходила до рад робітничих, селянських і солдатських депутатів, хоч насправді вона знаходилася спочатку в революційних комітетів (ревкомів), де керівну роль відігравали комуністи та їх прихильники. 
На початку 1921 р. в Подільській губернії поступово почала створюватися мережа міських, містечкових, селянських рад. Зокрема, 15 січня 1921 р. при Кам’янець-Подільському повітовому ревкомі було організовано повітову комісію для проведення виборів до Кам’янець-Подільської ради, до якої увійшли члени повітового ревкому ШАУЛКО, НОВИКІВ, ЗОЗУЛЯК. У місті було проведено декілька передвиборних мітингів. 
Вибори, за радянським законодавством, проводилися за класовим принципом. Кандидатури членів міської ради схвалювалися на загальних зборах трудових колективів та організацій. Вибори не проводились у мажоритарних одномандатних округах або за партійними списками, як це було за часів УНР. Таємне голосування було скасовано. Кандидатури членів рад схвалювалися відкритим голосуванням. Тобто демократичне законодавство УНР було усунуто. До того ж чимало громадян (торговців, священиків, власників приватних майстерень і деякі інші групи населення) взагалі були позбавлені права голосу. 

22.10.2010
КАМ’ЯНЧАНИН ІЗ КРАЙНЬОЇ ПІВНОЧІ

28 жовтня увійшло в історію як день визволення України від німецько-фашистських загарбників. Вперше це свято почали відзначати на державному рівні минулого року, коли колишній Президент України Віктор ЮЩЕНКО підписав указ про офіційне відзначення цієї дати. 27 жовтня 1944 р. війська 4-го Українського фронту визволили Ужгород, а наступного дня - останній окупований населений пункт Закарпаття - м.Чоп. Того дня 66 років тому український народ звільнився від фашистського поневолення. Ціною героїчної перемоги були незчисленні людські життя, кров, пролита за Батьківщину. В історію 28 жовтня увійшло водночас і як трагічний, і як радісний день. Вічна слава героям, які загинули на полях бою за визволення від агресорів. З кожним роком тих, кому ми завдячуємо своїм життям, залишається все менше і менше… І їхній поважний вік вражає!
Нещодавно Іван ПОПОВ відзначив 90-річчя. Іван Іонович - ветеран Великої Вітчизняної війни, нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Червоної Зірки та численними медалями, - був учителем молодших класів в Алтайському краї. Закінчивши 1939 р. педагогічне училище, працював у школі лише півтора року, бо 1940-го до армії почали призивати всіх, і навіть сільських вчителів. 


22.10.2010
ЗА СТО ВЕРСТ ВІД ЗАЛІЗНИЦІ…

Серед різноманітних предметів, які викладали в Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії, був такий, що поєднував у собі два - чистописання та малювання. За 87 років існування гімназії його викладали всього-на-всього сім чоловік: у 1833-1835 рр. - Вікентій КЛОПОТОВСЬКИЙ, у 1835-1851 рр. - Григорій БУЛАТОВ, у 1851-1859 рр. - Гаврило ПОДРАМЕНЦОВ (батько знаменитої актриси Марії САВІНОЇ), у 1859-1884 рр. - Іван ВАСЬКОВ (у нього в гімназії навчався видатний український художник-пейзажист Микола БУРАЧЕК), у 1884-1896 рр. - Михайло БАВРІН (помер на службі), у 1897-1913 рр. - Дмитро ЖУДІН, у 1915-1920 рр. - Теодор-Мар’ян ВТОРЖЕЦЬКИЙ. Із цієї чудової сімки ми сьогодні детальніше поговоримо про Дмитра ЖУДІНА, який залишив найпомітніший слід у духовному житті губернського Кам’янця. Ще однією нагодою розповісти про цього художника та його родину стало наближення ювілею Дмитра Ананійовича - 150-річчя з дня народження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

08.10.2010
НАЙПРЕКРАСНІША З КВІТОК УКРАЇНСЬКОГО САДУ

«Шевченко, Франко і Леся - хліб насущний, без якого ніщо, ні людина, ні культура, жити не можуть. Але СВІДЗИНСЬКИЙ - це найпрекрасніша з квіток, що їх українська людина зростила у своєму саду». І далі: «СВІДЗИНСЬКИЙ для мене - найпотрібніший з українських поетів». 
Ці слова належать французькому славістові Емануїлу РАЙСУ. А сказані вони про українського поета, зрощеного благодатною подільською землею, Володимира СВІДЗИНСЬКОГО (1885-1941). 
Сьогодні виповнюється 125 років від дня його народження.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

САД У ЗАТІНКУ ФОРТЕЦІ ТА КАНЬЙОНУ 01.10.2010
САД У ЗАТІНКУ ФОРТЕЦІ ТА КАНЬЙОНУ

Кам’янець-Подільський має чим вражати гостей. Це, передусім, Стара фортеця, Ратуша, Кафедральний костел, каньйон Смотрича. У затінку цих безперечних чудес мимоволі опинився чудовий місцевий ботанічний сад. Чимало українських міст, якби мали такий сад, без сумніву, вважали би його своєю найкоштовнішою перлиною. Утім не можна сказати, що наш ботанічний сад опинився поза увагою учених і громадськості. Є про нього окремі статті в «Географічній енциклопедії України», «Енциклопедії сучасної України», не забувають про сад і журналісти. А сьогодні ми маємо особливу нагоду згадати добрим словом наш ботанічний сад, адже саме сьогодні йому виповнюється рівно 80 років.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

24.09.2010
ДИТИНСТВО ТА ЮНІСТЬ ЮЗЕФА РОЛЛЕ

Завтра виповнюється 180 років від дня народження Юзефа РОЛЛЕ (1830-1894) - чудового польського письменника, історика, краєзнавця, лікаря. Поселившись 1861 р. в Кам’янці-Подільському, Йосип Йосипович (як його на російський копил тут величали) прожив у столиці Поділля до кінця життя. Невеликий будинок на нинішній Татарській вулиці, що його 1875 р. придбала сім’я Ролле, незабаром став культурним осередком, який притягував до себе не тільки подільську інтелігенцію. Світло цього вогнища науки та культури променіло далеко за межі краю. Скориставшись монографією доктора історичних наук Стефанії БАЖЕНОВОЇ, перегорнемо менш відомі сторінки про родину, дитинство та юність видатного дослідника подільської минувшини.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

«ПОДОЛЯНИНУ» - 100 РОКІВ 24.09.2010
«ПОДОЛЯНИНУ» - 100 РОКІВ

Сто років тому в губернському Кам’янці-Подільському з’явилася нова газета з добре знайомою нинішнім кам’янчанам назвою - «Подолянин». Позиціонувала вона себе як щоденна політична, громадська та сільськогосподарська газета. Протрималося видання на плаву майже сім років (від вересня 1910 до липня 1917 року). За цей час побачило світ 1863 номери часопису. Сучасний «Подолянин», крім назви, не має нічого спільного з тим «Подолянином». Але доля нашого тезка нас, звісно, завжди цікавила.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ
Кількість коментарів:  1

03.09.2010
В УКРАИНСКОЙ ВИКИПЕДИИ НЕ ПРИДУМЫВАЮТ ИСТОРИЮ И НЕ ПЕРЕПИСЫВАЮТ ЕЕ В УГОДУ ВЛАСТИ

Тиждень тому, 26 серпня, під таким заголовком у газеті «Комсомольская правда» в Украине», що видається в Києві, з’явився великий аналітичний матеріал журналіста Олега АНДРЕЄВА про розвиток, проблеми та сучасний стан української Вікіпедії - мережевої енциклопедії, яка створюється користувачами Інтернету у вільний від роботи час і без жодної оплати своєї праці. А експертом для з’ясування низки питань «Комсомолка» запросила журналіста та краєзнавця Олега БУДЗЕЯ з Кам’янця-Подільського, завідувача відділу пропаганди історії та культури Кам’янеччини газети «ПОДОЛЯНИН». Олег Васильович має майже чотирирічний стаж роботи у мережевій енциклопедії, є одним з адміністраторів і членом арбітражного комітету україномовного розділу Вікіпедії.
Наводимо два фрагменти статті з «Комсомольской правды». 

27.08.2010
ЧУДЕСА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Кам’янецькі легенди-перекази… Скільки їх - не перерахуєш! Історичні, героїчні, фантастичні… Вони розповідають про історію краю, звитягу предків, розкривають дивовижний світ їх уяви, звичаїв, забобонів і вірувань.

20.08.2010
ЧУДЕСА В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ
Кам’янецькі легенди-перекази… Скільки їх - не перерахуєш! Історичні, героїчні, фантастичні… Вони розповідають про історію краю, звитягу предків, розкривають дивовижний світ їх уяви, звичаїв, забобонів і вірувань.

20.08.2010
ІМЕНІ НАРЕЧЕНОЇ КОЛЧАКА

Є в Північному Льодовитому океані острів Софії та мис Софії. Названо їх на честь уродженки Кам’янця-Подільського Софії Омірової. Такий щедрий подарунок на початку XX століття зробив своїй нареченій лейтенант Олександр Колчак. Так-так, той самий Колчак, який згодом став адміралом, одним із вождів Білого руху. І фільм про якого — «Адмірал» (в оригіналі — «Адмиралъ») — в останні дні жовтня 2008 р. добрався і до Кам’янця-Подільського. Туди, де жили тесть і теща адмірала, народилася його дружина, а в скрутний час переховувався син.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

13.08.2010
ДУНАЄВЕЦЬКИЙ ДУДАРИК
У шістдесяті роки минулого століття популярною в радянських інтелектуальних колах була суперечка про роль фізиків і ліриків у суспільстві. А старт їй дав опублікований 1959 р. вірш радянського поета Бориса СЛУЦЬКОГО, який так і називався - «Физики и лирики». У ньому поет чи то печалився, чи то дорікав: «Что-то физики в почете, что-то лирики в загоне». Не знаємо, чи чув щось про цю дискусію наш земляк Степан РИНДИК (1887-1972), адже доля закинула його занадто далеко від рідних теренів і від радянської дійсності - аж в американське Чикаго. Але у своєму житті Степан Титович пройшов шлях від фізика (зокрема він був старшим асистентом кафедри фізики Кам’янець-Подільського державного українського університету) до лірика.
Чи, якщо бути зовсім точним, до сатирика.


Автор:  Олег БУДЗЕЙ

13.08.2010
ЧУДЕСА В КАМ’ЯНЦІ
Кам’янецькі легенди-перекази… Скільки їх - не перерахуєш! Історичні, героїчні, фантастичні… Вони розповідають про історію краю, звитягу предків, розкривають дивовижний світ їх уяви, звичаїв, забобонів і вірувань.

30.07.2010
700 СТОРІНОК КАМ’ЯНЕЦЬКИХ ПОСТАТЕЙ
Грандіозний задум - зібрати під однією обкладинкою відомості про людей, життя та діяльність яких у той чи інший спосіб причетні до Кам’янця-Подільського, - нарешті реалізовано… у Харкові. Там улітку цього року побачила світ 700-сторінкова книга «Лица Каменца-Подольского».

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

23.07.2010
ТРИ КОХАННЯ БОРИСА ЗБАРСЬКОГО

Біохімік Борис ЗБАРСЬКИЙ (1885-1954) належить до найзнаменитіших уро-дженців Кам’янця-Подільського. Він був дійсним членом Академії медичних наук СРСР, Героєм Соціалістичної Праці, лауреатом Сталінської премії. А найголовніше - брав участь у бальзамуванні тіла ЛЕНІНА, а потім упродовж багатьох років доглядав за ним. 
27 липня виповниться 125 років від дня народження нашого земляка. Кам’янецькі газети (зокрема «ПОДОЛЯНИН») не раз писали про Бориса Ілліча. Але сьогодні ми розповімо про іншого ЗБАРСЬКОГО, якого в житті зігрівала не тільки любов до науки, але й до прекрасної статі. У цій розповіді нам допоможе документальна повість «І не тільки про нього…» драматурга Олександра ШТЕЙНА - одного з найближчих друзів Бориса Ілліча (до речі, вітчим батька драматурга був сімейним лікарем Збарських у Кам’янці-Подільському). Скористаємося ми і книгою спогадів його старшого сина Іллі «Об’єкт №1», а також інтерв’ю Віктора ЗБАРСЬКОГО - наймолодшого сина академіка.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

23.07.2010
ЯК НАУКОВЦІ ДО ПИЖІВСЬКОГО ІДОЛА ЇЗДИЛИ

15 липня з Кам’янця до с.Пижівка Новоушицького району вирушила археологічна експедиція у складі викладачів історичного факультету К-ПНУ ім.Огієнка Анатолія та Віталія ГУЦАЛIВ, наукових співробітників музею-заповідника Руслана ЙОЛТУХОВСЬКОГО та Петра БОЛТАНЮКА, студентів істфаку.

Кількість коментарів:  1

16.07.2010
ВІДРОДИТИ ПІДЗАМЧЕ ДОПОМОЖУТЬ 12 АПОСТОЛІВ

Мало хто знає, що в одному з приміщень колишньої районної лікарні, що на Підзамчі, майже два століття тому був храм. На жаль, його доля мало чим відрізнялася від долі інших соборів і церков, яким не судилося пережити революційне варварство. Але людську пам’ять стерти не так легко, і вже декілька десятиліть наша духовність зміцнюється стінами відроджених святинь.
Саме справа відновлення храму зібрала 13 липня на Підзамчі секретаря Кам’янець-Подільської єпархії протоієрея Олексія МІХАНЧУКА, депутата міськради, голову міської організації Партії регіонів Володимира МЕЛЬНИЧЕНКА, голову Кам’янець-Подільської райдержадміністрації Михайла ЖЕЛІЗНИКА та головного лікаря ЦРЛ Якова ЦУГЛЕВИЧА.

Автор:  Ольга МІРКОТАН

09.07.2010
ОСТАП ВИШНЯ В КАМ’ЯНЦІ-ПОДІЛЬСЬКОМУ

Про це донедавна було мало що відомо. У «Моїй автобіо-графії» Павло Михайлович повідомив: «Писати в газетах я почав у Кам’янці на Поділлі 1919 року за підписом Павла Грунського. (Чого я був у Кам’янці, питаєте? Та того ж, що й ви!). Почав з фейлетона».
Доступ до преси доби національно-визвольних змагань 1917-1920 рр., що відкрився з незалежністю України, дав можливість встановити, що в кам’янецьку добу ранньої творчості Павла ГУБЕНКА побачило світ близько 40 творів. Отой фейлетон, з якого він почав, називався «Демократичні реформи Денікіна» і був надрукований 2 листопада 1919 року в газеті «Народна воля». У наступні дні ця ж газета вмістила, ще 5 його фейлетонів: 6 листопада - «Рятуйте», 7-го - «Розмова з міністрами УНР», 11 - «Допекло», 12 - «Ганьба», 14 - «Про велике чортзна-що». Однак більшість творів опублікувала «Трудова громада». 

Кількість коментарів:  2

02.07.2010
ПРИРОДЖЕНИЙ АРХЕОЛОГ

4 липня мало би виповнитися 80 років відомому археологу та історику Iону ВИНОКУРУ. Але, на жаль, чотири роки тому його не стало.


Новини 461 — 480 з 498
Початок | Поперед. | 21 22 23 24 25 | Наст. | Кінець Всі