Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



НЕДІЛЯ, 24 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

13.02.2015

ПІДЗЕМЕЛЛЯ СТАРОГО МІСТА

Супутником таємничих речей часто є темрява. Як же манить людей те, що заховане від їхніх очей. Підземний світ нашого Старого міста не виняток...

МІСТО ПІД МІСТОМ

Одразу скажемо, що в Старому місті підвали або підземні ходи є майже скрізь. Наведемо уривок зі статті «Місто під містом» історика, архітектора-реставратора, професора Київського національного університету будівництва і архітектури Ольги Пламеницької. Цей матеріал про Кам’янець було надруковано в журналі «Наука і суспільство» ще 1987 р. (№11).

Новий замок«Постали запитання: де розташовуються підземні приміщення, скільки їх, які вони? Дістатися до підвалів не могли, адже входи були засипані, а місць їхнього розташування не знали. Допомогли старі плани міста, архівні матеріали ХІХ ст., передвоєнні інвентаризаційні креслення розібраних будинків. Вивчення цих джерел показало, що під Старим містом існує ще одне - підземне. Уявіть собі: кожний із середньовічних будинків мав від одного до шести підземних приміщень! Будинки в центральній частині міста стояли впритул, отже, під землею утворювався майже суцільний ряд підвалів. За попередніми підрахунками, їх понад 200!».

Ще цікавіші речі про наше місто XV-XVII ст. описує доктор географічних наук і професор Київського національного університету ім.Тараса Шевченка, який народився в Кам’янці-Подільському, Ігор Смирнов. Ось уривок із його наукової статті «Історико-архітектурний заповідник «Кам’янець»: логістичний вимір у контексті розвитку туризму в Україні та Польщі».

«В Стамбулі, Карсі, Криму кам’янецькі купці-вірмени закупляли килими, оксамит, шовк, зброю, вина, дорогі пахощі, прянощі - все те, що складало комфорт тодішнього побуту. Товар переправлявся транзитом через Молдову до Хотина, а далі - галерами по річках Дністер і Смотрич безпосередньо доставлявся у Кам’янець-Подільський. Остання річка на ті часи була значно повноводнішою, ніж нині, та була судноплавною. Отже, Кам’янець тоді був значним річковим портом, мав пристань, на якій галери прив’язували до кнехтів - кам’яних стовпів у вигляді гриба (саме такий «гриб» було знайдено на березі р.Смотрич у Кам’янці в 1960-х рр.), і розвантажували. Підводи з товарами заїжджали до широкого тунелю (галереї), що простягався вздовж східного боку Старого міста. В середині ХХ ст. під час будівельних робіт у місті були знайдені рештки цієї галереї. Зі слів старожилів, вона нагадувала станцію київського метро. Звідти коридорами товари розвозилися до льохів-сховищ, власниками яких були кам’янецькі купці. Підземний Кам’янець не поступався розмірами надземному, тільки був більш утаємниченим. У дво-, триповерхових сховищах зберігалися предмети східної розкоші: вино, паливо, зброя. Тут навіть були свої крамниці - «темні склепи». Входи до підземного міста захищала сторожа. Пізніше ця підземна галерея була засипана землею та сміттям, нині про неї немає й згадки. Однак у місті й досі живуть легенди про численні скарби, що надійно приховані під ним».

Але чи щось тепер залишилося від того підземного міста? В підвалі будинку №10

- Ще коли я була студенткою, пам’ятаю, ми прибирали в Старому місті всіляке сміття, саджали дерева, готуючи сквер на Польському ринку, - розповідає старший науковий співробітник НІАЗу «Кам’янець» Галина Осетрова. - У разі, коли провалювалася земля над підвалами, присилали машину землі зі сміттям і засипали їх. Колись підвали готували і століттями оберігали на випадок воєн як укриття. Коли це втратило актуальність, підземелля почали занепадати.

Нині археологічними розкопками в Старому місті займається ДП ОАСУ «Подільська археологія».

У Кам’янці знаходять два типи підземель: кам’яні та вибиті в глині, - розповідає науковий співробітник Петро Болтанюк. - Переважно вони не досліджені. Треба їх розрізняти й відповідно до призначення. Це можуть бути підземні ходи, склепи, пивниці тощо. В ХІХ столітті траплялися випадки, коли євреї робили підземелля, де зберігали контрабанду. Є підземелля, які використовувалися як складські приміщення чи магазинні склепи. Кожен господар прагнув максимально використовувати приналежну йому територію, тому зводили під будинками підвали в один або декілька поверхів. Звісно, були підземні ходи, які з’єднували певні будинки, але складно сказати, чи було то місто під містом. Люди інколи фантазують і, знайшовши підземелля, одразу «роблять» його підземним ходом. Але, загалом, ця тема в Кам’янці загадкова й поки що як слід не вивчена.

ТРІШКИ ПРО БАЙКИ

Досліджуючи кам’янецькі підземелля, доводилося чути чимало цікавої інформації, яка не має жодних офіційних підтверджень. Як наслідок - і вірити їй немає підстав. Але недарма кажуть - немає диму без вогню. Тому запропонуємо вам трішки диму.

Розмови про те, що із Кам’янця є підземний хід до Хотина або Бакоти, певно, чули всі. Цей хід приписують підземеллю, яке розміщене одразу за Замковим мостом. Про нього розповідає майже кожен екскурсовод, от тільки повірити в цю байку найскладніше.

Підземелля РатушіА те, що підземні ходи були в межах міста, імовірніше. Кажуть, коли біля Ратуші кат із прикритим обличчям страчував людей, то після того спускався в підземелля і таємним ходом переміщався в підвал одного з навколишніх будинків. Там він переодягався і виходив на вулицю, будучи спокійним, що його ніхто не запідозрить. У підвалі Ратуші справді є засипані ходи, але куди вони ведуть - достеменно не відомо.

А тепер найсвіжіша і найбільш інтригуюча байка. Розповідають, що в 90-х рр. у Старому місті таємно працювала група спелеологів, яка чимало днів провела під землею. На кого вони працювали? У чутках озвучували версії про причетність до цього різних кам’янецьких посадовців. Щодо мети, то називали і пошуки захованих євреями скарбів (перед розстрілами), і пізнавальний характер.

Що ж, вірити чи ні - вирішувати вам. 

ЗАЗИРАЄМО В АНДЕГРАУНД

При бажанні прогулятися підземними коридорами спочатку на думку спадають підземелля Старої фортеці, а також вали Нового Замку. Але тут уже бували майже всі. А так хочеться знайти щось більш втаємничене!

На території Кафедрального костелу можна нарахувати близько 10 підвалів. Щоправда, це невеличкі склепи, які колись використовували для поховань, адже там знаходили чимало людських кісток. До речі, в одному з підвалів похований колишній єпископ Ян Ольшанський. Деякі використовують як склади. Туди ми мали можливість зазирнути, однак навряд чи вони зацікавлять туристів. Чи виходив із якогось склепу підземний хід, можна лише припускати.

Якщо спуститися нижче, в напрямку сходів Фаренгольца, то з лівого боку біля житлового будинкуПідвал з криничкою біля сходів Фаренгольца можна натрапити на ще один особливий підвал. Особливий тим, що в ньому розташована криничка з водою.

Чимале підземелля міститься під костелом святого Миколая (Домініканським).

Цікавий підвал є під НПП «Подільські Товтри». Перший розлогий підземний поверх нині використовують як склад. Можна спуститися на другий поверх під землю. Там дуже сиро, під ногами завжди болото. Другий підземний поверх повністю не розкопаний. Відомо, що є ще третій, але сьогодні він засипаний.

В підвалі будинка №10.jpgСтаровинний напівзруйнований будинок №10 на Польському ринку вже довгий час обнесено зеленим парканом. А ще в ньому є підвал із гарними архітектурними формами, який, звісно, потребує впорядкування і ремонту. Вочевидь, ним нині цікавляться невідомі любителі пригод із металошукачами. Адже в підвалі раз у раз натикаєшся на викопані ямки, на дні яких, як правило, зрадливо визирає шматок залізної труби.

Окремо можна згадати про підвал, який розташований у Старому місті, під основою Новопланівського мосту. Збудований він порівняно недавно - в середині ХІХ ст. Втім для оригінального приміщення можна було б знайти туристичне призначення. Поки що його якісь «добродії» використовують як смітник і туалет.

Взагалі проблемою у виявленні підземних проходів і підвалів є те, що переважно їхні входи містяться на приватних територіях, не доступних перехожим. Власникам, мабуть, вигідніше було їх заховати чи засипати, ніж демонструвати.

ПУСТОТИ ТРЕБА ЗАПОВНИТИ ЖИТТЯМ

Підвали повинні отримувати нове життя у будь-якому разі. Скажімо, польський Краків відзначається тим, що його численні давні підземелля перетворені на кафе, крамнички та інші заклади, які приваблюють туристів. У Кам’янці-Подільському також додумуються до такого. Досить згадати наші готелі, де підземні зали користуються неабиякою популярністю. Але все ж потеціал підвалів Старого міста використовується не сповна.

Як нині справи із новим життям підземель, ми запитали в директора НІАЗу «Кам’янець» Василя ФЕНЦУРА. 

- Готель «Рейкарц» має 6 підвальних приміщень, з’єднаних між собою. В тому числі є дворівневі (нижні з них називалися «льодовнями»), - розповідає Василь Володимирович. - Нині там облаштовано бенкетні зали, кімнату для відпочинку, бар.

Власник готелю «Тарас Бульба», що на вулиці Старобульварній, 6, зберіг давні підземелля зГотель Тарас Бульба автентичними обрамленнями, спорудив два нові підвальні приміщення та об’єднав їх у єдиний комплекс ресторану.

Гарно оформлені підвали в двох рівнях і в готельному комплексі «У Домінікана».

А от підземні приміщення пабу «Команда» є новозбудованими, хоч і зроблені під старовину.

Підвальні приміщення готелю «Гетьман», що на площі Польський ринок, 8, також влаштовані в двох рівнях, є автентичними і використовуються як бенкетна зала та винний погріб. Ще в 90-х роках при реставрації цього будинку спелеологи розчистили підземний хід, викладений з каменю, який пролягав на глибині 9 метрів у напрямку будівлі Ратуші. Коли було відкопано близько 18 метрів проходу, роботи призупинилися. Пригадавши це, сьогодні адміністрація музею розпочала роботи з розчищення одного з підземних ходів в підземеллях Ратуші, який має напрямок у бік готелю «Гетьман», з надією їх з’єднати. Також має чудові підвальні приміщення в трьох рівнях відбудована споруда на площі Польський ринок, 6, де розташована адміністрація НПП «Подільські Товтри». Вона планувала влаштувати в них природничий музей. Тоді можна було б об’єднати їх із сусіднім підвалом готелю й отримати цікавий підземний маршрут.

Напівзруйнований будинок №10 на площі Польський ринок має просторі підвальні приміщення. Його користувач - вірменська община «Арарат» - ще не вирішила, як їх облаштувати.

На Польському ринку, 4а і 4б також є просторі підвальні приміщення, власниця яких облаштовує їх під кафе. Поряд, у будинку №20 на вулиці Зарванській, частина відтворених підвальних приміщень уже облаштовується під кав’ярню. На вулиці П’ятницькій, 1а і 1б, під різнокольоровими будиночками, відтворені всі підвальні приміщення з кам’яними склепіннями загальною площею близько 400 кв.м. Вони нині перебувають в оренді й плануються для пристосування під заклад громадського харчування. Є на цій вулиці й інші житлові будинки з гарно збереженими дворівневими підвалами. На вулиці Францисканській, у підземеллях монастиря Домініканок, римо-католицька громада розчистила всі підвальні приміщення, які виявилися сполученими між собою і будуть пристосовані для потреб монастиря.

ФортецяУ Кам’янці є ще чимало нерозвіданого. Колишній директор історичного музею-заповідника Григорій Хотюн розповідав, що в давні часи коней із фортеці водили напувати до річки Смотрич. Гіпотетично це могло відбуватися шляхом проходження через підземні ходи. Чекають досліджень і розкопок підземелля біля башти Папської та в інших місцях Старого замку, які давно привертають увагу краєзнавців і шанувальників старовини нашого міста.

Розповідають, що колись у кулуарах влади піднімалася ідея розчистити кам’янецькі підземелля, щоб проводити ними екскурсії, та надто вже затратна ця справа. А от у Львові реалізують проект «Підземне місто» - туристичний маршрут підземеллями старої частини міста. Правда, на нього Європейська комісія виділила грант понад 400 тис. євро.

Звісно, підземний Кам’янець - це фішка, яка б теж зацікавила туристів. Та щоб втілити її, треба багато коштів і часу. Або виграти грант. Може, такий проект не на часі, але таємниці підземель не перестануть нас манити.


Автор:  Віталій ГОРБУЛЕНКО

Повернення до списку