Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



П'ЯТНИЦЯ, 24 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

05.12.2014

КАМ’ЯНІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ З МИНУЛОГО

Галина ОсетроваЩе в липні на полицях кам’янецьких книгарень з’явилася 64-сторінкова книжка старшого наукового співробітника Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» Галини Осетрової «Латинські написи в пам’ятках архітектури Кам’янця», випущена накладом 500 примірників видавництвом «Медобори-2006» (див. замітку автора цих рядків «Хоч латинь і вийшла з моди» в «Подолянині» від 18 липня). 12 серпня ця ж замітка в розширеному варіанті з’явилася на всеукраїнському журналістському сайті «ХайВей».
1 серпня схвальний відгук про книжку Галини Олександрівни подав популярний міський сайт «Вічний Кам’янець». Один із творців цього сайту Сергій Єрмаков зазначив: «Хоча в анотації вказується, що це брошура, проте і за обсягом, і за змістом вона більше походить на книжку. Матеріал у ній викладено досить системно, текст немов веде читача по кам’яній кореспонденції минулого, переходячи від одного об’єкта до іншого. Практично все ілюструється фотографіями таблиць, що стає досить зручним для розуміння не лише змісту, а й стилістичного оформлення напису. Цікавим є ще й те, що багато написів на сьогодні не збереглися, проте тут їх гарно описано й проілюстровано».
Як бачимо, книжка Галини Осетрової одразу ж набула широкого розголосу, але через низку обставин (живемо ж у непростий час) її презентація відбулася тільки через чотири місяці після виходу видання - 26 листопада в конференц-залі НІАЗу «Кам’янець». Враженнями про книжку та роботу над нею поділилися видавець Мирослав Мошак, фотохудожник Петро Ігнатьєв, які доклали чимало зусиль, щоб видання було якісним, гарно проілюстрованим.
Про роботу над книжкою розповіла і сама авторка. Вона зазначила, що частину латинських надписів втрачено внаслідок руйнування будинків, знищення декору, частину - врятовано істориками й архітекторами, тому їй захотілося відтворити й зберегти для нащадків те, що є.
Галину Олександрівну з творчою удачею також привітали її колеги та друзі. Серед них науковий співробітник історичного музею-заповідника Валентина Волкова, яка відзначила гарне володіння дослідницею низкою європейських мов, директор НІАЗу «Кам’янець» Василь Фенцур, завідувач наукової та культурно-освітньої діяльності НІАЗу «Кам’янець» Лілія Свінціцька. Лілія Іринеївна, зокрема, підкреслила, що ця невелика книга відкриває для нас ті часи, коли в культурному просторі міста активно функціонувала латина, тож ми зможемо знову відчути її дихання, серцебиття славного Кам’янця.
«Подолянин» кілька років тому вже писав про Галину Олександрівну (див. інтерв’ю Наталії Ярової «Одна з «рудокопів» історії» -
http://podolyanin.com.ua/celebrities/48/4309/).
КАМ’ЯНІ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ З МИНУЛОГОА сьогодні ми коротко нагадаємо головні віхи з життя подільської дослідниці.
Галина Осетрова народилася 16 лютого 1947 р. в Росії на станції Плесецькій. Нині це селище міського типу Плесецьк, один із районних центрів Архангельської області. Родина була інтернаціональною: батько - росіянин, а мама - українка польського походження. Саме батько - історик і краєзнавець Олександр Федорович Осетров (1922-1970), який від 1963 р. завідував кафедрою суспільних наук Кам’янець-Подільського педінституту (нині національний університет імені Івана Огієнка), прищепив доньці любов до історії.
У місті над Смотричем Галина Олександрівна закінчила середню школу №15, а 1969 р. - історичний факультет педінституту. В одній групі з нею навчався майбутній доктор історичних наук Валерій Степанков, у паралельній групі - майбутній поет і журналіст Анатолій Ненцінський.
Галина Осетрова працювала в історичному музеї-заповіднику, а далі - в науковому відділі історико-архітектурного заповідника. Вона - співавтор туристичного путівника «Кам’янець-Подільський», виданого 2003 р. у Львові (наступного року з’явилася його польська версія), написала для нього розділ «Вірменські квартали». Брала дослідниця участь і в роботі над виданим 2010 р. в Києві путівником «Хмельницька область». 2011 р. в серії «Поділля туристичне» видавни-цтво ПП «Медобори-2006» видало брошуру Галини Осетрової «Герби в пам’ятках архітектури Кам’янця». Попри невеликий обсяг - 40 сторінок, видання розраховане на широке коло читачів, насичене великим фактажем про державні, територіальні та шляхетські герби на архітектурних пам’ятках НІАЗу «Кам’янець», щедро проілюстроване.
Галина Осетрова - автор численних публікацій у наукових збірниках, місцевій періодиці (зокрема, в газеті «Подолянин»). Вона - член Національної спілки краєзнавців України, історико-культурологічного Подільського братства, Українського геральдичного товариства.
Сьогодні Галина Олександрівна плідно працює над низкою тем. Так, для XIV Подільської історико-краєзнавчої конференції, що відбулася три тижні тому, вона підготувала матеріал про культурні та мовні контакти кельтів і слов’ян на теренах Подністров’я дві тисячі років тому. Тож сподіваємося, що невтомна дослідниця подільської старовини ще не раз порадує нас змістовними статтями й книжками, відкриє для нас не одну кам’янецьку таємницю.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку