Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



СУБОТА, 18 ЛИСТОПАДА 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

29.05.2015

ПОТРІЙНИЙ УДАР ІСТОРИКІВ

Остання декада травня стала плідною на заходи для істориків Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 21, 22 та 25 травня в стінах вишу було проведено круглий стіл, семінар і конференцію всеукраїнського масштабу. Варто відзначити, що в перших двох заходах узяли участь і вчені з Росії та Молдови.

ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ

З вітальним словом на круглому столі виступає Сергій Копилов.  Фото Ольги Комарової із сайту К-ПНУ21 травня в конференц-залі головного корпусу університету відбувся круглий стіл «Ранньомодерна Україна: проблеми термінології та уніфікації понятійного апарату». Його організаторами стали Інститут історії України Національної академії наук України та історичний факультет нашого університету.
Ініціаторами проведення цього заходу стали два знані українські історики, які давно плідно працюють у тандемі - директор Інституту історії України Валерій Смолій і професор нашого національного університету Валерій Степанков.
Відкрив круглий стіл вітальним словом ректор вишу-господаря Сергій Копилов. Він підкреслив надзвичайну важливість проведення круглого столу, присвяченого проблемам термінології. Сергій Анатолійович наголосив:
- На відміну від більшості європейських країн, вчені яких упродовж тривалого часу досить плідно розробляють і уніфіковують термінологію та понятійний апарат різних історичних епох, зокрема ранньомодерної доби, українські історики фактично долають перші кроки на цьому шляху у визначенні понятійного зрізу національного історичного процесу означеного історичного періоду.
Оскільки Валерій Смолій не зміг прибути до Кам’янця, учасників семінару від Інституту історії України привітав його провідний науковий співробітник Тарас Чухліб.
На ранковому засіданні було заслухано п’ять доповідей. Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України Дмитро Вирський звернувся до одного з аспектів проблеми: ким вважати козаків - родом війська чи народом? Дмитро Станіславович розглянув еволюцію образу козацтва в історіографії Речі Посполитої другої половини XVI - середини XVII століття. Зокрема, він звернувся до опису Польщі, який 1564 року зробив папський нунцій (посол) у Польщі Фульвіо Руджері. Саме він вперше назвав козаків народом. До речі, нунцій, здійснюючи подорож, проїхав через Поділля та Волинь.
Тарас Чухліб розглянув вживання означень «Україна», «український» та «українці» в офіційній документації Українського гетьманату в другій половині XVII століття, навів конкретні цитати з конкретних документів.
Валерій Степанков звернув увагу на актуальність дослідження проблеми термінології Української революції XVII століття як важливий крок до уніфікації понятійного апарату. Зокрема, мова йшла про правомірність вживання усталеного терміну «Руїна» до відомого періоду в історії України. Була навіть спроба підшукати йому замінника, але до спільної думки вчені не прийшли.
Доктор історичних наук із Вінниці Олексій Струкевич виголосив доповідь «Українська козацька держава - автономія чи обмежений суверенітет» і зробив висновок, що варто говорити все ж про суверенітет, хоч і обмежений.
Цікавим виявилося питання про обмежений суверенітет Росії у XVII століття, адже факт виплати Російською державою великих грошових сум татарам засвідчено багатьма міжнародними актами та документами. Так, сплату регулярних «поминків» зафіксовано в грамоті царя Олексія Михайловича кримському ханові Аділ-Гірею за 1670 рік. Учасники круглого столу поцікавилися думкою з цього питання кандидата історичних наук із Казані Іскандера Ізмайлова. Він зазначив, що російські царі, звісно, розглядали виплату не як данину, а як свої щедрі подарунки.
Під час круглого столу було заслухано ще чимало змістовних доповідей. Їх буде опубліковано в окремому збірнику.

ДО ІСТОРІЇ КРИМУ

Валерій Степанков під час круглого столу. Фото Ольги Комарової із сайту К-ПНУНаступного дня, 22 травня, учасники круглого столу стали учасниками семінару з історії Криму «Політичні союзи Війська Запорозького та Кримського ханства: витоки, реалізація, наслідки». Головну доповідь - про «світло» та «тіні» українсько-кримських політичних відносин у роки Національної революції XVII століття - виголосив доктор історичних наук Валерій Степанков.
Було заслухано повідомлення учених із Кам’янця-Подільського, Києва, Одеси, Казані, Кишинева. Відбувся обмін думками з розглядуваної проблеми. Зокрема, згадуваний вище Іскандер Ізмайлов висвітлив тему «Татарські ханства від Криму до Волги в XV-XVI століттях: елементи етнополітичної спільності». Науковий співробітник Інституту історії Академії наук Молдови Євген Черненкій розглянув еволюцію данини Молдавського князівства Кримському ханству.
Як і круглий стіл, семінар відбувся в конференц-залі головного корпусу університету.

СХІД І ЗАХІД

25 травня історичний факультет приймав учасників четвертої науково-практичної конференції «Науковий діалог «Схід - Захід». Її організаторами стали Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара та Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.
Серед учасників конференції були науковці не тільки цих навчальних закладів, але й учені з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного гірничого університету (Дніпропетровськ), Криворізького національного університету, Одеського національного морського університету, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (нині він працює в Старбільську), низки інших закладів.
Робота проходила в семи секціях: «Історія України: між Сходом і Заходом», «Архівознавство, джерелознавство та історіографія», «Політичні науки та міжнародні відносини», «Давня та нова історія України», «Новітня історія України», «Процеси та тренди світової історії» і «Філософія та культурологія». Як бачимо, конференція вийшла за рамки історії та зачепила питання низки суміжних гуманітарних наук.
За матеріалами конференції буде видано науковий збірник.

Автор:  Олег БУДЗЕЙ

Повернення до списку