Логін:
Пароль:
Реєстрація
Забули свій пароль?
Увійти як користувач:
Увійти як користувач
Ви можете увійти на сайт, якщо ви зареєстровані на одному з цих сервісів:



НЕДІЛЯ, 24 ВЕРЕСНЯ 2017 р.
ПРИВАТНА ГАЗЕТА ЗАСНОВАНА 26 ГРУДНЯ 1992 р.

03.07.2015

ФАЯНСОВИЙ ПОСУД ІЗ ВОЛИНІ

У фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника зберігається колекція фаянсового посуду XIX - початку XX століття, що виготовлявся на мануфактурах Волині. Розповімо детальніше про цю колекцію та про тодішнє виробництво посуду.

ПІДПРИЄМСТВА ВОЛИНІ

Миска, декорована морськими сценами, з колекції музеюВолинь, як відомо, багата на поклади каоліну та інших глин. Коли там виявляли поклади цінної глини, то біля них швидко виростали гончарні виробництва. Поряд із відомими великими мануфактурами з’явилася низка дрібних. Фахівці, що приходили з великих мануфактур на дрібні, приносили із собою зразки посуду, розпису та досвід, який активно переймався як в естетичному, так і в технологічному плані. Саме тому деякі вироби малих підприємств є копіями витворів відомих марок.
Підприємства з виготовлення фаянсових і порцелянових виробів діяли в Городниці, Полонному та Кам’яному Броді. Тривалий час виробництвами володів Фішель Зусман, який активно приваблював на свої підприємства досвідчених модельників, живописців і технологів.

КАМ’ЯНИЙ БРІД

Завод із виготовлення посуду в Кам’яному Броді почав діяти в 1870-х роках. Польські джерела повідомляють, що завод засновано якраз 1870 року. Хто був його першим власником - не відомо. Але знаємо, що помістя належало графині Строгановій. На тогочасних клеймах двоє левів тримають щит із написом на ньому. На жаль, сам напис неможливо прочитати.
Коли 1882 року завод купив Фішель Зусман, на клеймах стали ставити не дату, а прізвище власника. Марки (заводські клейма) ставилися вогнетривкими фарбами або втискалися в необпалений посуд. Інколи замість заводської марки ставилася монограма живописця чи формувальника.
Фішель Зусман почав випускати порцеляновий і фаянсовий посуд із використанням німецьких технологій. У другій половині 1880-х на виробництві діяли три цехи. Характерним було використання парового двигуна для подрібнення сировини. Справи йшли успішно, але пожежа 1892 року повністю знищила завод і поселення. Пізніше на відновленому заводі випускалася тільки фаянсова продукція. У колекції музею представлено ли-
ше фаянсові вироби з Кам’яного Броду. Окремі з них виготовлено дуже якісно.

ПОЛОННЕ

У Полонному близько 1890-х було створено фабрику порцеляни й фаянсу Мойсея Шапіро. 1897 року фабрика перейшла у власність сина Фішеля Зусмана, який переорієнтував її на випуск лише фаянсових виробів.
Привертає увагу глибока миска, декорована морськими сценами. Малюнок виконано різними відтінками коричневого кольору. На вінцях вдало скомпоновано морські епізоди, колони з міфічним звіром і медальйони із зображенням риб. На дзеркалі в центрі ми бачимо сцену з повсякденного побуту людей, життя яких було тісно пов’язане з морем. Зображено вітрильник зі спущеними вітрилами, моряків за роботою (вони завантажують товар). На передньому плані на камені сидить чоловік, поряд стоять жінка з пелериною на плечах і дитина. Ця миска відрізняється вишуканістю та своєрідною гамою живопису. На дні - підполивне клеймо з написом «Зусман».
На жаль, не вдалося встановити заводу, оскільки Зусман володів декількома підприємствами на Волині. Але загальний вигляд тарілки дає можливість припустити, що виготовлено її в Полонному. Схожі за формою та кольоровою гамою тарілки є в музеї Полонського заводу та у Волинському краєзнавчому музеї. На тарілці, що зберігається у Волинському краєзнавчому музеї, в центрі виробу зображено пам’ятник генерал-фельдмаршалу Михайлові Воронцову.

КОМПОЗИЦІЇ

В Європі рубіж XIX-XX століть характеризується широким використанням пейзажних і видових композицій на керамічних виробах. Крім морської тематики, трапляються портретні мініатюри. На Волині невеликі підприємства копіювали роботи європейських фарфорових заводів.
Привертає увагу пласка тарілка з друкованим рослинним малюнком зеленою фарбою. Зображення надзвичайно виразне, чітке. Це різноманітні поєднання дрібних квітів і завитків на самих вінцях тарілки. Тарілку також виготовлено на одному із заводів Зусмана, про що свідчить підполивне клеймо. Встановити місце виготовлення тарілки не вдалося.
Згодом характер виробів помітно змінюється. Класицизм із його простотою і логічністю поступається місцем еклектиці. Виготовлений посуд надзвичайно різноманітний, він випускався з урахуванням смаків і купівельної спроможності покупців.

КВІТКОВИЙ ОРНАМЕНТ

На початку XX століття розповсюдженими були тарілки, миски та полумиски з квітковим орнаментом. У фондах нашого музею зберігаються три такі посудини. Декорування дуже схоже, але клейма свідчать, що вироби виготовлялися на різних підприємствах.
Вінця усіх трьох тарілок покрито світло-коричневою поливою. Розпис дзеркала тарілки зроблено від руки. Це стилізовані букети. При чому на двох полумисках розпис на дзеркалі аналогічний: у центрі - дві пишні квітки ружі, повернуті в протилежні боки, в оточенні дрібніших квітів і листя. Рухи художника впевнені, навіть трохи недбалі. Малюнок дещо спрощений, гама фарб включає яскраві кольори: коричневий, червоний, синій і зелений. Пастельних барв немає. Такі тарілки прикрашали оселі: їх ставили на мисниках і полицях. Оскільки такий посуд не призначався для щоденного використання, то малюнок надполивний - саме тому фарба частково стерта.
До окремої групи виробів належать тарілка мілка та супниця, які декоровано в одній техніці. Тарілку виготовлено з фаянсу. На білому тлі - поєднання трьох рослинних мотивів, розміщених на вінцях тарілки. На звороті бачимо в рослинному вінку напис «BRIONIA A S», під вінком нечіткий напис «SSUSMANN». Отже, тарілку виготовлено на одному із заводів Зусмана. Бріо-нія - це рослина з родини гарбузових, саме нею прикрашена поверхня тарілки.
Супниця невелика, опуклої форми, з вигнутими ручками. На тулубі рослинно-квітковий орнамент, вінця зовні декоровано дрібними елементами. На дні - заводський підполивний знак, що формою нагадує листок винограду, напис усередині «FLORE», нижче на дні - «F SUSSMAN», що, ймовірно, означає фабрику Зусмана.
На цих двох фаянсових виробах малюнок виконано друком: на тарілці - чорною, на супниці - темно-синьою фарбою, але надлишок фарби спричинив підтікання під час обпалювання виробів, тому малюнок здається занадто важким.
Аналіз кам’янецької збірки дозволяє зауважити, що рослинно-квіткові мотиви на посуді були досить розповсюдженими. Батальні сцени, сценки із життя та фантастичні пейзажі трапляються значно рідше. Музейна колекція посуду є одним із джерел для вивчення тогочасного побуту подолян.

Тетяна ФІЛІПЧУК, науковий працівник музею.

Повернення до списку